Гліфосат сьогодні є найпопулярнішим гербіцидом у світі. Однак, на думку екологів, він серйозно загрожує життю та здоров’ю людей і завдає шкоди довкіллю. В Україні сьогодні гліфосат дозволений, у Європейському союзі ж в останнє десятиліття активно обговорюють заборону цього хімікату. Однак остаточне рішення щоразу відкладають. Так, наприкінці минулого року ЄС дозволив використання гліфосату протягом наступних 10 років.

Польський портал euractiv.pl опублікував матеріал про гліфосат та його роль у сільському господарстві. GrowHow пропонує його переклад. Текст створений в рамках 2-го випуску Європейського парламентського тренінгу для молодих журналістів, організованого Фондом Геремека та «Gazeta Wyborcza» на замовлення Європарламенту

Чому гліфосат сьогодні такий важливий для світового агросектору

Гліфосат — органічна хімічна сполука з групи фосфонатів. Це дуже сильна гербіцидна речовина. Сильна не лише з хімічної точки зору, а й з політичної. В останні роки вона розділила Європейський Союз так, як не зміг жоден інший хімікат.

Поява гліфосату у 1974 р. стала справжньою революцією на ринку засобів захисту рослин і чудовою новиною для фермерів. Ніколи ще боротьба з бур’янами, особливо з найпоширенішими однорічними широколистими та злаками, не була такою легкою.

Гліфосат — це так званий неселективний гербіцид. Тобто він знищує всі обприскані ним рослини, а не тільки бур’яни. Це в певному сенсі обмежує його використання, але саме це робить його таким ефективним засобом. Часто достатньо однієї обробки, щоб позбутися більшості бур’янів на полі або під деревами в саду.

Гліфосат на ринку представила компанія Monsanto під торговою назвою Roundup. У 2018 р. компанію придбав Bayer. Однак сьогодні він не є монополістом на виробництво продукції на основі гліфосату — це може робити будь-яка інша компанія. Останній патент Monsanto на виробництво гліфосату закінчився 23 роки тому.

NB: Сьогодні продукція «Roundup» використовується не тільки для очищення від бур’янів сільськогосподарських і плодових культур, а й для боротьби з рослинністю на залізничних коліях або розчищення пустирів.

Особливо суперечливим є використання Раундапу для десикації, тобто висушування рослин перед збиранням, щоб пришвидшити їхнє дозрівання. При такому застосуванні ризик того, що гербіцид залишиться на посівах, є більшим, ніж у разі використання для знищення бур’янів, коли спрей в основному наноситься на бур’яни, а не на культуру.

Чи такий страшний Раундап, як його малюють

Велика суперечка про потенційну шкідливість і навіть канцерогенність гліфосату у Європі всерйоз почалася трохи більш як 10 років тому. У 2012 р. французька група біологів під керівництвом Gilles-Éric Séralini, яка провела дослідження довгострокових наслідків споживання гліфосату та ГМО, опублікувала статтю «Long-term toxicity of a Roundup herbicide and a Roundup-tolerant genetically modified maize» (ред.: Довгострокова токсичність гербіциду Раундап і стійкої до нього генетично модифікованої кукурудзи).

Дослідники годували щурів генетично модифікованою кукурудзою та їжею з низькою концентрацією раундапу. Після такої дієти стан здоров’я щурів значно погіршився. На думку науковців, це стало доказом шкідливості гліфосату. Проте дослідження зустріло різку критику від наукової спільноти й видавець зрештою відкликав публікацію. Однак вчені досі сперечаються, чи є гліфосат речовиною, небезпечною для здоров’я людини чи ні.

У 2014 р. метааналіз понад 1000 досліджень, проведений BfR, показав, що гліфосат не викликає раку, пошкоджень плода або розладів фертильності. Через рік Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) дійшло подібних висновків.

Читайте також: Гліфосат назвали ключовим фактором скорочення викидів вуглецю у сільському господарстві

Однак це не вирішило суперечку про гліфосат. До того ж у тому ж році Міжнародне агентство з дослідження раку (MABR) класифікувало гліфосат як ймовірний канцероген для людини. У агентства нібито були «відносні докази» того, що вживання продуктів із залишками гліфосату підвищує ризик розвитку неходжкінської лімфоми.

Проте спори викликала методологія MABR, згідно з якою для того, щоб речовина вважалася «ймовірно канцерогенною», достатньо того, що деякі дослідження вказують на це, навіть якщо інші дослідження цьому суперечать.

Тезу про канцерогенність гліфосату поставили під сумнів, серед інших, Агентство з охорони навколишнього середовища США (EPA), згідно з яким «немає жодних доказів того, що гліфосат викликає рак у людей».

Однак противники гліфосату відкидають подібні дослідження, стверджуючи, що ними маніпулює лобі виробників ЗЗР. Вони переконані, що гліфосат дуже шкідливий для здоров’я і ​​посилаються на численні судові процеси проти Monsanto і Bayer після поглинання компаній.

— Гліфосат (…) є, мабуть, найважливішим фактором ризику розвитку, серед інших, таких захворювань як запалення кишечника, гормональні розлади, безпліддя, підвищений ризик викиднів, аутизм, хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона, розсіяний склероз, захворювання щитовидної залози та печінки та багато інших, — стверджують Marzena Poniatowska-Galicka i Marcin Galicki, творці ініціативи FoodRentgen в інтерв’ю журналу «Без глютену».

Список звинувачень проти гліфосату не закінчується шкодою для здоров’я людини. Екологи також звинувачують гліфосат у шкідливому впливі на навколишнє природне середовище, зокрема в наземній та водній екотоксичності.

Читайте також: Заборона гліфосату на 20% збільшить загальне використання гербіцидів у країнах ЄС — аналітики

За словами згаданих вище ініціаторів FoodRentgen, гліфосат викликає «забруднення питної води, опадів і повітря, особливо в сільськогосподарських районах». Вони також стверджують, що речовина «має негативний вплив на комах-запилювачів, особливо на бджіл». Тому, на їхню думку, слід уникати вживання їжі, яка може містити залишки гліфосату, а фермерам слід рекомендувати не використовувати Раундап та його замінники.

Євросоюз все ж продовжив дозвіл

Проблема гліфосату роками розділяла країни ЄС. Багато з них, а також численні природоохоронні організації та велика кількість євродепутатів, вимагають заборонити використання продуктів на основі гліфосату. Серед тих, хто виступає за збереження дозволу: Португалія, Іспанія, Греція, Словаччина та Польща. Проти гліфосату, зокрема, виступають Австрія та Люксембург.

Попри це препарати на основі гліфосату, хоч і з певними обмеженнями, будуть дозволені до використання в Європейському Союзі протягом наступних десяти років. Європейська комісія продовжила дозвіл на гліфосат «на основі комплексної оцінки безпеки, проведеної Європейським агентством з безпеки харчових продуктів (EFSA) і Європейським хімічним агентством (ECHA)».

Єврокомісія послалася на висновок EFSA від 2015 року, а також на більш пізні дослідження, проведені у 2019-2023 роках, які «не виявили жодних серйозних побоювань» щодо наслідків використання препаратів з гліфосатом і вживання їжі із залишками гліфосату.

Bayer привітав крок Єврокомісії, заявивши, що він дозволяє виробнику продовжувати надавати фермерам важливу технологію боротьби з бур’янами. Компанія вважає, що гербіциди на основі гліфосату «продовжуватимуть відігравати ключову роль у підтримці сільського господарства для розв’язання основних проблем навколишнього середовища та продовольчої безпеки, пов’язаних зі зростанням населення планети на 2 млрд людей до 2050 року».

Природоохоронні організації, включно з Greenpeace, дотримуються іншої думки. День, коли продовжили дозвіл на використання гліфосату, вони назвали сумним для всієї Європи. Зазначивши, що «уряди вирішили ігнорувати науку і підвели свої країни, особливо жертв гліфосату».

«Гліфосат важко замінити»

У раніше прийнятій позиції Комітет з навколишнього середовища, громадського здоров’я та безпеки харчових продуктів (ENVI) закликав заборонити гліфосат. Однак Єврокомісія діяла інакше.

— З одного боку, ми маємо точку зору аграріїв, які зазначають, що під час кризи не варто вживати таких радикальних обмежувальних заходів, бо це може призвести до зниження врожайності. З іншого ж, не можна недооцінювати канцерогенний вплив гліфосату на здоров’я людини, — сказав Adam Jarubas, євродепутат від Громадянської платформи та член ENVI.

Інший польський євродепутат з того ж комітету, Marek Balt, поставив це питання трохи радикальніше, наголосивши, що сільске господарство має бути здоровим. Саме тому, з його слів, комітет ENVI прагне вилучити шкідливі речовини, такі як гліфосат, із виробництва харчів.

Натомість фермери, зокрема й польські, рішення Європейської комісії щодо гліфосату сприйняли позитивно. Наприклад, президент Польської асоціації виробників фруктів Mirosław Maliszewski зазначив, що на сьогодні повне вилучення гліфосату було б неможливим без великих втрат у виробництві харчових продуктів.

«Гліфосат і Раундап — чи звучать ці назви небезпечно?» — матеріал з таким заголовком опублікували у 2021 р. у розділі колонок в газеті «Aktacyjne Obywatelska». Його авторка звинувачує в невігластві людей, які використовують на присадибних ділянках «Раундап» та подібні препарати. Вона висуває тезу про те, що масове використання цих продуктів фермерами та садівниками відбувається через незнання їх шкідливого впливу на здоров’я людини та навколишнє середовище.

Водночас вона пише, що при спробі розповсюдити таку інформацію «натрапила на неохочу, а часом і ворожу реакцію продавців, посередників і самих фермерів». Авторка додала, що сама любить працювати в домашньому саду і в жодному разі не хоче йти «легким шляхом», використовуючи штучні гербіциди, такі як Раундап.

Читайте також: Заборона гліфосату та неонікатиноїдів спричинить масштабні екологічні та економічні втрати — агронауковці

Однак на ринку все ще немає ефективних альтернатив гліфосату. Те, що працює у випадку домашнього саду, не є настільки ж ефективним рішенням у випадку інтенсивного виробництва фруктів, коли площа посіву становить не кілька квадратних метрів, а кілька, десяток або навіть кілька десятків гектарів.

— Гліфосат — це гербіцид, який важко замінити іншими доступними засобами, — зазначив садівник із Мазовецького воєводства (ред.: Польща), який використовує аналоги Раундапу у своїх яблуневих садах.

Проте екологів це не переконує. Коментуючи аргументи фермерів про «відсутність на ринку настільки ж ефективного гербіциду», Eva Corral, відповідальна за питання гліфосату в Greenpeace, вказала на «численні доступні наукові докази серйозних негативних наслідків гліфосату для здоров’я та довкілля», зважаючи на які Єврокомісія не повинна була продовжувати дозвіл.

Вона навела приклад Люксембургу, де з 1 січня 2021 р. заборонили використання гліфосату, зазначивши, що ця країна довела, що безгліфосатне сільське господарство можливе.

Альтернативи ніби є, але…

Альтернативи гліфосату існують. До них належать сівозміна, застосування покривних культур або відповідна підготовка ділянки, наприклад, неглибока оранка. Однак, на думку фермерів і садівників, все це напівзаходи. Аграрії акцентують, що такі альтернативні методи мають свої обмеження і не можуть бути використані всюди, а в деяких випадках їх важко реалізувати.

Згадані методи, ймовірно, залишаться сферою органічних ферм у найближчі роки, і більшість європейських фермерів і садівників, які вирощують культури звичайним способом, продовжуватимуть використовувати гліфосат. Принаймні доти, поки це буде дозволено.

Добровільно відмовитись від гліфосату фермерів можуть змусити хіба що вищі витрати. Суперечки навколо речовини та невизначеність щодо її майбутнього на європейському ринку спонукали фермерів і виробників фруктів запастися спреями на основі гліфосату, що підвищило його ціну. Зросла ціна не тільки на оригінальний Раундап, а й на його замінники.

— Гліфосат не є тією речовиною, яку я б виключив у першу чергу, щоб врятувати планету, — сказав Zbigniew Chołyk, президент Асоціації виробників фруктів «Стрийно-Сад», вказуючи на інші можливі загрози для навколишнього середовища та здоров’я людини, наприклад, смог.

Він додав, що теза про абсолютну шкідливість гліфосату для бджіл не завжди підтверджується практикою, а його власний досвід свідчить про дещо інше, ніж заявляють противники гліфосату.

Читайте також: Гліфосати: як підвищити їх ефективність та чим замінити

Однак він визнає, що не всі фермери та виробники фруктів використовують гліфосат так, як це слід робити, щоб мінімізувати потенційну загрозу безпеці харчових продуктів.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram