Перед аграріями постійно виникали проблеми, пов’язані із деградацією ґрунтів та зміною клімату. В цьому році додався ще один виклик — війна. Як далі аграріям себе позиціонувати на аграрному фронті: виживати чи розвиватися далі? В нинішній ситуації зміна технології вирощування, відмова від оранки, увага до нових інструментів даватиме більше плюсів.
Для підвищення родючості ґрунту є багато можливостей та інструментів, а саме: біологічні препарати, органічні добрива, покривні культури. На сьогодні у світі технологією No-Till займають більше 15,5% агровиробників і цифра щорічно зростає. В Україні теж є теоретики та практики цієї філософії господарювання. Якщо відмовитися від оранки, то вже за кілька років можна суттєво підвищити родючість ґрунту. У кожному господарстві технологія використовується по-своєму. Без спроб і помилок не можливо досягти результату. Їх можна робити самостійно, або ж враховувати попередній експертний та практичний досвід — тоді помилок буде набагато менше.
Про вплив мікробіології та покривних культур на здоров’я ґрунту говорили учасники першої Agro Web Session «No-till PRO». Це спільний проєкт компанії БТУ-ЦЕНТР і каналу No-Tiller, присвячений вибору більш ефективних інструментів у технології No-till. У ньому експерти та практики детально розглядають різні підходи та їх комплексний вплив на здоров’я та родючість ґрунту.
Під час заходу старший мікробіолог БТУ-ЦЕНТР Володимир Круть, який перебуває на фронті в лавах захисників нашої країни, висловив вітання спікерам та учасникам веб-сесії. Небайдужі аграрії під час Agro Web Session «No-till PRO» та переглядаючи її в записі мали можливість до 1 грудня задонатити на придбання тепловізора для 72-й механізованої бригади імені Чорних запорожців та портативної електрозарядної станції для підрозділу ЗСУ, який виконує бойові задачі в районі Бахмута.
Експерти та практики, які брали участь у веб-сесії, та найактивніший глядач із найцікавішими питаннями до учасників отримали у подарував книгу «No-till для початківців» фермера і блогера, автора YouTube-каналу No-Tiller Михайла Драганчука з автографом автора.
Мікробний ценоз технології No–till в порівнянні із класичною технологією
В природі ґрунт має таку здатність самовідновлення. Але в процесі діяльності людини він може з деяких причин цю здатність втрачати. Важливо визначити здоров’я ґрунту, аби потім використати його в діяльності для отримання якісного врожаю. На цьому наголосила експертка, фітопатологиня, дослідниця захисту рослин Інституту прикладної біотехнології компанії БТУ-ЦЕНТР Юлія Миронова. Вона розповідала, що аналізи ґрунтів більше десятка господарств з різних областей України, які використовують технологію No-till, свідчать про наступне:
— Загальна тенденція позитивна і свідчить проте, що технологія дозволяє зберегти родючість ґрунту і позитивно впливає на його мікробний ценоз. Зразки ґрунтів мали високу кількість сапрофітів або сапротрофів, невелику кількість патогенів, і грибів-антагоністів, які можуть боротися з патогенами. Спостерігався відхід ґрунту в бік більшої кислотності, що позитивно для грибів. У мікробному біоценозі технології No-till більше грибних мікроорганізмів, ніж бактерій, які більше люблять нейтральний (лужний) ґрунт. При мінімальному обробітку збільшується кількість гумусу в порівнянні до звичайних господарств. Мікроби в технології No-till можуть контролювати збудників хвороб. Є такі мікроорганізми, як гриби – активні хижаки, які знаходять в ґрунті склероції білої гнилі та живляться ними, не даючи в наступному році цій хворобі розвиватися. Можна використовувати для цієї ролі і гриби роду триходерма. Теж активний хижак, який живиться великою кількістю різноманітних збудників хвороб. В тому числі і збудниками фузаріозів, які викликають кореневі гнилі, — розповіла експертка.
За її словами, біотехнології можуть використовуватися і для контролю шкідників.
— Мікроогранізми живуть не тільки в ґрунті та на рослинних рештках. Також вони можуть бути і на рослинах, якщо не порушуємо мікробний ценоз. Коли вносимо хімічні речовини, то вбиваємо всі мікроорганізми, які могли б рослині допомогти, щоб у подальшому вона не захворіла, щоб її не вражали комахи. Наприклад, в органічних господарствах, які не використовують хімічні препарати, спостерігається завжди дуже висока кількість ентомофагів, які можуть захищати культуру від шкідливих комах. В подальшому фермери економлять на інсектицидах, фунгіцидах і мають результат, — наголосила вона.
Експертка БТУ-ЦЕНТР Юлія Миронова також розповіла, що біотехнології можуть знадобитися аби нейтралізувати післядію гербіцидів.
NB: У No-till є сильне гербіцидне навантаження на рослини. Мікроорганізми можуть допомогти відновити рослину після стресу. Є бактерії, які синтезують фітогормони та амінокислоти, що позитивно впливають на рослину та знімають гербіциду післядію.
На думку Юлії Миронової, замінити хімічні препарати біологічними можливо, але треба врахувати багато факторів. Процес вивчення властивостей мікроорганізмів триває постійно. Не достатньо просто обробити біопрепаратам, треба знати про періоди розвитку певної культури та враховувати кліматичні особливості. У невідповідний період препарат буде неефективним.
— В рослинництві не має загальноприйнятої істини для кожного господарства. З кожним треба працювати окремо, прораховувати всі ризики і можливості. Завжди є можливості ефективного використання біотехнології так, щоб на 100% спрацювала. Треба пробувати альтернативні варіанти, адже біопрепарати дешевші за хімічні аналоги. Зараз достатньо зробити лише одну обробку, аби побороти хворобу чи шкідника. Можемо йти проти природи і в кінцевому результаті програємо. Або ж взяти її собі в союзники і рухатися далі, — переконана вона.
В перше чергу треба забути про плуг, а далі життя саме підкаже
Власним досвідом використання біопрепаратів поділився практик, голова СФГ «Істок» Євген Канарейкін з Київської області. За його словами, в радіусі 50 км від його господарства жодного ноутіллера немає, лише він. На думку фермера, замість дорогих хімічних можна використовувати біологічні препарати і не втрачати ні врожай, ні його якість. Проте діють вони не відразу, потрібно кілька років почекати.
— У 2016 році впроваджував технологію No-till на конкретному полі в 75 га — посіяв кукурудзу. Врожай зібрав доволі непоганий. Маси було достатньо — 80% площі поля було вкрито рештками. Зателефонував представник БТУ-ЦЕНТР і запропонував деструктор на кукурудзі. Ціна була некритична, тому вирішив спробувати. Поле поділили навпіл, одну частину не обробляли нічим, а на іншій використали деструктор, спеціально розроблений для технології No-till. 37 га обробили, а іншу частину залишили без обробки. Також для додаткової мінералізації решток було внесено мінеральний азот у вигляді селітри аміачної — 15 кг діючого азоту. На цьому полі планував сіяти сою. Було цікаво, як зможу посіяти в необроблене поле по кукурудзі. Їхав проти сонця і побачив межу, одна половина візуально відрізнялася від іншої половини. Адже одна частина була оброблена деструктором, а інша — ні. Оброблене поле виглядало сірим, а інша частина — золотиста як свіжа кукурудза. Там де сіро — піднімаю листок, і розумію, що все поле вражено пліснявою. Представник БТУ-ЦЕНТР пояснив, що на полі білий гриб — корисний, він нічого поганого не зробив, а тільки користь принесе. Посіяли сою. Можливо, біопрепарати не так швидко працюють, але великої різниці між врожаєм на обох частинах поля не побачив. Такий був перший досвід використання біопрепаратів. Проте пізніше неозброєним оком побачив, що різниця є і препарати працюють. З тих пір щороку регулярно після кожної культури разом з азотом (зараз КАС) обов’язково використовуємо деструктори БТУ-ЦЕНТР, які розроблені спеціально для технології No-till, — розповів фермер.
На запитання від глядача веб-сесії про те, чим відрізняється деструктор для технології No-till від класичного, відповіла комерційна директорка БТУ-ЦЕНТР Тетяна Хоменко:
— Не буває чогось одного для всього, тому що постають різні завдання. Класична технологія потребує швидкого керованого розкладання, аби повернути в ґрунт органічну речовину. Коли ж беремо технологію No-till, то потрібно першочергово не розкласти органічні рештки, а знезаразити їх від збудників патогенів, яких досить багато. У цій технології, де є підвищена кислотність ґрунту, можуть розвиватися багато збудників . Тому експериментально була підібрана для технології No-till композиція штамів мікробних організмів спрямованої дії. Основне їх завдання — знезараження від основних збудників патогенних організмів, які знаходяться на рослинних рештках. Вони будуть розкладати органічні рештки, але не так швидко як ті, що ми використовуємо для класичних технологій, — пояснила вона.
Експерти та практики технології No-till розповідають, що чорнозем без рослин не формується, а деградує, тому в природі немає відкритого ґрунту. Він весь час чимось покритий: від ранньої весни до зими. Щоб не було на полі бур’янів, після основних потрібно висівати проміжні покривні культури. При цьому, чим довше на полі ростуть рослини, тим більше СО2 поглинається з атмосфери на утворення органічної маси, що служить поживою мікроорганізмам, які перероблять її на гумус. Раніше вважали, що покривні посіви варто формувати з культури одного виду, наприклад, з гречки чи гірчиці. Але ж природа ніколи не висіває одну рослину. Тому в No-till зараз прийнято висівати суміш культур. Вони самі розберуться: хто буде домінувати. Завдання — закрити поверхню ґрунту.
За словами експерта, директора холдингу «Агро-Союз» Едуарда Романькова з Дніпропетровщини, не треба сіяти 100% культури одного виду. У суміші мають бути злакові, бобові та хрестоцвіті.
— Покривні культури — це стратегія. Вони не відразу дають результат. В перший рік може бути і зниження врожайності. Напевне на 3-й чи 5-й рік фермер отримає результат. Суміш покривних культур потрібно підбирати, враховуючи природно-кліматичні умови та типи ґрунтів, адже є чорноземи і піщані. Немає сумішей, які підходять для всіх господарств, — переконаний він.
В продовження теми про покривні культури і їх важливе значення в технології No-till фітопатологиня БТУ-ЦЕНТР Юлія Миронова розказала, що існує певний симбіоз між покривними культурами, мікроорганізмами та основними культурами.
— Мікроорганізми в ґрунті знаходяться розкидано і хаотично. Коли висіваємо культуру, яка починає виділяти поживні речовини, вони намагаються бути біля неї. Навколо кореневої системи їх найбільше, там харчуються, і в свою чергу підживлюють рослину. Отож, коли більше рослин на полі, то більше і мікроорганізмів, тому що середовище більш сприятливе, процеси проходять інтенсивніше, — підсумувала експертка.
Фермер має дружити із природою
Як працювати в землеробстві без обробки ґрунту розповів і керівник ТОВ «Мрія» Михайло Войтовик з Київської області. Господарству вже 15 років. На думку фермера, треба вирішувати, яка мета: виростити максимальний врожай чи здорову продукцію. Правильне рішення, на його думку, — вирощувати здорову продукцію. Фермер має дружити із природою. В першу чергу треба відмовитися від оранки, а потім будуть підказки, яким шляхом рухатися. Навіть, якщо є три поля, але вони всі різні. До кожного потрібно шукати підходи. При тій самій технології та добривах, на одному полі один результат, а на іншому — інший. В перше чергу треба забути про плуг, а далі життя саме підкаже.
— Потрібно повертатися до природи, адже вона набагато мудріша. Основна проблема при переході на технологію — ущільнення ґрунту. На сьомому році впровадження технології хотів повністю відмовитися від хімічних препаратів і перейти на біопрепарати, але на 100% реалізувати цю ідею не вдалося. Треба ще шукати відповіді. В 2019 році зробили наступний дослід. На половині поля посіяли сою за звичайною технологією, використали найкращий протруйник та дорогі хімічні добрива і засоби захисту. На іншій половині — препарати БТУ-ЦЕНТР: інокулянт, біофунгіцид і мікоризу. Отримали на 2 ц більшу врожайність на полі з біопрепаратами, ніж з хімічними. З 2019 році на сої не використовуємо ніяких хімічних протруйників, тільки біопрепарати, біофунгіцид і мікоризу. Реальна перевага із меншими витратами. Отримуємо в рази менше пестицидне навантаження на ґрунт. Перспектива за біопрепаратами. Результат буде, але його не відразу видно. Потрібно правильно їх внести під дощ, або ж ввечері, щоб була волога в ґрунті, — підсумував фермер.
Розповів Михайло Войтовик і про покривні культури, які сіє регулярно в господарстві.
— Люблю сіяти гречку, адже земля завжди має бути вкрита. Якщо немає гречки, то буде рости лобода. Мене радує завжди, що кругом чорні поля, бо їх поорали, а в мене усе цвіте і буяє, на полі багато корисних комах, наприклад, джмелів. Перейшов на технологію No-till і помітив, що з’явилися інші бур’яни, яких раніше не бачив. Земля набагато мудріша, вона пристосовується. Коли ти не сієш проміжні культури, то природа сама регулює і відтворює. Найбільшу шкоду, безумовно, приносить плуг. Коли мене запитують, яка найкраща технологія: стріп-тілл, міні-тілл, то відповідаю: якщо відмовився від плуга, то вже добрий фермер, — переконаний керівник ТОВ «Мрія».
Отож, зараз технологія нульового обробітку активно підтримується в світі як ресурсозберігаюча система землеробства. На рівні ООН вирішили обмежити використання вугілля та інших викопних видів палива. Доведеться шукати альтернативу і традиційній оранці. Саме тому No-till набиратиме популярності. Завдяки технології можна утилізувати, тобто забрати СО2 із повітря і повернути його в ґрунт. Лише там можна утримувати вуглець. При цьому одночасно підвищити родючість. Сьогодні для фермерів все зводиться до трьох заповідей: не орати, залишати рослинні рештки на поверхні, сіяти покривні культури. Як переконують теоретики та практики технології No-till та біопрепаратів, економічний результат у вигляді підвищення родючості та гарного врожаю буде вже за кілька років.
Підготувала Тетяна КОВАЛЬЧУК
Фото із соцмереж згаданих у публікації компаній та спікерів
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
