Ще декілька років тому програма USAID з аграрного та сільського розвитку — АГРО почала впроваджувати в Україні пілотні проєкти з просторового планування територій громад. Основна їх мета — прискорити економічний розвиток громад через покращення управління у сільськогосподарському секторі.

Ці пілотні проєкти лягли в основу законодавчих рішень і стали прототипами для комплексних планів просторового розвитку. Далі — розповідаємо про важливість просторового планування для громад, результати пілотних проєктів, законодавчі зміни та виклики, які Україні ще слід подолати на шляху до ефективного впровадження просторового планування.

Для громад заради місцевого розвитку

Просторове планування розвитку територій громад тісно пов’язане із земельною реформою. Однак варто зазначити, що земельна реформа не обмежена виключно земельним законодавством. Вона є частиною великої аграрної реформи і впроваджується постійно, навіть у воєнний час. Програма просторового планування територій, до того ж є ефективним інструментом для післявоєнного відновлення України.

Керівник напряму земельної реформи Програми АГРО Сергій Кубах зазначив, що проєкти просторового планування у цьому контексті набувають подвійної важливості. Вони дають змогу не просто відновити інфраструктуру та функціональність громад, а й створити новий, функціональніший та ефективніший простір.

Він розповів, що завдяки “пілотам” вдалося зрозуміти чимало важливих аспектів. Вже перший проєкт у Кіптівській громаді Чернігівської області підтвердив, що у просторовому плануванні зацікавлені перш за все громади. Люди на місцях хочуть самостійно розпоряджатися своїми ресурсами й мають стимули та інтереси для ефективного розвитку своєї території.

У Паланській громаді Черкащини виявили взяємозв’язок між виділенням земель і економічним розвитком громади. Через нього дійшли висновку, що саме заради місцевого розвитку і має відбуватися просторове планування. Також цей кейс на практиці підтвердив, що для максимальної ефективності просторове планування має бути узгоджене між громадою, місцевим бізнесом та екологічними правилами.

Програма АГРО загалом підтримувала кілька пілотних проєктів у сфері планування розвитку територій. Окрім двох вже згаданих, проєкти працювали у Миколаївській громаді Донецької області та у Пісочницькій і Роганській громадах Харківщини. Окрім цього як модельні до програми були залучені 10 громад у Луганській, Донецькій, Харківській та Запорізькій областях.

— Загалом в Україні є вже 100 громад, які розпочали впровадження управління земельними ресурсами. За методологією наших рекомендацій, вони вже фактично зібрали інформацію, почали проєктувати і публікувати свої плани для того, щоб розвивався бізнес у громадах, відбувалися реконструкції тощо,  — розповів Сергій Кубах.

За його словами, станом на 24 лютого проєкти майже 3 млн га земель в Україні вже були у публічному просторі. Вони стали прототипами для комплексних планів просторового розвитку.

Законодавча база для підтримки просторового планування громад

Пілотні проєкти стали також основою для Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель”. Завдяки їхньому впровадженню побачили слабкі, нефункціональні й суперечливі аспекти, які й виправили на законодавчому рівні. Наприклад, йдеться про повноваження органів місцевого самоврядування здійснювати просторове планування. Раніше вони розповсюджувалися лише на населений пункт, тепер — місцеве самоврядування може це робити й за межами населених пунктів. Експерти зазначили, що це важлива зміна, оскільки громада не може розвиватися виключно у межах населеного пункту,, а повинна функціонувати як цілісна система.

Також, згідно з новим законом, комплексний план просторового розвитку є одночасно містобудівною документацією і документацією із землеустрою на місцевому рівні. Це означає, що юридично такий план є основою для прийняття рішень і для містобудування, і для землеустрою. Важливо також, що тепер питання цільового призначення поєднане з функціональними зонами. Останні вноситимуться у Держгеокадастр та визначатимуть набір дозволених видів цільового призначення земельних ділянок. За словами Сергія Кубаха, таким рішенням вдалося вирішити чимало проблемних питань.

Запровадження комплексного просторового планування територій громад, яке також є серед нововведень, економить і кошти, і час. Воно скасовує необхідність розроблення декількох видів містобудівної документації, документації із землеустрою, охорони навколишнього середовища та об’єктів культурної спадщини.

Виклики для просторового планування

На сьогодні, окрім позитивних змін та тенденцій, питання просторового планування має і ряд проблем. Деякі з них не встигли вирішити через початок повномасштабної військової агресії росії в Україні, деякі — виникли вже під час війни. До перших належать:

  • врегулювання картографічної основи для створення комплексних планів;
  • забезпечення практичної можливості внесення даних з комплексного плану до Держгеокадастру та містобудівних кадастрів;
  • відновлення субвенцій Держбюджету для створення комплексних планів та залучення коштів міжнародних фінансових організацій.

— Субвенції варто відновити для мотивування громад переходити до розробки просторового планування. Ми на власному досвіді переконалися, що більшість громад готова до цього процесу і зацікавлена у його впровадженні. Однак додатковий, фінансовий, стимул суттєво пришвидшить перехід до просторового панування, — прокоментував Сергій Кубах.

Під час війни виникла ще низка проблем. Зокрема, нові види обмежень, що виникають на постраждалих від війни територіях. У майбутньому їх потрібно врегулювати, щоб не допустити “ручного” та непублічного управління з корупційними ризиками.

Також після закінчення війни комплексний план потребуватиме вдосконалення, щоб не просто відновити територію до передвоєнного стану, а зробити її кращою, з більшими можливостями для громади. План має враховувати збитки, завдані воєнними діями так, щоб можна було планувати фінансування і складати конкретну послідовність робіт щодо відновлення територій.

Сьогодні просторове планування є одним з головних інструментів для досягнення сталого розвитку громад. Ним користуються сучасні розвинуті країни для створення довгострокових стратегій. Воно відіграє ключову роль у збалансуванні потенційно конкуруючих потреб економіки, суспільства та збереження навколишнього середовища.

Експерти програми USAID Агро наголосили, що просторове планування має сенс лише тоді, коли головним органом, який його впроваджує є громади. Саме у їх інтересах повинні створюватися плани. З огляду на новий територіально-адміністративний устрій в Україні та необхідність післявоєнного відновлення, для українських громад просторове планування є надзвичайно актуальними.

Наталя КУЗЬО

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram