В Україні продовжується активне розширення Програми контролю сирого молока (ПКСМ), яка впроваджується на базі цифрового інструменту «Молочний модуль». Система демонструє стабільне зростання як за кількістю учасників, так і за рівнем охоплення галузі.
Станом на 1 січня 2026 року в системі зареєстровано 1295 операторів ринку з 23 областей. Від моменту повноцінного запуску у 2021 році їх кількість зросла більш ніж утричі.
Результати впровадження, а також виклики та подальші кроки розвитку програми обговорили під час розширеного засідання робочої групи за участі майже 400 фахівців — представників Держпродспоживслужби, операторів ринку, лабораторій, бізнес-об’єднань і міжнародних експертів.
Від пілоту до національної системи
Як зазначив заступник голови Держпродспоживслужби Володимир Кустуров, програма вже пройшла шлях від експериментального проєкту до повноцінної національної системи контролю.
— Зростає кількість операторів, які працюють за встановленими вимогами, розширюється мережа лабораторій, а цифрові рішення забезпечують прозорість і простежуваність даних, — підкреслив він.
ПКСМ була започаткована у 2019 році та спрямована на гармонізацію українських стандартів контролю молока з вимогами ЄС і підвищення безпечності продукції.
Галузь зростає навіть під час війни
Попри воєнний стан, програма продовжує масштабуватися. Від початку повномасштабного вторгнення кількість зареєстрованих потужностей у системі зросла вдвічі, а лише за останній рік — ще на 20%.
Наразі ПКСМ охоплює 74,4% поголів’я великої рогатої худоби в Україні, зокрема 75,1% корів у зареєстрованих господарствах.
Водночас географія реалізації залишається обмеженою через безпекову ситуацію: у 2025 році відбір зразків відновили в Харківській області, але в Донецькій, Луганській та Херсонській областях він поки не здійснюється.
Зростає кількість досліджень і якість молока
У 2025 році зафіксовано суттєве збільшення обсягів лабораторних досліджень:
- бактеріологічні показники — +19% (до 18,9 тис. зразків);
- соматичні клітини — +20% (до 10,2 тис.);
- інгібітори — +42%;
- точка замерзання — +42%.
Якісні показники також покращуються: рівень соматичних клітин залишається значно нижчим за граничні норми, а частка невідповідностей — мінімальною.
Виклики: малі виробники та доступність
Однією з головних проблем залишається залучення малих господарств, які утримують до 50 корів. Серед бар’єрів — вартість лабораторних досліджень, низька обізнаність та обмеження перевірок у період воєнного стану.
Міжнародна підтримка та наступні кроки
Програму підтримує швейцарсько-українська ініціатива QFTP, яка сприяє розвитку лабораторної бази, вдосконаленню законодавства та цифрових рішень.
— Ми бачимо не просто цифри, а системні зміни, які наближають український молочний сектор до стандартів ЄС, — зазначила координаторка проєкту Ірина Висоцька.
Загалом результати свідчать про поступове формування в Україні сучасної системи контролю якості молока. Водночас для повної інтеграції з європейськими стандартами галузі необхідно й надалі розширювати охоплення та підвищувати залученість виробників.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
