Сучасне сільське господарство дедалі активніше інтегрує біологічні методи для покращення родючості ґрунту та боротьби з патогенами. Один із таких комплексних агроприйомів — санація стерні з деструкцією рослинних решток. Чи справді це необхідно для всіх полів, як це зробити ефективно, і яких помилок уникнути — розповідала в новому випуску блогу Агроексперта Галини Дзяб’як — агроном-еколог Наталія Негуляєва.
Коли санація ґрунту дійсно потрібна?
За словами експертки, перше, з чого варто почати — це оцінка доцільності. Якщо поле бідне на рослинні рештки, умови посушливі, а ґрунт перегрітий, мікроорганізми будуть неактивними. У такому разі внесення деструкторів або азоту — марна витрата ресурсу.
Оптимальні умови для санації:
- температура ґрунту: +20…+25 °C;
- вологість: 60–75% від повної вологоємності;
- наявність достатньої кількості стерні (щонайменше 4–6 т/га).
Чому не варто спалювати стерню?
Спалювання рослинних решток не просто знищує цінну органіку, а й шкодить структурі ґрунту, погіршує мікробіологічну рівновагу.
— Краще вміло повернути солому назад у землю — це довгострокова інвестиція в родючість, — зазначає Наталія Негуляєва.
Мікроорганізми працюють повільно — допоможіть їм азотом
Для розкладання соломи мікроорганізмам потрібен азот. Якщо не внести його ззовні, вони забиратимуть його з ґрунту, створюючи дефіцит для культур. Середньостатистична рекомендація — 10–15 кг діючої речовини на кожну тонну соломи. Але Наталія радить підходити індивідуально.
— Подивіться, яка у вас культура, яка зона, чи це чорнозем, чи збіднений ґрунт. Якщо у вас гарні ґрунти з живою біотою — давайте менше. 20–30 кг діючої речовини на гектар буде достатньо. Якщо ґрунт глинистий, бідний, сіро-лісовий — потрібно більше, — зазначає агроном-еколог.
Скільки азоту давати?
Є середня норма — 10–15 кг д.р. азоту на кожну тонну стерні, але це — лише орієнтир. Реальна потреба залежить від:
- типу ґрунту (чорнозем, супісок, сірий лісовий);
- кліматичної зони (посушлива чи волога);
- стану мікробіоти ґрунту;
- температури на момент внесення.
Приклади норм:
- Чорноземи: 20–30 кг д.р./га;
- Збіднені ґрунти: до 40 кг д.р./га.
Як форму азоту обрати?
Форма азоту також має значення. Підходять амонійна, амідна, нітратна. Наприклад, аміачна селітра. Але: якщо очікуються зливи — краще обирати повільніші форми, адже нітрати можуть просто вимитися з ґрунту.
Вибір залежить від погодних умов. Наприклад, нітратна форма швидко вимивається після злив, а амонійна краще утримується в ґрунті. Ідеальна глибина внесення — 5–8 см, максимум — 12–15 см.
Чи всім потрібні деструктори?
На кожному полі живе своя мікрофлора. Іноді достатньо стимулювати її розвиток — для цього застосовують гумати. Проте гумати активізують як корисні, так і патогенні мікроорганізми, тому без аналізу складу біоти вносити їх ризиковано.
Який деструктор обрати? Є два основні типи:
- Грибкові (наприклад, триходерма) — агресивно пригнічує патогени, але може шкодити і корисним мікроорганізмам. Рекомендована лише в окремих випадках при критичному зараженні.
- Бактеріальні (бацилус, азотфіксатори, фосфоромобілізатори) — м’якша дія, відновлення балансу, природний механізм. Наталія рекомендує їх як базовий варіант.
Секрети бакової суміші
Зі слів Наталії Негуляєвої, усі препарати варто поєднувати:
- мікробіологічний препарат + гумат + азот.
- Вносити краще вранці або ввечері, не під прямим сонцем.
- Після внесення — обов’язкова заробка на невелику глибину.
- Для систем no-till — внесення у рідкій формі без обробітку.
Фермери, що працюють за технологією no-till, вже наблизилися до реалізації ідеї «здорового ґрунту». Проте надмірне застосування гербіцидів у цій системі гальмує відновлення мікрофлори. Їм рекомендовано обережно застосовувати деструктори бактеріального типу разом із гуматами і мінімальною дозою азоту, без заробки, але в прохолодні години дня.
Валентина КРАВЕЦЬ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
