У залі — аграрії, технологи, керівники господарств з різних регіонів України. Спікери — мікробіологи, фітопатологи, фізіологи рослин. Компанія BTU провела у Ладижині спеціалізоване навчання, присвячене білій гнилі — одній із найнебезпечніших загроз для врожаю. Для багатьох учасників цей захід став унікальною можливістю побачити, як створюються сучасні біопродукти — від лабораторії до виробництва.

Біопрепарати проти білої гнилі (склеротинії) не з’являються за один сезон — за ними стоять роки досліджень і практичних випробувань. Як пояснює співзасновниця компанії BTU Валентина Болоховська, кожен продукт перед тим, як потрапити до аграрія, проходить тривале вивчення:
- дослідження мікроорганізмів, що потенційно можуть контролювати збудника хвороби,
- визначення ефективної норми внесення,
- перевірку роботи на різних культурах і в різних ґрунтово-кліматичних умовах.
Універсальної «пігулки» від склеротинії немає, проте системний підхід дає змогу тримати її під контролем і поступово знижувати інфекційний фон.
Стратегія білої гнилі: як склероції формують інфекційний фонд поля
Біла гниль небезпечна не тільки прямими втратами. Вона знижує олійність, підвищує кислотне число, погіршує якість насіння і зрештою б’є по репутації виробника.

— Ця хвороба небезпечна не агресивністю, а стратегією. Весь цикл її розвитку спрямований на виживання. Склероції можуть залишатися в ґрунті 8–10 років і завдяки щільній оболонці витримують несприятливі умови навколишнього середовища, — наголошує Юлія Миронова, керівниця напряму розвитку органічного землеробства та біологізації інтенсивних технологій BTU. — Саме тому інфекційний фон накопичується непомітно: якщо кілька сезонів поспіль вирощувати культури, сприйнятливі до хвороби, в ґрунті накопичується багато склероцій патогену, які за сприятливих умов можуть спричинити епіфітотію — спалах хвороби серед рослин на десятках і сотнях гектарів.
NB: За словами Юлії Миронової, склеротинія розвивається поступово — від поодиноких осередків до 15–20%, а згодом — до 40% і більше в окремих зонах поля. У практиці траплялися випадки, коли після трьох років сої по сої ураження досягало майже 70%. Це наслідок відсутності сівозміни.
Ризик появи білої гнилі на полі залежить від сівозміни, вибору гібридів, норми висіву, ширини міжрядь та ґрунтообробітку.
— Стратегія — це багаторічний план роботи зі збудником у ґрунті. Склероції накопичуються на різній глибині в ґрунті і під час обробітку можуть переміщуватися.Тому потрібна система, яка контролюватиме кожен крок цього процесу, — підкреслює Юлія Миронова.
Як знищити структуру, здатну роками лежати в ґрунті? Відповідь біотехнологів — мікопаразитизм: окремі гриби можуть проникати в склероцію, руйнувати її ферментами й поступово знешкоджувати. Однак знайти та ввести такий штам у надійний препарат — це роки роботи.

— Кожен штам має свій паспорт. Ми оцінюємо не лише антагонізм, а й фізіолого-біохімічні характеристики: джерела живлення, швидкість росту, здатність синтезувати біологічно активні речовини, — пояснює Ольга Нагорна, головна мікробіологиня BTU.
Шлях біопрепарату починається з виділення агрономічно-цінного мікроорганізму (з ґрунту, рослин або склероції) та отримання його чистої культури, далі — ідентифікація, депонування, тестування проти широкого спектра фітопатогенів, формування паспорта, масштабування у виробництві зі збереженням титру та життєздатності. Лише після багаторазового підтвердження ефективності в лабораторії та полі препарат реєструють.
— Те, що працює в чашці Петрі, не гарантує стабільності в полі. Там різні ґрунти, технології й інфекційне навантаження. Тому ми перевіряємо ефективність повторювано — в різних регіонах і на різних культурах, — наголошує Ольга Нагорна.
Саме цю логіку — від пробірки до поля — продемонстрували аграріям фахівці BTU у процесі навчання. Під час екскурсій виробництвом їм показали, як формується біологічний продукт на практиці.
Аграрії розповідають, що часто поштовхом до зміни підходів стає не теоретичний інтерес до біологізації, а конкретна проблема на полі. Андрій Лихочвор, агроном структурного підрозділу «Окко Агротрейд» (ТОВ «КАЙРОС-ХОЛДИНГ»), каже, що в його господарстві почали глибше цікавитися біопрепаратами, щоб подолати білу гниль, яка уразила посіви соняшнику. Саме тому після участі у профільному семінарі аграрій розглядає можливість ширшого впровадження продуктів компанії BTU в технологію вирощування.
— Із біопрепаратами ми раніше працювали мінімально. Проводили демодослідження препарату Мікофренд® на кукурудзі — вносили під час посіву, дивилися розвиток. Певну різницю бачили, хоча на результат впливали й інші чинники. Однак серйозніше замислитися над біо нас змусила склеротинія на соняшнику. У моєму підрозділі соняшник займає близько 30% площ — це орієнтовно 1,5 тисячі гектарів із п’яти тисяч. І приблизно на 20% цих площ ми зафіксували ураження білою гниллю. Тому зараз обговорюємо з керівництвом, яку технологію краще застосувати, зокрема внесення під час висіву. Питання ще в роботі, але очевидно, що біологічні рішення потрібно більше інтегрувати в систему — земля цього потребує.

Як стримати склеротинію: система рішень від сівозміни до біопрепаратів
NB: Головна помилка в боротьбі з білою гниллю — намагатися розв’язати проблему тоді, коли вона вже стала видимою в полі. Обробка після ураження рослин не дасть бажаного результату. Саме тому в BTU пропонують не чекати появи хвороби, а будувати чітку стратегію і тактику захисту.
Перший елемент стратегії захисту — сівозміна. Різні культури формують різні кореневі виділення, а отже — і різну мікробіоту ґрунту, яка впливає на виживання патогену.
— Найгірший сценарій — повторне вирощування культур-господарів. Найкращий — включення культур, які знижують інфекційний потенціал. У польових спостереженнях найкраще себе показує кукурудза.
Цю думку Юлія Миронова підтверджує результатами досліджень: найвищий показник загибелі склероціїв фіксується в ґрунтах, де попередником була кукурудза — до 51,7%. Для порівняння: після ячменю цей показник становить близько 18%, а після поля, залишеного без сівби на сезон (пару) — близько 20%.
NB: Важлива не лише ротація, а і її тривалість: за високого інфекційного фону рік перерви проблему не усуває: фахівці радять повертати чутливу культуру на поле не раніше ніж через 4–5 років.
Повної імунності до білої гнилі немає, але різниця між гібридами може бути суттєвою. Юлія Миронова наводить польовий приклад: на одному масиві межа очевидна — з одного боку мінімальне ураження, з іншого — понад 40%. Технології та попередник — однакові, різниця лише в гібриді соняшнику попереднього сезону — більш і менш толерантний. Це і вплинуло на ураженість наступної культури в сівозміні.
Під час вибору гібрида соняшнику важливі товщина стебла, швидкість загоєння ран, вміст фенольних сполук.
Сорти сої з компактнішою будовою рослин і добрим габітусом проявляють більшу стійкість.
Норма висіву може як стримувати хворобу, так і створювати сприятливий для розвитку склероціїв мікроклімат. У 2022 році фахівці BTU бачили поля, де соя на вигляд була здоровою, але під листям масово розвивалася біла гниль — суцільний посів створив справжній «парниковий ефект».
Біла гниль може бути пов’язана й зі шкідниками. На ріпаку таким тригером може стати прихованохоботник. На сої та соняшнику схожу роль може відігравати стеблова галиця: там, де є пошкодження, розвивається біла гниль. Тому захист від шкідників — частина системи протидії.
Ранні строки висіву також можуть сприяти розвитку кореневої та прикореневої форми білої гнилі. Рослина довше перебуває в контакті зі збудником інфекції у ґрунті, і за сприятливих умов патоген отримує більше часу для проникнення в тканини.
Має значення й система обробітку ґрунту.
— Використовуючи глибоку оранку — понад 25 сантиметрів, — ми закопуємо склероції, і певний час вони можуть не проявлятися. Але згодом, коли шари ґрунту переміщуються, склероції знову потрапляють у кореневу зону — і проблема повертається, — пояснює Юлія Миронова.
За мінімального обробітку (no-till, strip-till, mini-till) склероції частіше залишаються на поверхні, формують апотеції — «плодові тіла» гриба, через які він розсилає спори і швидко заражає сусідні рослини. І тоді хвороба вражає стебла рослин.
Розвиток білої гнилі залежить і від системи живлення: високі норми азотних добрив можуть посилювати розвиток білої гнилі. Надлишок азоту стимулює інтенсивний ріст рослин, але водночас робить тканини більш вразливими до зараження.

Форми білої гнилі і тактика захисту
- Коренева та прикоренева форми зазвичай розвиваються тоді, коли вологість ґрунту перевищує приблизно 55%, а температура перебуває в межах 18–24 °C — саме ці умови створюють оптимальне середовище для проростання склероціїв і зараження кореневої системи.
- Стеблова та кошикова форми залежать від вологості і температури повітря: для їх розвитку достатньо вологості повітря на рівні 60–80% і температури до 28 °C.
— Якщо на полі є апотеції, потрібно думати про фунгіцидний захист. Внесення препарату лише в ґрунт не розв’яже проблему стеблової чи кошикової форми, — наголошує фітопатологиня. — Тактика завжди залежить від умов сезону. Варто оцінити інфекційний фон і погодні чинники — і вже тоді визначати норму та спосіб застосування, — резюмує Юлія Миронова.
NB: У цій логіці поєднані багаторічна робота з інфекційним потенціалом і сезонні рішення. Склероцид® інтегрується як елемент комплексної системи контролю білої гнилі: не одноразово, а послідовно й за формою прояву хвороби.
Такої ж думки дотримуються і у великих господарствах. Там переконані: біологічні рішення працюють лише тоді, коли їх включають у технологію не епізодично, а системно. Саме такий підхід уже показав практичний результат на соняшнику в Житомирській області.

Тарас Корнієнко, головний агроном ГК «Агрейн», розповідає, що в господарстві біологічні продукти розглядають не як окремі інструменти, а як частину цілісної системи управління полем.
— Ми працюємо з продуктами БТУ системно. Використовуємо Липосам® разом із ґрунтовими гербіцидами — він добре допомагає уникнути промивання ґрунтових гербіцидів. Екостерн® застосовуємо для деструкції пожнивних решток кукурудзи й соняшнику. Склероцид® та інші біофунгіциди інтенсивно вивчаємо: минулого року на соняшнику в Житомирській області заклали практику — із 1600 гектарів 800 посіяли зі Склероцидом® у рядок. Після вегетації нічого не додавали. І коли збиральна кампанія затягнулася до жовтня, стало добре видно різницю: на оброблених площах біла гниль не проявлялася масово, тоді як на необроблених ураження були значно помітніші — ці «білі шапки» на фоні темного поля видно одразу.
За словами агронома, ключ до результату — не окрема обробка, а комплексна система.
— Біо — це не точкове рішення. Недостатньо десь дати деструктор, десь Склероцид®. Потрібен комплекс: біокаталізатор у ґрунт, робота по рослині на ранніх фазах, щоб не знижувати біологічну активність, яку часто пригнічують синтетичні препарати. Ми плануємо цього року відпрацювати повний цикл — ґрунт, рослина, захист у вегетації. Якщо десь буде потреба — підключатимемо хімію, але хочемо максимально реалізувати потенціал біологічної системи. До цього підходимо усвідомлено й організовано.

Від лабораторії до технології: як працює Склероцид® у полі
Коли фітопатологи BTU говорять про роботу біопрепарату в полі, вони керуються не «чашкою Петрі», а реальними умовами: станом ґрунту, сумісністю з іншими компонентами в баку, витривалістю препарату поруч з агресивними речовинами та, найголовніше, точним часом застосування, щоб дія припала саме на ту форму білої гнилі, яку господарство прагне контролювати.
Для компонентів біопрепаратів принциповою є реакція середовища.
- У нейтральних та слабокислих / слаболужних ґрунтах вони почуваються найкраще;
- у дуже кислих або дуже лужних умовах ефективність знижується;
- для вологості в BTU оперують чітким робочим діапазоном: від 10 до 90% повної польової вологоємності.
Це межі, у яких мікроорганізми здатні підтримувати життєздатність.
NB: У виробничій практиці важливо не лише чим обробляти, а й із чим поєднувати препарат. Його можна застосовувати в бакових сумішах із більшістю інсектицидів, а також із мікроелементами, за винятком міді та сірки. Допускається використання з прилипачами й РКД, але BTU наголошує на перевірці сумісності залежно від конкретної формуляції.
Окрема увага — до гербіцидів: частина біопрепаратів може бути несумісною. З ґрунтовими гербіцидами застосування обмежене, оскільки їхня глибина заробляння не дає біологічному агенту реалізувати дію повністю.
Найнебезпечніша речовина — безводний аміак: він негативно впливає на мікроорганізми, тому Склероцид можна вносити лише через два тижні після його внесення.
NB: Препарат діє ефективно лише тоді, коли його вносять у правильну фазу саме проти тієї форми хвороби, яку потрібно контролювати.
Показовий приклад наведено по сої (Житомирська область, 2024 рік): за ґрунтового внесення 2 л/га поширення стеблової форми становило 7,5%, натомість за внесення препарату Склероцид® у фазу цвітіння — 0,5%. На цьому ж полі, де було внесено хімічний препарат на основі боскаліду, поширеність хвороби становила 2%.
Ефективність залежить від способу внесення, і BTU підтвердила це на практиці: лише у 2025 році команда провела 39 польових досліджень, а загалом — понад 200.
Що показали багаторічні польові дані Склероцид®
За підсумком 2025 року середня технічна ефективність Склероциду® становила:
- 78% — за передпосівного обробітку ґрунту;
- 71% — за основного обробітку;
- 66% — за внесення в рядок.
У середньому за 2019–2025 роки:
- 79% — за передпосівного обробітку ґрунту;
- 75,3% — за основного обробітку;
- 70,5% — за внесення в рядок.
Склероцид® і Склероцид-форте®: різні завдання в одній системі
NB: У BTU акцентують: Склероцид® на практиці сприймають як інструмент збереженого врожаю. Склероцид-форте® досліджували у 2024–2025 роках на полях, тестуючи різні формуляції (суха та рідка, різні норми). Найкраще себе показували Склероцид-форте® моно у сухій формі та Склероцид-форте® у рідкій формі.
Інша властивість Склероциду-форте® — приріст урожайності, який пов’язують зі здатністю одного з компонентів стимулювати ріст і розвиток рослини.
Десикація: затримка зі збиранням під час дощів може прискорити розвиток білої гнилі. Тому десикацію радять проводити обережно та частинами.
Падалиця: хвороба часто поширюється осередками, джерелом може бути заражена падалиця, її слід контролювати.
— Важливо розуміти: Склероцид® не «додає врожай». Він зберігає той потенціал, який могла б забрати біла гниль. Якщо на контролі ураження становить 20%, це може означати мінус близько 3 ц/га. Зі збільшенням поширення хвороби втрати урожаю зростають, а різниця між дослідною і контрольною ділянкою стає відчутною — але це збережений, а не «додатковий» урожай.
Віктор Щербатий, ТОВ «Агрофірма Обрій» (група «Агропросперіс»), зазначає, що в їхньому господарстві Склероцид® використовують системно вже майже чотири роки.
— Минулого сезону ми внесли препарат приблизно на 8 тисячах гектарів — це посіви соняшнику, сої та ріпаку. У нашому регіоні, на Хмельниччині, склеротиніоз — досить поширена проблема: у ґрунті накопичуються склероції, і звичайними методами їх складно контролювати. За нашими спостереженнями, там, де застосовували Склероцид®, рівень ураження зменшувався приблизно на 15%. Це відбивається і на врожайності: зокрема по соняшнику в середньому отримуємо близько 3 т/га, а на ділянках із препаратом урожай був приблизно на 0,2 т/га вищим, ніж у контролі.
Науковці BTU наголошують: біла гниль — це не проблема одного сезону і не питання одного препарату. Це баланс між інфекційним потенціалом у ґрунті та здатністю господарства керувати ним.
NB: Склероцид® і Склероцид-форте® — це два інструменти для захисту від білої гнилі: один працює зі склероціями як джерелом інфекції, інший — зі стримуванням розвитку хвороби під час вегетації.
— Системний підхід протягом 2–3 років дає змогу суттєво знизити поширення хвороби. Немає золотої пігулки. Але є знання, мікроорганізми і продукти, які показали достойну ефективність і можуть бути використані у ваших технологіях, — підсумувала Юлія Миронова.

Саме заради таких практичних знань фахівців господарств долали сотні кілометрів. Тому ця історія — не лише про технології. Вона про людей, які прагнуть працювати інакше. Про аграріїв, які приїжджають за знаннями, щоб застосувати їх на своїх полях. І про спільну місію, яка об’єднує науку, виробництво та практику — зберігати землю живою. P
Марія БАЙОР
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram









