Виробництво молока в Туреччині: тенденція до зменшення

Туреччина посідає восьме місце за виробництвом молока у світі й третє ― в Європі. Утім, крісло лідера останнім часом помітно похитнулося. Так, виробництво молока в Туреччині, що посідає 59-те місце за надоєм молока на корову, з 2022 року почало зменшуватися, що позначилося на виробництві інших видів молочної продукції.

Причина такої нестабільності — економічні проблеми в Туреччині, а надто рекордна інфляція, з якою країна бореться протягом останніх років. Все це, безумовно, позначилося на вартості життя та харчових продуктів для місцевого населення та самій купівельній спроможності. Попри невтішні прогнози щодо майбутнього економіки, влада країни намагається максимально убезпечити внутрішній молочний ринок від засилля імпорту, а також робить кроки назустріч виробникам.

Втримати тваринництво непросто

Відповідно до свіжої доповіді Міністерства сільського господарства США (USDA) про тваринництво в Туреччині, у 2024 році поголів’я великої рогатої худоби в країні й далі зменшуватиметься: тваринники заб’ють своїх тварин достроково через збільшення витрат. Якщо у 2020 році поголів’я корів становило 6 886 944 голів, то у 2023 році воно зменшилося до 6 435 705 корів.

Згідно зі звітом, корми для тварин подорожчали вдвічі або навіть утричі за останні кілька років, але ціна на молоко від виробника збільшилася лише на 35%. Тому фермери почали продавати дійних корів. Водночас до регулярного вирізання худоби призвело і подорожчання корівників. Багато ферм Туреччини спорожніли.

NB: Ті, хто вирощує худобу, не можуть заробити. Зі зменшенням кількості тварин різко зросли ціни на м’ясо та молоко. Щоб збалансувати це, уряд дозволив імпорт м’ясної худоби у 2023 році, але обсягів імпорту було недостатньо для стримування цін. З цієї причини імпорт живих тварин продовжиться 2024 року.

Велику рогату худобу на відгодівлі, як правило, імпортують в Туреччину з Уругваю, Чехії та Угорщини, менші обсяги молочних племінних тварин імпортували з Німеччини, Данії та Чехії. Останніми роками у тварин, імпортованих із Бразилії, були виявлені захворювання, зокрема сибірка. Тож у Туреччині почалися жваві дискусії щодо імпорту тварин.

NB: Імпорт яловичини зросте майже в чотири рази у порівнянні з попереднім роком і сягне 9,1 тис. тонн. Відповідно до звіту, він скорочуватиметься з року в рік і зменшиться до 6 тис. тонн у 2024 році, оскільки уряд обмежує імпорт, щоб захистити вітчизняних виробників. Ймовірно, ціни на м’ясо та молоко зростуть, оскільки виробництво не задовольнятиме попит. Наприклад, на листопад 2023 року ціни на яловичий фарш сягнули у середньому 320 турецьких лір за кілограм. Ця цифра у 2,5 раза перевищує ціни 2022 року.

Очікують, що експорт великої рогатої худоби у 2024 році залишиться незмінним у порівнянні з попереднім роком і становитиме близько 2 тис. голів. Основними експортними ринками, ймовірно, будуть сусідні країни, як Азербайджан та Ірак.

Читайте також:Собівартість молока і резерви для рентабельного молочарства

Голова Асоціації виробників молока та м’яса Туреччини SETBIR Іса Кошкун максимально оптимістичний у своїх очікуваннях щодо ринку молока та експортних можливостей:

— Туреччина посідає восьме місце у світі та третє місце серед країн ЄС за виробництвом коров’ячого молока, і цей тренд продовжуватиметься. Ми очікуємо, що експорт молока та молочних продуктів становитиме 115 тис. тонн у 2023 році, як порівняти зі 192 тис. тонн експорту молока та молочних продуктів у 2022 році.

Світлі сторони та темні підводні камені молочних рік

— Ми можемо показати високі витрати, особливо корми, як одну з головних причин зменшення виробництва молока. Така ситуація торкнулася не лише малого, а й великого бізнесу. Ці дані також свідчать про неправильну аграрну політику, яку проводили останніми роками.

92% молока, виробленого в Туреччині, становить коров’яче, 5% — овече, 2,5% — козяче та 0,2% — молоко буйволів, у країні офіційно діють 1054 пункти збору молока.

Попри надої в кілька десятків мільйонів тонн, обсяг заготівлі коров’ячого молока молокозаводами невеликий. Ба більше, у розрізі осінніх місяців 2023 року він показав тенденцію до зменшення: у жовтні переробні підприємства заготовили 819 386 тонн, у листопаді — до 810 220 тонн. Водночас як порівняти з відповідним періодом попереднього року, у січні-листопаді 2023 року молокозаводи зібрали на 4,3% сировини більше. За січень-листопад виробництво сиру з коров’ячого молока зросло на 9,8%, йогуртового напою (айрану) — на 8,1%, йогурту — на 4,4%, молока питного — на 0,8%, масла — зменшилося на 10,3%, як порівняти з відповідним періодом минулого року.

NB: Менше половини виробленого в країні молока переробляється промисловістю і відповідає стандартам якості, решту відкрито продають споживачам як незареєстровану продукцію. Це призводить до недобросовісної конкуренції. Існує також багато шахрайських товарів, і розміщення їх на одній полиці з правильно виробленими продуктами призводить до недобросовісної конкуренції та загрожує здоров’ю людей.

— Хоча Туреччина — один із провідних світових виробників молока, ми відстаємо у споживанні, — зауважив Ферхат Угуральп. — Збільшення споживання молока та молочних продуктів також є дуже важливим для зростання галузі.

У Туреччині споживають приблизно 194 кг на рік молока і молочних продуктів на душу населення. У країнах ЄС та інших розвинених країнах ця норма становить близько 300 кг.

Сьогодні молочна галузь Туреччини не тільки на 90% забезпечує внутрішній ринок, а й експортує понад 200 видів сиру та молока та молочних продуктів у більш ніж 100 країн світу.

Говорячи про різноманіття молочних продуктів, Угуральп проілюстрував цифрами:

— 2022 року в країні вироблено 1,5 млн тонн питного молока, 1,2 млн тонн йогурту, 703 тис. тонн коров’ячого сиру, 766 тис. тонн айрану, 89 тис. тонн сухого знежиреного молока, 95 тис. тонн масла.

Тоді як того ж року експортовано 192 тис. тонн продукції, отримано 573 млн доларів доходу.

NB: Найбільшими ринками збуту для Туреччини є країни Близького Сходу та Північної Африки. Ірак, ОАЕ, Кувейт, Катар, Єгипет і Лівія є найважливішими експортними регіонами.

— Ми також експортуємо на Далекий Схід та в інші країни Азії. Попри те, що цього року ми відчули зниження цін, експорт до Китаю минулого року, який становив понад 50 млн доларів, є дуже важливим, — прокоментував експерт.

У 2024 році виробники прогнозують суттєве зростання цін на молоко. Президент Асоціації виробників молока Ескішехіру, Юксель Гедік, заявив, що ціна на літр сирого молока, яка становить 11,5 лір (14,76 грн), ставить виробника в скрутне становище, і сказав:

— Виробники у скрутному становищі почали забій своїх тварин. Ціна сирого молока повинна бути не менше 18 лір (23,1 грн).

За його словами «додатковим ярмом» для молочного сектора є обов’язкове страхування.

— Виробник повинен обов’язково застрахувати всіх своїх тварин. Вартість страхування становить 3 тис. 500 лір за корову (4492 грн). Сільськогосподарський страховий пул Туреччини TARSİM покриває половину цього, але виробник не хоче брати страховку навіть коштом кредиту. Тому що за це стягують додаткові великі гроші. І це і є велика проблема, яка не дає змоги господарям розвивати виробництво молока.

Ферми Туреччини спорожніли

Омеру Аслану 70 років, із них 50 він працює у молочному бізнесі. Фермер займається тваринництвом та виробництвом сирого молока на фермі села Терзілі неподалік міста Киркларелі в північно-західній Туреччині протягом 15 років.

— Коли я починав цей бізнес, було 44 ферми. Шістнадцять із них з часом закрилися. За останні чотири роки закрилося ще три. Якщо так піде й далі, молока в склянці ми не побачимо. Після Нового року думаємо продати ферму. Якщо буде покупець, то сьогодні продамо, — бідкається виробник.

Корми для тварин подорожчали в рази, але закупівельна ціна на молоко зросла лише на третину. Тому фермери почали продавати своїх дійних корів.

Говорячи про зростання цін на м’ясо, Аслан зазначає:

— Поки ціни на сире молоко залишаються низькими, ціни на м’ясо сягають стелі — вони аномально високі. Вирізка коштує приблизно 650‒750 лір. Не можна регулювати ціни на м’ясо, якщо не заборонити продаж корів. Коли ціни на м’ясо досягають піка, корова коштує 60‒70 тисяч лір, це не стимулює виробника залишати її живою, — пояснює проблему турецький молочар.

Поданий представником провінції Ніде законопроєкт про збільшення підтримки на сире молоко з 50 курушів (0,64 грн) до 1,5 лір (1,93 грн) спрямований на підвищення рентабельності виробництва сирого молока в країні.

Читайте також: Підбираємо корми — регулюємо жирність, уміст білка, надій

Закритий ринок як захист виробника

NBТурецька влада намагається максимально захистити внутрішнього виробника та вберегти ринок від засилля іноземної продукції. Унаслідок такої політики на території держави легально продають не більше десяти європейських торгових марок молочних продуктів та сирів.

Так, з початку 2023 року в Туреччині набула чинності низка законодавчих змін щодо митних платежів, які необхідно сплачувати за умови імпорту товарів на територію країни.

По-перше, указом Президента Туреччини №6625 від 31 грудня 2022 року встановлено імпортний режим на 2023 рік. Цей документ закріпив актуальні ставки митних тарифів і разом з указом Президента Туреччини №6626 від 31 грудня 2022 року, по суті, залишив у силі трикомпонентну конструкцію митного тарифу.

Зараз митний тариф на сільськогосподарську продукцію охоплює три компоненти (вид митних платежів):

— мито (тур. GV, Gümrük Vergisi);

— додатковий фінансовий платіж (тур. EMY, Ek Mali Yükümlülük);

— додаткове мито (тур. İGV, İlave Gümrük Vergisi).

Раніше тариф містив два компоненти: мито та сільськогосподарський компонент, що застосовують до переробленої сільськогосподарської продукції. Таким чином, середній тариф, що застосовують, на умовах режиму найбільшого сприяння за окремими видами продукції (деякі кондитерські продукції, дріжджі тощо) став значно вищим. Утім, така регуляція не завадила процвітанню монополії на внутрішньому ринку.

У Туреччині добре розуміють, що настав час серйозно взятися за стимулювання виробництва молока.

Підготувала Ірина ОЗТУРК

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram