Закінчується 2022 виробничий рік – найскладніший рік війни, боротьби за свободу, за територію, за врожай.

Військові дії в Україні, звичайно, мали вплив на сільськогосподарське виробництво і, відповідно до цього, на структуру посівів. Згідно з даними державної служби статистики України, озимі культури під урожай 2022 року (до початку війни) були висіяні на площі 7,6 млн га, що на 4% менше, ніж роком раніше (8,0 млн га), ріпак озимий – на площі 1,4 млн га (+40% до показника 2021 р.). На жаль, збиральні площі під озиминою значно зменшилися через окупацію, що призвело до скорочення виробництва зерна та фінансових втрат агровиробників.

Ярі культури сіяли вже в умовах війни, тому кожний аграрій думав над тим, що вирощувати, щоб нести менші витрати, мати ринок збуту, отримати продукцію, яку не треба (за певних сприятливих умов) досушувати й мати складські потужності для довготривалого зберігання.

Як наслідок, під урожай 2022 року було засіяно такі посівні площі ярих культур:

  • площа кукурудзи зменшилася з 5,5 млн га у 2021 р. до 4,2 млн. га у 2022 р. (-24%);
  • площа соняшнику скоротилася з 6,6 млн га до 4,7 млн га (-29%);
  • площа сої збільшилася з 1,3 млн га до 1,5 млн га (+13%);
  • площа гречки зросла з 80 тис. га до 120 тис. га (+ 33%).

Загальна посівна площа ярих культур знизилася з 24,9 млн га до 18,4 млн га, тобто 6,5 млн га або 26% не вдалося засіяти через воєнні дії.

Фото: maxar.com

Читайте також: Посівна в умовах війни: чому аграрії замість кукурудзи посіяли соняшник, сою та гречку

Упродовж виробничого року перед виробниками виникало багато викликів, потрібно було вчитися працювати в нових екстремальних реаліях, міняти структуру посівів і технології вирощування культур «на ходу».

Основні проблеми року:

  • Збільшення собівартості продукції у зв’язку зі зростанням цін на основні статті витрат: пальне подорожчало на 75%, міндобрива – на 50% та ін.
  • Через заблоковані морські порти обсяг експорту суттєво знизився. Згідно з даними «АПК-Інформ», 2021 р. українські аграрії відправили на експорт 51,2 млн тонн сільськогосподарської продукції. За чотири місяці від початку повномасштабної війни Україні вдалося експортувати лише 5,2 млн тонн, тоді як до 24 лютого через вітчизняні морські порти країна експортувала 4-5 млн тонн зерна щомісяця. З 24 лютого до середини листопада 2022 року Україна експортувала 26,2 млн тонн зернових, зернобобових та олійних культур.
  • Ціни на зерно значно впали, для багатьох господарств – нижче собівартості. До прикладу, на початку жнив ціна на ячмінь опускалася до 1,8–3 тис. грн/т. З огляду на те, що в деяких регіонах урожайність ячменю становила 3-4 т/га, то така сума, звичайно, навіть не покривала витрати на вирощування.
  • Немає місць для зберігання продукції, оскільки велику частину планували реалізовувати з поля.

Безпосередньо в технологіях вирощування в полях теж виникало багато труднощів, які призвели до втрати врожаю:

  • У багатьох регіонах через посуху й високі температури, як наслідок – тепловий стрес, зниження врожаю могло сягати 50% і більше.
  • Ускладнена боротьба з бур’янами через восковий наліт, опушеність, пил – аграрії часто вирішували повторно вносити гербіциди, що призводило до підвищення собівартості вирощування і фітотоксичного впливу на рослини через недотримання рекомендацій стосовно фаз розвитку культур. Якщо бур’яни залишалися в полі, то це ще більше напряму призводило до значних втрат урожаю.

Читайте також: Ґрунтова схема захисту посівів ріпаку озимого від бур’янів. Розумна економія

  • Велика кількість шкідників: на соняшнику – геліхризова попелиця, бавовникова совка; на сої – павутинний кліщ; на кукурудзі – західний кукурудзяний жук (діабротіка), на ріпаку – квіткоїд, прихованохоботники, пильщик, слимаки; на зернових – трипси, п’явиці, цикадки, шведська та гессенська мухи; на гречці – масове заселення попелицею. Хто не провів вчасно захист посівів, отримав значне зниження врожайності – до 30-50%, на окремих полях – повну втрату врожаю.

Читайте також: Павутинний кліщ на сої. Як вчасно виявити та зберегти свої посіви?

  • У другій половині вегетації через велику кількість опадів отримали сильне ураження хворобами: на соняшнику – біла та сіра гнилі; на сої – аскохітоз, біла гниль; на кукурудзі – фузаріоз, пухирчаста сажка.

Читайте також: Хвороби соняшнику другої половини вегетаційного періоду. Як зберегти врожай?

  • Втрати врожаю сої і соняшника від хвороб і через затримання зі збиранням урожаю були найвищими за останні роки.

Читайте також: Складові якісної десикації сої

  • Велика кількість кукурудзи ще в полі. Частина господарств не встигли зібрати, а дехто досі чекає на зниження вологості. На сьогодні вартість осушки становить 200-300 грн за 1 тонно-відсоток. Як правило, знизити вологість потрібно на 8-10%, подекуди й більше. Витрати на 1 т становлять до 3 тис. грн, а це практично 40-50% до ринкової ціни на кукурудзу на сьогодні.

Читайте також: Без чого не буде врожаю? Найважливіше в технології вирощування за обмеженого доступу до ресурсів в умовах війни

Всі вище наведені проблеми, чинники, виклики заставляють аграріїв знову думати над структурою посіву та корегувати її. На жаль, цієї осені відбулося суттєве скорочення озимого клину під пшеницею та ячменем, як через зменшення посівних площ, оскільки частина земель опинилася за межею фізичної можливості її обробітку (території Херсонської, Донецької, Луганської, частково Запорізької, Харківської, Сумської та Чернігівської областей), так і за нестачі в деяких аграріїв ресурсів для проведення осінньої посівної.

Найбільше скоротилися площі озимої пшениці – з 6,5 млн га у 2022 р. до 3,9 млн га під урожай 2023 р. (-40%). Площі озимого ріпаку залишилися практично на рівні минулого року (-4%).

Згідно з прогнозами УКАБ, структура посіву ярого клину 2023 року буде такою:

  • Площа кукурудзи знизиться з 4,2 до 3,0 млн га (-30%). Проти 2021 року (до початку війни) – це -46%.
  • Площа соняшнику зросте з 4,7 до 6,5 млн га (+39%) і вийде на рівень 2021 року.
  • Площа сої збільшиться з 1,5 до 2,1 млн га (+36%). Проти 2021 року – це +60%.
  • Посіви зернових скоротяться ще на 22%, а олійних зростуть на 32%.

Площа посіву ярих культур збільшилася, а, отже, і навантаження на сільськогосподарську техніку. Аби надалі уникнути помилок 2022 року, коли нестача посівних агрегатів, обприскувачів, комбайнів у багатьох господарствах призводила до невчасного проведення агротехнічних операцій, варто вже тепер планувати роботи власною чи орендованою технікою.

Вчасний та ефективний захист посівів часто залежить також від справності техніки та її технологічної ефективності. Особливо важливою в умовах війни стала сервісна підтримка аграріїв. Представники компанії «Берту Україна», попри війну та ризики, завжди були на зв’язку із сільгоспвиробниками. Вчасний сервіс, безперебійні поставки техніки та підтримка компанії BERTHOUD забезпечили стабільну роботу обприскувачів у всіх регіонах, де це було можливо, та здійснення ефективного захисту посівів. Упродовж усього сезону BERTHOUD був у полі, на захисті майбутнього врожаю, разом із аграріями.

Особливо приємно, коли в розмові з фермерами вони висловлюють подяку французькій компанії BERTHOUD, яка вже понад 125 років веде наукові дослідження, щоб пропонувати своїм клієнтам найнадійніші та найточніші обприскувачі, роботу яких ми бачимо в наших полях. Завдяки висококласним обприскувачам, кожний з аграріїв допомагає собі зберегти врожай і отримати високий результат навіть у таких складних обставинах.

Рік закінчується і ми віримо, що Перемога близько, і 2023 виробничий рік принесе нам можливість працювати під мирним українським небом!

Агроексперт Галина ДЗЯБ’ЯК

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram