Комплексний просторовий план: як створити, де шукати інформацію та приклади

У червні 2020 року Верховна Рада України ухвалила Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель”. Фактично він став основою для практичного впровадження нового документу комплексного плану просторового розвитку територіальної громади.

Це порівняно новий для України вид містобудівної та одночасно земельної документації. Він визначає планувальну організацію, функціональне призначення території, основні принципи і напрями формування єдиної системи громадського обслуговування, дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони земель та інших компонентів навколишнього природного середовища, формування екомережі, охорони і збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території.

Про те, чому комплексне планування територій важливе і яку користь приносить громаді ми писали у матеріалі Просторове планування територій громад: чому це важливо. Далі — розповідаємо про те, як конкретній громаді створити комплексний просторовий план.

Основа відновлення країни

Комплексне просторове планування запускали в Україні ще до повномасштабного російського вторгнення. Тоді серед основних його переваг для громад називали можливості залучення інвесторів, розвитку економіки та соціальної складової життя у громадах. Сьогодні ж всі ці переваги об’єднані основною — повоєнним відновленням. Дехто може сказати, що для цього спершу слід дочекатися перемоги й тільки тоді говорити про плани з відновлення.

Однак просторове планування — це кількарівневий процес, який займає певний час і передбачає чималий обсяг роботи. Люди, які мають досвід у впровадженні просторового планування, вважають, що над такими планувальними документами саме час почати роботу зараз тим, хто раніше цього не зробив.

— Комплексний просторовий план має стати основним планувальним документом, який дасть змогу громаді розвиватися, краще працювати з бізнесом, краще надавати послуги та розвивати сферу надання послуг. Особливо зараз це актуально, зважаючи на ситуацію з внутрішньо переміщеними особами, — зазначила заступниця керівника проєкту “Говерла” Наталія Гнідюк.

NB: Проєкт USAID “Говерла” — це п’ятирічна програма, яка впроваджується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і реалізовується компанією DAI Global LLC (DAI). Її мета — зміцнення спроможності органів місцевого самоврядування та активізація залучення громадськості на всіх рівнях. Програма має досвід впровадження просторового планування в Україні, зокрема, її фахівці провели практикуми на цю тему, які сукупно охопили 180 громад.

За словами Наталії Гнідюк, проєкт готовий і надалі підтримувати ініціативи від територіальних громад щодо просторового планування.

Рекомендації щодо просторового планування в громадах

Як розповіла експертка з управління ресурсами громад Катерина Резникова, розроблення комплексного плану відбувається на трьох етапах: підготовчий, основний та завершальний. Для органів місцевого самоврядування (ОМС) найскладнішим, за її словами, є перший етап, адже його вони повинні пройти самостійно, без залучення окремого виконавця.

На підготовчому етапі ОМС повинен ухвали рішення про розробку комплексного плану, сформувати завдання для розробки та зібрати вихідні дані. Мотивацією у цьому процесі мають бути:

  • Прозорість — для максимального врахування інтересів громади.
  • Цілісний просторовий розвиток території.
  • Визначення напрямів розвитку.
  • Спрощення дозвільних процедур.
  • Резервування територій для майбутніх містобудівних потреб.
  • Забезпечення ефективного землекористування.
  • Залучення іннвестицій.
  • Задоволення соціальних потреб населення.

Основний етап передачає уточнення та аналіз вихідних даних; апрацювання проєктних рішень; громадські обговорення та містобудівну раду. На завершальному етапі відбувається затвердження плану комплексного просторового розвитку, його публікація, внесення до земельного та містобудівного кадастрів та експертиза.

Експерти USAID розробили окремий посібник для громад з рекомендаціями щодо просторового планування. Там детально описані кроки та вимоги до роботи усіх учасників на всіх етапах. Посібник є у відкритому доступі для усіх зацікавлених.

Для професіоналів, тобто тих, хто розробляє комплексні плани, також створили окремий посібник. У ньому вміщені рекомендації і практичні поради щодо алгоритму розробки плану, його змісту та багатьох інших аспектів.

За словами головної архітекторки пілотного проєкту з розроблення комплексного плану у Роганській громаді Лідії Чижевської, комплексний план — це перш за все електронний документ. Тому важливим етапом його створення є переведення усіх даних в єдину систему. Йдеться про систематизацію усіх документів, зі столів усіх працівників в один інструмент, яким громаді зручно користуватися. Ці дані поєднують у 10 розділів:

  • Просторово-планувальна організація території.
  • Землеустрій та землекористування.
  • Ландшафтне планування.
  • Обмеження у використанні земель.
  • Функціональне зонування території.
  • Забудова території та господарська діяльність.
  • Обслуговування населення.
  • Транспортна мобільність та інфраструктура.
  • Інженерне забезпечення території, трубопроводний транспорт та телекомунікації.
  • Охорона земель, інженерна підготовка та благоустрій території.

Стратегічна екологічна оцінка комплексного плану

Ще однією важливою складової розробки комплексного плану є стратегічна екологічна оцінка (СЕО). Як зазначила член-кореспондент НАНУ Євгенія Маруняк, якщо комплексні плани є стратегічною візією, то екологічна оцінка це рамка для цієї візії. Процедуру СЕО використовують у європейських країнах як інструмент верифікації планувальних рішень. Вона сприяє оптимальному використанню територій громади, попереджує конфлікти щодо використання територій під час реалізації планувальних рішень, виявляє ризики та альтернативи.

— Розробка звітів про СЕО. особливо у повоєнний період, потребуватиме залучення кваліфікованих експертів, обізнаних зі специфікою аналізу та обробки даних про стан навколишнього середовища, — зауважила Євгенія Маруняк.

Для правильного проведення стратегічної екологічної оцінки фахівці також розробили посібник. У ньому міститься інформація про все, що слід врахувати при оцінюванні, на що звернути увагу. Йдеться, до прикладу, про стан ґрунтів у громаді, про ситуацію з виснаженням та забрудненням вод, про втрати ландшафтного та біологічного різноманіття. Сьогодні також варто проводити СЕО з урахуванням наслідків російської агресії: забруднення внаслідок знищення об’єктів критичної інфраструктури та промисловості; трансформації рельєфу; деградації ландшафтів тощо.

Експертка зазначила, що не обов’язково йдеться про збір максимально повних даних. За європейським досвідом, важливо зібрати ключові показники та активно використовувати експертні оцінки тоді, коли певного блоку інформації немає. Саме тому, за її словами, до процедури СЕО не треба ставиться як до обтяження. Вона не обмежує громаду в економічному розвитку, а є інструментом збалансованого розвитку громади, який підказує оптимальні рішення.

Наталя КУЗЬО

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram