Потепління клімату суттєво змінює умови ведення сільського господарства в Україні. За останні три десятиліття середня температура в країні зростає швидше, ніж у середньому по Європі, що вже призводить до зміни зон вирощування культур, збільшення тривалості вегетаційного періоду та трансформації структури агровиробництва.
Про це свідчать результати багаторічного геопросторового моніторингу, представлені головним науковим співробітником Інституту агроекології і природокористування НААН, академіком НААН Олександром Тараріком.
Дослідження охоплює період 1982–2025 років і базується на супутникових даних NASA, NOAA та матеріалах USDA.
Полісся отримує нові можливості
За даними дослідження, найбільш помітні кліматичні зміни відбуваються на Поліссі.
За останні десятиліття тривалість вегетаційного періоду тут збільшилася приблизно на 35 днів — зі 183 до 218 днів. Початок весняної вегетації змістився майже на місяць — із кінця квітня на кінець березня.
Водночас середня температура вегетаційного сезону на Поліссі підвищилася на 2,3 °С, а в Лісостепу та Степу — на 2,8–3,6 °С.
Науковці зазначають, що завдяки цьому регіони Полісся та Західного Лісостепу поступово стають придатними для масового вирощування теплолюбних культур, зокрема кукурудзи й соняшнику, а також розвитку овочівництва та садівництва.
Чому врожайність продовжує зростати
Попри часті посухи та нестабільні погодні умови, середня врожайність багатьох культур в Україні продовжує збільшуватися.
Олександр Тараріко пояснює це не лише розвитком сучасних технологій, селекції та систем живлення рослин.
Науковець висуває гіпотезу про природний механізм адаптації агроекосистем. За його словами, підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері стимулює процес фотосинтезу, зміщує температурний оптимум розвитку рослин і покращує ефективність використання ґрунтової вологи. Завдяки цьому культури легше переносять спеку та посушливі періоди.
Разом із перевагами зростають і ризики
Разом із новими можливостями зміна клімату створює й низку серйозних викликів для аграрного сектору.
Серед основних ризиків науковці називають:
- посилення водної та вітрової ерозії ґрунтів;
- втрати органічного вуглецю та ґрунтової вологи;
- збільшення поширення шкідників, хвороб і інвазійних рослин через м’які зими;
- висихання малих річок і деградацію водно-болотних угідь.
Особливо гостро ці проблеми проявляються в південних регіонах України, де посухи стають дедалі тривалішими.
Супутниковий моніторинг допомагає адаптуватися
В Інституті агроекології і природокористування НААН зазначають, що створена система аерокосмічного моніторингу дозволяє не лише відстежувати кліматичні зміни, а й формувати практичні рекомендації для аграріїв.
Отримані дані можуть використовуватися для планування сівозмін, підбору культур, сортів і гібридів залежно від кліматичних особливостей конкретного регіону, а також для розробки державних програм адаптації аграрного сектору до змін клімату.
За оцінкою науковців, саме використання супутникових даних та сучасних систем моніторингу стане одним із ключових інструментів підвищення стійкості українського сільського господарства в умовах глобального потепління.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
