Україна входить до числа регіонів, де клімат змінюється швидше за середньосвітові темпи. За останні десятиліття середня температура в країні вже підвищилася більш ніж на 3°C, що більш ніж удвічі перевищує глобальний показник потепління. Про це розповіла експертка кліматичного відділу ГО «Екодія» Софія Садогурська в інтерв’ю РБК-Україна.
За її словами, наслідки зміни клімату українці вже відчувають на собі: безсніжні зими, тривалі хвилі спеки, посухи, а також раптові інтенсивні зливи, коли за кілька годин може випадати місячна норма опадів.
Південь України ризикує втратити водні ресурси
Найбільші виклики, за оцінками експертів, очікують південні та східні регіони країни. Тут уже зараз спостерігається дефіцит вологи, який негативно впливає на агровиробництво та стан ґрунтів.
Особливо гостро проблема проявляється в Одеській, Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях, де аграрії дедалі частіше стикаються з посухами та ризиками деградації земель.
Крім того, зміна клімату може призвести до скорочення водного стоку та навіть зникнення малих річок у південних регіонах України.
Клімат змінює географію сільського господарства
Підвищення температур та зміна режиму опадів уже впливають на вирощування сільськогосподарських культур. За словами Софії Садогурської, окремі культури поступово зміщуватимуться на північ країни, однак це не означає автоматичного покращення умов для агровиробництва.
Натомість аграрний сектор дедалі більше залежатиме від ефективного управління водними ресурсами, впровадження посухостійких сортів та адаптації технологій вирощування до нових кліматичних умов.
Додатковими ризиками залишаються ерозія ґрунтів, частіші екстремальні погодні явища та скорочення чисельності комах-запилювачів, від яких залежить урожай багатьох культур.
За оцінками дослідження «Вода близько», до кінця століття підвищення рівня Світового океану може призвести до затоплення до 650 тис. га територій в Україні, а з урахуванням штормових явищ — до 1 млн га. Найбільших втрат можуть зазнати Херсонська та Одеська області, а також Крим.
Війна посилює кліматичні ризики
На думку експертів, повномасштабна війна не лише загострює екологічні проблеми через руйнування екосистем та інфраструктури, а й сприяє збільшенню викидів парникових газів.
За оцінками дослідження «Екодії» та її партнерів, за перші чотири роки повномасштабного вторгнення додаткові викиди, пов’язані з війною, сягнули близько 311 млн тонн CO₂-еквіваленту. Значна частина цих викидів припаде на майбутню відбудову зруйнованих об’єктів.
Експерти наголошують, що адаптація до змін клімату має стати одним із пріоритетів для держави та громад. Йдеться не лише про модернізацію інфраструктури, а й про розвиток зелених зон, відновлення водних екосистем, створення дощових садів та впровадження інших природоорієнтованих рішень, які допоможуть зменшити наслідки спеки, посух і підтоплень.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
