Договір оренди землі є типовим способом підтвердження права на користування сільськогосподарськими угіддями. Однак він може мати підводні камені, через які укладений документ може виявитись недійсним. Зокрема частими прогалинами в оформленні договору оренди землі, які можуть бути підставою для претензій зі сторони інших зацікавлених осіб, є відсутність самого договору чи інших документів, належної реєстрації договору та прав, чіткого прописання умов у договорі, інформації у ДЗК/ДРП. Про це розповів партнер Sofiya Law Firm юрист Олександр Поліводський під час III Аграрного форуму.
Фахівець зазначив, що іноді трапляються випадки, коли через неуважність сторін строк дії зареєстрованого договору банально сплинув. Проте, щоб довести недійсність договору оренди податкова або рейдери найчастіше висувають такі претензії:
- немає законного землекористування;
- не існує (формально) потужностей для виробництва
- не дотримано існуючі критерії сільгоспвиробника (це привід для позбавлення використання спрощеної системи та спеціального режиму ПДВ);
- платник мав сплачувати податки за спрощено системою;
- всі попередні періоди слід перерахувати за загальними правилами оподаткування.
Щоб не опинитися у скрутній ситуації, Поліводський радить перевірити договори оренди землі та знайти відповіді на такі базові запитання:
- чи уповноважена особа підписала договорі та чи дійсним є її підпис;
- чи наявні у договорі усі необхідні істотні умови: об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), термін дії договору; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
- чи немає умов, що зачіпають (порушують) права держави чи третіх осіб;
- чи дотримано порядок укладення договору, передбачений ст. 210 Земельного кодексу України;
- чи зареєстроване право.
Експерт зазначив, що здебільшого суд виходить з того, що право оренди землі має економічну цінність і за гарантованими заходами захисту є подібним до права власності. Також ЄСПЛ керується презумпцією правомірності правочинів та застосовує принципи належного урядування, правової визначеності та справедливого балансу інтересів.
