Редакція GrowHow.in.ua 2023-05-24
Понад 4 тисячі гектарів полів на Житомирщині зможуть отримувати зрошення в зоні обслуговування теснівської осушувально-зволожувальної системи. Про це GrowHow повідомила пресслужба Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
До 2022 р. в межах роботи системи полив не застосовувався. Проте зі вступом у дію закону про організації водокористувачів все змінилось. Завдяки приватним грошам, перші 50 га торік вже зрошувались теснівською водою. Станом на травень 2023 р. під поливом уже 258 га.
Площа осушення системи 4197,3 га, з який 2905,1 га — з гончарним водовідведенням. Загалом система включає 68 гідротехнічних споруд. Протяжність каналів водогосподарської мережі — майже 110 км. Сама меліоративна система унікальна, бо вона має подвійне регулювання та поєднує функції осушення та зрошення.
На землях теснівської осушувально-зволожувальної системи з 2006 року працює фермерське господарство “Аделаїда”. На 3000 га вирощують зернові та олійні культури, але головним профілем виробництва фермерського господарства є картопля.
Агрофірма вирощує насіннєву, столову та промислову картоплю. Купують її господарства для посадки, а також супермаркети та ринки. Відомі світові бренди роблять з житомирської картоплі смачні чипси. Проте, ця культура дуже вибаглива до вмісту вологи у ґрунті.
— Останні декілька років клімат стає все більш посушливим. Тема зрошення для нас набувала дедалі більшої актуальності. Ми почали приводити до ладу, розвивати та вкладати у меліоративну систему, яка розташована поруч із нашим господарством у Житомирській області. Спочатку провели експертизу, потім отримали дозвіл на проведення робіт, очистили канали та закуповували обладнання для здійснення ефективного зрошення. При цьому, вся ця система стоїть на балансі державних структур і за нею мали наглядати й утримувати її в робочому стані, — розповіла голова ОВК “Лесині Джерела”, заступниця голови ФГ “Аделаїда” Олеся Рибалко.
Проблемою для керівництва агрофірми стало те, що гроші вкладались де-факто в майно іншого власника — держави. Тож гарантії, що за новим обладнанням та його роботою будуть доглядати належним чином не було. Вирішенням став закон про організації водокористувачів. Згідно з його положеннями, аграрії, які господарюють в межах обслуговування певної державної або комунальної меліоративної системи, можуть об’єднатись в ОВК та керувати власноруч подачею води на поле або її відведенням. Такі організації можуть самостійно встановлювати тариф на воду для учасників ОВК, інвестувати та розвивати власні меліоративні системи.
— Ми розпочали процес створення ОВК, як тільки закон вступив у дію. На перших етапах посадовці на місцях, реєстратори, нотаріуси не знали як трактувати ці чи інші положення закону. Це гальмувало процес оформлення. На допомогу прийшли юристи Всеукраїнської Аграрної Ради, які за підтримки Програми USAID АГРО проводили чисельні вебінари про створення ОВК. Також вони консультують господарства на кожному етапі. Це допомогло нам пройти перший етап до запуску ОВК. Наступний етап – це інвентаризація меліоративної інфраструктури та передача її нам. Очікуємо на цьому етапі проблеми, але будемо знов звертатись за правовою допомогою до ВАР та Програми USAID АГРО, — зазначила Олеся Рибалко.
За її словами, врожай картоплі на зрошувальних площах зріс на 10 тонн з га. У планах — продовжувати розвивати полив та оновлювати меліоративну систему. Упевненості господарству додає те, що кожна копійка інвестицій у зрошення буде йти саме на розвиток. Створення ОВК дає можливість самим встановлювати штат працівників та їхню заробітну плату. Тож і тариф на воду стане більш прозорим, аніж той, що пропонує держава. На сьогодні в ОВК “Лесині Джерела” лише один член — ФГ “Аделаїда”, але закон дає можливість вступити до нього будь-якому фермеру в межах роботи цієї меліоративної системи.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
