Канадські фермери все більше страждають від посухи, а тому все більше фермерів вдаються до давно забутих рішень в агротехнологіях.

Про це пише Polska Agencja Prasowa.

Цього року канадські національні ЗМІ згадують посуху 1988 року і періодично повідомляють про проблеми з водою в прерії Канади в сільськогосподарських провінціях Манітоба, Саскачеван та Альберта.

Наприклад, Ексельсіор, сільський муніципалітет в провінції Саскачеван, оголосив надзвичайний стан через «сільськогосподарську катастрофу, викликану сильною посухою». Трава на пасовищах стала коричневою через спеку, а оскільки влітку велика рогата худоба зазвичай знаходиться на випасі, багато власників ранчо тепер повинні доставляти сіно своїм тваринам. Члени ради знизили місцеві податки на 20 відсотків і звернулися за допомогою до уряду провінції й федеральної влади.

Федеральний уряд в цьому році створив Канадське водне агентство, яке, в тому числі займається водними ресурсами для сільського господарства, але поки ще рано говорити про результати роботи нового відомства.

Оскільки проблема нестачі води не нова, в останні роки деякі фермери почали повертатися до забутих дідівських методів, щоб забезпечити утримання води в ґрунті. Це, наприклад, озимі культури, велика частина яких зростає, коли тане сніг, а земля ще волога.

Фермери також приступають до посадки дерев і чагарників між полями й по краях полів. Це рідкісне видовище в Канаді, тому що раніше велику частину дерев було вирубано для збільшення посівних площ. Тінь від дерев знижує випаровування вологи з ґрунту, а коріння утримує воду.

Інші аграрії переглядають способи обробітку ґрунту і відмовляються від глибокої оранки. Треті вказують на корисність відтворення колись існували водно-болотних угідь.

Ще у 2017 році Університет Ватерлоо опублікував звіт, де оцінювалася фінансова вигода відмови від осушення боліт і водно-болотних угідь. У канадських умовах, підкреслюється у звіті, залишити болото і використовувати його в якості природної «губки» для поглинання дощу означає економію в мільйони доларів щороку.

Тим часом водно-болотні угіддя в Канаді складають близько 14 відсотків території, але, згідно з даними Ducks Unlimited Canada, організації, яка займається підтриманням боліт, однак людська діяльність щодня прибирає територію розміром з 45 футбольних полів.

NB: Аналіз показує, що в сільській місцевості осушення боліт збільшує витрати на усунення наслідків повеней в середньому на 29%, а в міських районах навіть на 38%.

Міністр сільського господарства Марі-Клод Бібо оголосила про запуск нового фонду у 200 мільйонів доларів для проєктів сільськогосподарських рішень. Метою є, зокрема, скорочення викидів парникових газів за рахунок заходів щодо забезпечення здоров’я ґрунту, таких як стимулювання вирощування покривних і проміжних культур, регулювання азоту в сільськогосподарському виробництві й сівозміни. Уряд тримає на контролі проблеми сільського господарства, однією з перших галузей, які серйозно постраждали від зміни клімату.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram