LFM 2021: постковідна економіка, carbon farming та ринок землі в Україні

9 вересня 2021 року асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent провели ХІI Міжнародну конференцію «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM) – подію №1 в Європі в агросфері. В інноваційному бізнес-парку Terminal Z конференцію LFM відвідало понад 400 топових агровиробників, представників ресурсних і сервісних компаній, інноваційних стартапів і провідних інвесторів.

Економіка у постковідний період

Як почувається економіка у постковідний період, чи є у інвесторів кошти і що може стати причиною нового «чорного лебедя». На ці та інші запитання учасники конференції почули відповіді вже у першому кейсі від Сергія Фурси, заступника директора Dragon Capital.

Експерт зазначив, що в Україні навряд чи відчули коронакризу, як в інших країнах. І навіть ВВП минулого року в країні впав всього на 4%, тоді як МВФ прогнозував 10%. Цього ж року у світі все в плюсі.

— У світі дуже багато грошей. Так багато і так дешево грошей ще не було, — сказав Сергій Фурса.

Вуглецеве землеробство 

У рамках першої панельної дискусії конференції компанія Bayer оголосила про запуск в Україні своєї глобальної вуглецевої ініціативи, головною метою якої є декарбонізація ключових елементів продовольчої системи з акцентом на діяльність сільськогосподарських виробників. В Україні на сьогодні до ініціативи приєдналися три інноваційні господарства.

Читайте також: Українські аграрії приєдналися до програми “Байєр” з декарбонізації сільського господарства в Європі

— Наша вуглецева ініціатива активно сприяє розвитку вуглецевого землеробства в Європі, шляхом співпраці з аграріями в ролі первинних виробників і залучення партнерів з ланцюга продовольчої системи. Ця співпраця допоможе декарбонізувати європейську продовольчу систему так, щоб це було вигідно фермерам, навколишньому середовищу та споживачам, — зазначив Ліонель Александр, керівник з розвитку вуглецевого напряму в регіоні Європа, Близький Схід та Африка Аграрного підрозділу Bayer.

Визначення оптимальних агротехнологій на основі аналізу історичних даних

Юлія Порошенко, засновниця Agrohub та Олександр Максименко, провідний експерт з агротехнології Agrohub виступили з кейсом «Визначення оптимальних агротехнологій на основі аналізу історичних даних». Вони розповіли, як протягом чотирьох років допомагають компаніям перетворювати інформацію у прибуток. Agrohub здійснює чотири етапи роботи з інформацією: збирає її; переконується, що інформація коректна; аналізує дані по єдиній методиці та за результатами аналітики дає рекомендації щодо сильних і слабких сторін компаній.

— Сьогодні у світі 70 zettabyte інформації. Це у 100 разів більше, ніж кількість піщинок на нашій планеті. У великій кількості інформації потрібно орієнтуватися, — переконана Юлія Порошенко.

Майбутнє споживання продуктів харчування

Надзвичайно цікавою виявилася дискусія про майбутнє споживання продуктів харчування в Україні та світі.  Питання, як змінюватиметься споживання в контексті переходу з тваринних на рослинні білки й штучного вирощування м’яса та які нові бізнес-моделі стають ефективними у фуд-сфері обговорили Дмитро Морозов, директор департаменту розвитку бізнесу клієнтів МХП, Катерина Парцевська, засновниця та шеф-кухар веганського ресторану «КОЛО», Петро Мельник, виконавчий директор Agricom Group та Антон Дундій, керівник Органічного тепличного комплексу «Родинний Добробут».

Учасники дискусії погодилися, що виробництво рослинного м’яса — це точно тренд, частина глобальної фуд-індустрії, на яку агровиробникам варто звернути увагу. Проте, від м’яса світ поки що не відмовиться.

— Найбiльшими споживачами м’яса в Україні є домогосподарства. Це частина культури, і я не думаю, що це відійде в історію, — зауважив Дмитро Морозов.

За спостереженням експертів, навіть міленіали не перестають вживати м’ясо, а стають флексітаріанцями, тобто, просто зменшують кількість його споживання. Тож на сьогодні доля рослинного м’яса в Україні становить всього 1%, а головним його споживачем є HоRеCа. Це свідчить, що в країні є тренд спробувати новий продукт, але тотального переключення на нього немає.

У той же час, Петро Мельник зазначив, що відмова від м’яса — це лише одна із тенденцій. Є ще тренд розробки маркетинг-продуктів для заможного населення, наприклад, окремі види м’яса, тренд збільшення популярності безглютенової продукції та інші.

Читайте також: Секрет успішного бізнесу в тому, щоб розуміти, як ти посилиш свої позиції в майбутньому

Батл інновацій

Тема новітніх технологій мала продовження і під час дискусії щодо того, яким буде AgTech через 5-10 років. Серед учасників панелі були Євгеній Сапіженко, заступник директора з інноваційного і цифрового розвитку «Кернел»; Дмитро Зайцев, керівник служби точного землеробства Continental Farmers Group; Всеволод Генін, співзасновник One Soil та Віталій Шуберанський, засновник «ФРЕНДТ».

Віталій вважає, що майбутнє в Україні за безпілотними платформами, які не будуть ущільнювати ґрунт, автоматизують працю в сільському господарстві й приберуть такі шкідливі операції, як обприскування. За словами Євгенія Сапіженко, було б добре, якби на цьому етапі технічні рішення дозволяли мінімізувати ущільнення, яке досягається однотипними маршрутами та їхньою повторюваністю.

70 днів ринку землі в Україні

А ось справжня дискусія розгорілася під час панелі, присвяченій 70 дням чинного ринку землі в Україні.  Учасники не лише обговорили переваги, які принесло українцям відкриття ринку землі, але й не оминули проблем з нотаріальним оформленням операцій з купівлі-продажу земельних ділянок, які є на сьогодні.

Денис Башлик, голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (2019—2020 рр.), співзасновник Land Club зазначив, що 9 із 10 нотаріусів відмовляють клієнтам в реєстрації послуг з оформлення договорів купівлі-продажу сільськогосподарської землі або ставлять на свої послуги дуже велику ціну. Але прогрес є.

— Перша угода Land Club щодо купівлі землі зайняла 9 годин, а сьогодні вже той самий нотаріус оформляє її за 1,5 години, — розповів Денис, і додав, що Land Club постійно спілкується з нотаріусами, роз’яснює, як усе працює і це дає свої результати.

У свою чергу Олена Мартинюк, заступниця директора департаменту приватного права – начальниця управління нормативно-правового забезпечення нотаріату Міністерства юстиції України, запевнила аграріїв, що Мінюст ужив усіх необхідних заходів, щоб нотаріуси могли користуватися Постановою КМУ №637 Про затвердження Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України.

Також було цікаво почути прогнози щодо росту цін на землю в Україні. За словами Дениса Башлика, на сьогодні ціна на землю коливається від $1600 до $3000 за 1 га. До речі, у Європі перші чотири роки після відкриття ринку землі ціни росли на 20% в рік.

– Ціна на українську землю у $5000-6000 за 1 га через пару років – це також реально, – зазначив зі свого боку Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України.

У партнерстві з онлайн-виданням AgroPortal.ua провели нагородження переможців премії Aгро Champions 2021 – найкращих агроспеціалістів України. Переможців визначали на основі оцінок Експертної ради, до якої увійшли компанії, які спеціалізуються на пошуку та оцінці керівників вищої ланки, міжнародні організації, аудиторські компанії, консалтингові та ресурсні компанії, які працюють на аграрному ринку України чи дотичні до нього.

Сотні професіоналів, спеціалістів та однодумців зібралися на одному майданчику, тож учасники могли налагодити нові бізнес-зв’язки.

Міжнародна конференція «Ефективне управління агрокомпаніями» вже дванадцять років поспіль стає майданчиком, який об’єднує топових агровиробників, представників ресурсних компаній та інноваційних стартапів задля обміну досвідом, презентації передових розробок та нетворкінгу в широкому колі професіоналів. Команда асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» та агенції UCABevent дякує всім учасникам і партнерам заходу, які розділили цей день разом з ними.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram