Попри війну, мінування, обстріли та суцільний дефіцит ресурсів, агровиробники України завершують весняну посівну. Ця посівна кампанія вже признана найскладнішою за всю історію. Ми спробували проаналізувати, як у цьому сезоні змінилася структура посівних площ та які прогнози дають аналітики ринку на врожай-2022?
Структура посівних площ
— Дефіцит пального та високі ціни на нього цього року змушують агробізнес змінювати структуру посівних площ у бік скорочення більш енерговитратних культур (кукурудза, горох, цукровий буряк) та розширення традиційно прибуткових олійних культур (соняшник, соя, ярий ріпак). Також у зв’язку із підвищенням попиту на крупи цього року варто сподіватися, що зростуть площі під такими культурами, як гречка, просо та овес, — наголошує канд. економ. наук, експерт-дорадник з аудиту, економіки та управління підприємством Юрій Кернасюк.
За даними Мінагрополітики станом на 26 травня всіма категоріями господарств посіяно:
- ярої пшениці 189,3 тис. га (орієнтовно за цей період 2021 року було посіяно 175,4 тис. га);
- ярого ячменю 928,4 тис. га (орієнтовно за цей період 2021 року було посіяно 1 337 тис. га);
- ярого ріпаку 31,7 тис. га (всього посіяно 2021 року 33,2 тис. га);
- вівса 156,9 тис. га (орієнтовно за цей період 2021 року було посіяно 177,9 тис. га);
- гороху 125,9 тис. га (орієнтовно за цей період 2021 року було посіяно 231,1 тис. га);
- гречки 57,7 тис. га (орієнтовно за цей період 2021 року було посіяно 51,3 тис. га);
- проса 41,3 тис. га (орієнтовно за цей період 2021 року було посіяно 78,1 тис. га);
- кукурудзи 4 405 тис. га. (орієнтовно за цей період 2021 року було посіяно 5 140,1 тис. га);
- цукрових буряків 182,1 тис. га (орієнтовно за цей період 2021 року було посіяно 224,7 тис. га);
- соняшника 4 267,9 тис. га (орієнтовно за цей період 2021 року було посіяно 6 123,4 тис. га);
- сої 1 151,7 тис. га (за цей період 2021 року було посіяно 1 219,2 тис. га);
- картоплі 1 106,9 тис. га (всього посаджено 2021 року 1 283,1 тис. га).
Прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території становлять 14 158,5 тис. га, що на 2757,8 тис. га менше проти минулого року (16 916,3 тис. га). Ситуація непроста через окупацію та замінування звільнених територій.
Водночас, у тих регіонах, де посівна відбулася, за даними Української зернової асоціації, площі під кукурудзою цього року зменшилися практично на 29%, як порівняти з попереднім роком, і становлять приблизно 3,9 млн га. Багато аграріїв заявляли про заміну частини площ під кукурудзу на користь соняшнику, сої, гречки, інших зернових колосових культур. З’ясовуємо причини.
— Скорочення посівних площ під кукурудзою на понад 1 млн тонн є цілком економічно виправданим та не несе загрози продовольчій безпеці. На кукурудзі аграрії зекономлять щонайменше 22 млрд грн або орієнтовно 22 тис. грн з розрахунку на 1 га. Завдяки цьому можна буде посіяти 1,5 гектара гречки або проса, попит на які цього й наступного року буде підвищений. Соняшник залишається універсальною сільськогосподарською культурою, адаптованою до будь-яких умов вирощування, що стане порятунком для вітчизняного агробізнесу, — зазначає Юрій Кернасюк.
— Великого дефіциту насіння кукурудзи не було. Наші учасники асоціації виконували всі замовлення й вивозили насіння зі складів Київщини в прямому сенсі під обстрілами. Це – не дефіцит. Це пов’язано, швидше, із бізнес-аспектом і запитом ринку на пшеницю та соняшник або ж інші культури. До того ж, у нас ще є торішній запас пшениці та кукурудзи, а тому сьогодні дуже актуальна проблема зберігання зерна, бо за 3-4 місяці не вдасться побудувати «з нуля» стільки елеваторів, скільки знищили чи пошкодили. Ще один аспект – можливість експорту або можливість реалізації на внутрішньому ринку. Все це разом теж могло впливати на рішення аграріїв висівати інші культури, — пояснила Сюзана Григоренко,виконавча директорка Насіннєвої асоціації України.
Хоча соняшнику також засіяли менше. Цьогорічна посівна у Південному регіоні нашої країни подекуди взагалі була неможливою через бойові дії, подекуди – у дуже складних умовах окупації.
— Наразі ми маємо на понад 1,8 млн га менше посівів соняшника ніж торік, згідно з даними статистики Мінагрополітики. Деякі площі на Херсонщині та Миколаївщині не засіяні. Можливо, площі під посівами соняшника й зростають, але в інших регіонах. Однак, це не покриє всіх збитків. Одразу заспокою: усі будуть з олією, але її ціна буде вищою, — зазначає Сюзана Григоренко.
Віталій Чепа, ФГ «Чепа» (Чернігівська область):
Ми цього року хотіли сіяти кукурудзу. Придбали насіння, та й навіть нову сівалку точного висіву. Але далі ми відмовилися від посіву кукурудзи. Чому? По-перше, тут на Чернігівщині, ми наче опинилися на острові: банк нам не вірить, що повернемо кошти, кредит не видає. Основний аргумент, який вони називають, це: як ви будете вивозити продукти, кому будете продавати, ви близько до кордону і т. д.
Крім того, усі фермери бояться вирощувати кукурудзу, бо кажуть, що у великих виробників велика кількість «зависла» на складах. Також кукурудза дорога культура у зберіганні: як би ти її не вирощував, а доведеться сушити. А тут багато незрозумілого: чи буде паливо, газ?
Тому ми відмовилися від кукурудзи на користь соняшнику. Вже тепер читаємо в новинах, що у світі вже є дефіцит олії. Думаємо, що для експорту соняшнику все одно повинні логістику побудувати. Сподіваємося на підтримку держави цього року, і щоб ця підтримка дійшла до кожного фермера.
За оцінками Насіннєвої асоціації України щодо структури посівних площ, то ситуація не надто змінилася, як порівняти з попереднім роком.
— Єдине, що цьогоріч посівні площі під пшеницею та гречкою перевищили торішні. 2021 року ярої пшениці станом на 20 травня висіяли 175,2 тис. га, тоді як цього року 20 травня ми вже мали 188,6 тис. га ярої пшениці. Це — ще не остаточні цифри, бо посівна ще триває. Те ж саме гречка: 2021-го станом на 20 травня її було висіяно 33,9 тис. га, а цьогоріч — уже 37,4 тис. га. Можуть перевищити торішні показники площі посіву сої, картоплі, вівса, ярого ріпаку, — розповідає Сюзана Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України.
— Щодо окупованих територій, то там аграрії намагаються проводити посівну з тим, що мають. — продовжує Сюзана Григоренко. — Також знаємо, що весною на Херсонщині вдалося підживити деякі озимі культури. Там один із головних викликів — дефіцит пального, добрив і безпека співробітників.
На жаль, не всі наші учасники асоціації змогли висіяти заплановані площі. Приміром, селекційна компанія “Маїс”, яка спеціалізується на вирощуванні гібридів кукурудзи, не змогла засіяти поля під насіння на Харківщині та Дніпропетровщині. Харківська область була саме під окупацією, у Дніпропетровській були обстріли й близька лінія фронту. Схожа ситуація і в компанії KWS. Ці компанії акцент зробили на полях у Західному й Центральному регіонах.
Загалом, на сьогодні ми бачимо такі найкритичніші проблеми — це пальне та логістика, тобто розірвані налагоджені логістичні ланцюжки (наприклад, техніка, яку брали для обробки полів, викрадена чи знищена; заміновані дороги чи узбіччя; знищені склади та елеватори). Все це тягне за собою і простої в роботі, і ставить під загрозу зберігання нового врожаю.
Водночас варто розуміти, що у зв’язку із погодними особливостями весни 2022 року та дефіцитом пального цьогорічна посівна дещо затягнулася. За окремими культурами, як-от соняшник, просо, гречка, посів у крайньому випадку може тривати навіть у червні в деяких північних регіонах. Тому ці цифри не є остаточними і все залежатиме від наявного посівного матеріалу та пального, переконаний Юрій Кернасюк.
Економіст радить аграріям звернути увагу на ярий ріпак, який надалі можна використати як сировину для виробництва біодизеля.
NB: У середньому із 3 тонн насіння ріпаку вологістю 7-8% можна отримати 1 тонну біодизеля, приблизно 2 тонни жмиху із вмістом олії 8-12% та 0,2 тонни гліцерину. Тобто, 1 га під ріпаком дає змогу виробити 1 тонну біодизеля.
Середньому господарству із 3000 га в рік потрібно до 200 тонн пального. Отже, 200 га під ріпаком ярим за врожайності не менше 3 тонн з 1 га дає змогу повністю задовольнити потреби господарства в пальному.
Прогноз урожаю-2022
На основі аналізу посіяних площ, аналітики УКАБ спрогнозували потенційний урожай 2022 року:
- Пшениця — 18 млн т (2021 р. — 32,2 млн т);
- Кукурудза — 25,7 млн т (2021 р. – 42,1 млн т);
- Ячмінь — 5,2 млн т (2021 р. – 9,4 млн т);
- Інші зернові культури — 1,4 млн т (2021 р. – 2,3 млн т).
NB: Сукупний врожай зернових 2022 року становитиме орієнтовно 50,4 млн тонн проти 86 млн тонн 2021 року.
Щодо олійних культур, то цьогоріч такі очікування врожаю:
- Соняшник — 10,6 млн т (2021 р. – 16,4 млн т);
- Соя — 3,0 млн т (2021 р. – 3,5 млн т);
- Ріпак — 2,7 млн т (2021 р. – 2,9 млн т).
— Як видно з наведених даних, найнижчі темпи зниження валового збору демонструють соя та ріпак. Це пов’язано з відносно невеликою масою врожаю в комбінації з високою ціною на нього, що полегшує логістичні питання в експорті. Саме тому частина аграріїв збільшила посіви під цими культурами. Звісно, це значно нижчі показники, ніж минулого року, коли Україна отримала рекордний урожай, однак на це є об’єктивні причини. Валовий збір буде зменшено як за рахунок посівних площ, так і за рахунок урожайності, — розповідає Світлана Литвин, аналітик УКАБ.
За словами експертки, зменшення посівних площ відбулося через такі чинники:
- часткова окупація російськими військами частини територій України;
- територіальна близькість до бойових дій;
- неможливість здійснення посіву через заміновані поля та пошкоджену матеріально-технічну базу на територіях, що були звільнені.
Водночас і врожайність очікується нижчою на 10% від середніх показників через недотримання всіх технологічних процедур.
— Аграрії через неможливість здійснювати подальший експорт та зниження цін на основні культури на внутрішньому ринку не мають достатньо коштів для закупівлі добрив, ЗЗР та інших складових високої врожайності. Виняток становлять хіба що озимі культури, які встигли підживити на більшості територій до початку війни — очікується зниження їх врожайності на 5%. Та й стан озимих культур зараз добрий, — додає Світлана Литвин.
У будь-якому разі вирощених зернових та олійних культур буде досить для задоволення внутрішніх потреб українців, а також для часткової реалізації на експорт. Головне, щоб експорт відновився до попередніх обсягів і аграрії мали достатні фінансові можливості для проведення наступної посівної.
Дбаємо про захист посівів соняшнику
Заміна частини площ кукурудзи на соняшник відбулася в багатьох господарствах по всій території України. Тепер важливо виростити та захистити майбутній урожай.
Основні елементи технології вирощування соняшнику, які потрібно контролювати:
- Яку технологію вирощування соняшнику ви вибрали?
- Класична
- ЕкспресСан™
- Clearfield®
Залежно від технології вибираємо насіннєвий матеріал і гербіцидний захист. Важливо контролювати, яке насіння висіяне на якому полі та вносити відповідний до технології гербіцид. Цього року вже є низка випадків, що через недотримання особливостей вибраної технології знищені посіви соняшнику.
- Контроль шкідників
Для того, щоб вчасно контролювати шкідників, потрібно періодично обстежувати посіви, тому що кожен рік має свої особливості.
Цього року на початку червня по всій території України посіви соняшнику масово заселила геліхризова попелиця. Найбільше потерпають рослини соняшнику у фазі другої пари справжніх листків. Заселивши соняшник, попелиця швидко нарощує свою чисельність і формує колонії, у складі яких одночасно є всі стадії: личинки різного віку та імаго. Основна їх кількість розміщується в точці росту або з нижньої сторони листків. Пошкоджені листки змінюють колір (спочатку світлішають, згодом жовтіють), вони в’януть і деформуються (фото 1). У пізніші фази сильні ушкодження бутонів призводять до утворення маленьких недорозвинутих кошиків.
NB: Унаслідок ураження соняшнику геліхризовою попелицею різко знижується врожайність. Попелиця також є переносником різноманітних вірусних захворювань, які додатково знижують продуктивність посівів. За значного пошкодження втрати врожаю можуть сягати 70%.
В період вегетативного розвитку відслідковуйте наявність шкідників, які пошкоджують стебла та листки рослини:
- гусені лучного метелика
- люцернові совки та інші совки
- личинки соняшникового вусача
- соняшникова шипоноска
- стебловий метелик
- личинки мінуючих мух (особливо городній мінер)
- різні види клопів.
Кошики й насіння пошкоджують також:
- гусениці соняшникової вогнівки
- листокрутки
- личинки сафлорної мухи.
- Контроль хвороб
Соняшник може уражуватись багатьма хворобами. Найпоширеніші з них: фомоз, септоріоз, альтернаріоз, сіра та біла гниль, ризопусна гниль (у південних областях), переноспороз, склеротиніоз.
Для кращого контролю хвороб бажано профілактично двічі за сезон вносити фунгіциди. Якщо працювати по факту ураження, то потрібно застосовувати фунгіциди, які мають профілактичну, лікувальну та викорінювальну дію та містять у своєму складі не менше двох діючих речовин: стробілурини + триазоли.
Якість обприскування – передусім
Оскільки соняшник — високоросла культура, то варто подумати й про наявність обприскувача, що дає змогу якісно обробляти посіви впродовж вегетації, особливо у пізні фази розвитку культури. Для забезпечення ефективного внесення препаратів і до процесу обприскування, і до самого обприскувача є низка вимог:
- Кліренс обприскувача має бути значним — не менше ніж 1,8 м. З меншим кліренсом провести обприскування неможливо без значного пошкодження кошиків соняшника та можливого виходу з ладу машини.
- Днище обприскувача має бути повністю закрите для зменшення механічного пошкодження рослин, а колеса — на вузьких стійках.
- Діапазон висоти підйому штанги має бути достатнім для обприскування високорослих культур.
Самохідні обприскувачі BERTHOUD мають гідравлічно змінний кліренс від 1,5 до 1,8 м, що дає змогу якісно проводити обробку високорослих рослин.
NB: Обприскувачі BERTHOUD обладнані штангою AXIALE з легендарною стійкістю, завдяки підвісці в центрі мас – це запатентоване унікальне рішення компанії. Штанга забезпечує неперевершену вертикальну стійкість, особливо на розворотах і схилах, якісне та економне внесення препаратів.
Дотримання основних складових технології вирощування соняшнику, ретельний контроль стану посівів та вчасно проведені обробки забезпечать вам отримання хорошого врожаю. Віримо в те, що кожен агровиробник зможе щасливо зібрати врожай та реалізувати його за ринковими цінами. Віримо в наші ЗСУ та Перемогу України!
Агроексперт Галина ДЗЯБ’ЯК
Валентина КРАВЕЦЬ
Читайте також: Без чого не буде врожаю? Найважливіше в технології вирощування за обмеженого доступу до ресурсів в умовах війни
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
