Заборона гліфосату, інсектицидів неокатиноїдної групи з клотіанідином, тіаметоксамом імідаклопридом та інших широко вживаних препаративних форм ЗЗР призведе до масштабних збитків в економіці та зашкодить екології більше ніж продовження їх використання.

Такого висновку дійшли науковці, обговорюючи звернення Держпродспоживслужби до РНБО щодо заборони таких препаратів.

Вчені зазначили, що втрати агросектору від використання замінників можуть зрости майже до 75 млрд грн. У разі ж заборони гліфосату до 55 млн грн. Вважають також ці препарати безпечнішими з екологічної точки зору. Науковці підрахували, що при використанні замінників екологічні втрати через збільшене використання води на обробку посівів зростуть до 6,8 млн м куб на рік. Викиди СО2 збільшаться до 92,4 млн кг щорічно.

Речовини, які пропонують заборонити, є безпечнішими для людей і довкілля, порівнянно з їх замінниками. Альтернативи ж неонікатиноїдам взагалі немає. Їх заборона призведе до необхідності використання інших інсектицидів, які потребують більшої кількості обробок. Це веде до збільшення використання інсектицидів, води та палива, відповідно, й викидів СО2. Ми говоримо, що хочемо захистити екологію, але насправді лише зашкодимо їй ще більше, зазначила заступниця директора ННЦ “Інститут аграрної економіки” Ольга Ходаківська.

У ВАР зазначили, що у Європі, попри формальну заборону неонікотиноїдів, їх фактичне використання зменшилося лише на 5%. Не знайшовши їм безпечнішої заміни, у країнах ЄС щороку видають сотні спеціальних дозволів на використання неонікотиноїдів.

За словами заступника голови ВАР Михайла Соколова, негативні випадки використання ЗЗР, з якими стикаються мешканці сільської місцевості, є наслідком недотримання рекомендацій використання ЗЗР, які вже встановлені законодавством. Тому ці рекомендації на законодавчому рівні слід зробити регламентами, зобов’язавши усіх їх дотримуватися.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram