Глобальні продовольчі системи опинилися під зростаючим тиском через аномальну спеку, яка дедалі частіше впливає на сільське господарство та може поставити під загрозу засоби існування понад мільярда людей. Про це йдеться у спільному звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) та Всесвітньої метеорологічної організації (WMO).
Згідно з документом, екстремальні температури вже призводять до втрати близько 500 млрд робочих годин щороку, і ці показники зростатимуть у міру підвищення температури.
— Екстремальна спека дедалі більше визначає умови, в яких функціонують агропродовольчі системи. Вона посилює вже існуючі слабкі місця аграрного сектору, — зазначила генеральна секретарка WMO Селесте Сауло.
У звіті наголошується, що хвилі спеки — тривалі періоди підвищених денних і нічних температур — негативно впливають на врожайність, тваринництво, рибальство та ліси, а також створюють серйозні ризики для працівників агросектору.
За словами генерального директора FAO Цюй Дун’юя, спека стала «потужним мультиплікатором ризиків», який чинить дедалі більший тиск на агровиробництво та економіки, що від нього залежать.
У багатьох культурах зниження врожайності починається вже при температурі вище 30°C. Це призводить до ослаблення рослин і зменшення продуктивності. Тварини, зокрема свині та птиця, страждають навіть при нижчих температурах, що спричиняє зниження приростів, надоїв і, в окремих випадках, загибель.
У морських екосистемах підвищення температури знижує рівень кисню у воді, що створює стрес для риби. За оцінками, у 2024 році 91% Світового океану пережив щонайменше одну морську хвилю спеки. Ліси також піддаються ризику — спека порушує процес фотосинтезу та підвищує ймовірність масштабних пожеж.
Окрім цього, екстремальні температури посилюють інші кліматичні ризики: провокують посухи, загострюють дефіцит води, сприяють поширенню шкідників і хвороб, формуючи так звані «комбіновані ефекти», які впливають на цілі екосистеми.
У деяких регіонах наслідки вже є критичними. Зокрема, у Киргизстані у 2025 році температура перевищувала норму на 10°C, що призвело до зниження врожаю зернових на 25% та спровокувало нашестя сарани. У Бразилії у 2023–2024 роках спека та посуха скоротили врожай сої до 20%, а хвиля спеки в Північній Америці у 2021 році спричинила значні втрати фруктових культур і масштабні лісові пожежі.
Суттєвими є й соціальні наслідки. У країнах Південної Азії, Африки на південь від Сахари та Латинської Америки кількість днів, непридатних для роботи через спеку, може зрости до 250 на рік, що ставить під загрозу мільйони працівників агросектору.
У звіті підкреслюється необхідність термінових заходів адаптації. Серед ключових рішень — впровадження жаростійких сортів, коригування строків сівби та вдосконалення агротехнологій. Важливими також є системи раннього попередження та доступ до фінансових інструментів, зокрема страхування.
— Захист майбутнього агросектору та продовольчої безпеки потребує не лише підвищення стійкості господарств, а й переходу до моделі розвитку з низькими викидами, — підсумовують у FAO та WMO.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
