Заорювання післяжнивних решток без використання деструктора провокує фітотоксичність — агрономи БТУ-ЦЕНТР

Просте заорювання післяжнивних решток без внесення деструктора та азоту не поліпшує фітосанітарний стан і не повертає поживні речовини з рослинних решток у ґ‎рунт для використання наступними культурами. Про це розповіли фахівці компанії БТУ-ЦЕНТР.

У випадку тривалого використання поля без сівозміни, за словами експертів, таке приорювання навіть провокує розвиток патогенної мікрофлори. Саме тому фахівці радять особиво уважно слідкувати за балансом мікроорганізмів на полі після збору врожаю.

— Без використання біопрепаратів для контролю патогенів, зокрема, біологічних деструкторів, розкладанням решток займатимуться ті мікроорганізми, які накопичились на поверхні рослини за час вегетації. У більшості випадків — вони патогенні, різноманітні збудники хвороб, які залишилися на рослинних рештках після активного сезону, — зазначили у БТУ-ЦЕНТР.

Йдеться про те, що після інтенсивного та тривалого використання поля без сівозміни знижується різноманітність мікробіоти. Відповідно, рівновага у мікробному ценозі зміщується у бік патогенів, які щороку розмножуються на рослині та повертаються в ґрунт. Просте заорювання рослинних решток дає змогу використовувати їх як джерело живлення для шкідливих організмів. Відтак в очікуванні нової культури буде розмножуватися ще більше патогенів.

Читайте також: Чи ефективний деструктор стерні без внесення великої кількості азоту?

Експерти радять звернути увагу і на те, що виникнення фітотоксичності провокує агресивна система захисту. Якщо на рослинних рештках не буде мікроорганізмів, то вони законсервуються у ґ‎рунті, оскільки самостійно розкладатися не можуть. У цьому разі є великий ризик виникнення алепатичного ефекту — коли нерозкладені рештки починають виділяти кислоти, які потім пригнічують сходи і розвиток культури.

— Такий сценарій найменш бажаний для фермера, — зазначили у БТУ-ЦЕНТР. — У подальшому зняти алепатичний ефект дозволяє використання деструктора Екостерн.

Заорювання стерні без використання деструктора не матиме позитивного ефекту і коли є плужна підошва на глибині 5-7 см. Фахівці зазначили, що структура ґ‎рунту, кількість вологи і кисню у ньому мають суттєвий вплив на деструкцію післяжнивних решток. Якщо ґ‎рунт добре структурований, то кисень може проникати на глибину до 30 см і тоді деструкція відбувається. У протилежному випадку, рослинні рештки будуть просто “захоронені” і не розкладатимуться.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram