Попит на найпопулярніші овочі, зокрема борщового набору, є завжди. Завдяки інфраструктурі зберігання вдається забезпечити пропозицію цілий рік. Але найчастіше недотримання технології вирощування, яке впливає на якість продукції і її довговічності навіть при зберіганні в найкращих умовах, ставить під сумнів раціональність зберігання.
Компанія «Грін Тім», на території якої проходила конференція «Прибуткове зберігання в нових ринкових умовах», належить до найпотужніших овочесховищ в Україні та Європі, загальним обсягом зберігання 50 тис. тонн, площею 18 тис. кв. м.
Колись фермери Херсонщини мріяли: якщо б було більше овочесховищ, всі проблеми були б вирішені. А коли у 2010 році ввели в експлуатацію сховище у Каховці, а у 2011 році викинули 50 відсотків продукції, яка в нього зайшла, то проблем стало ще більше.
— Виявилось, що зберігання закуплених у фермерів овочів — це окремий бізнес, до речі, неприбутковий. Якщо закладаєш неякісний товар, нічого не отримаєш. Овочі були неналежної якості, великі втрати при зберіганні, — каже Наталя Карасевич, фахівець з ефективності «Грін Тім». — Крім того, ціна не завжди росте у період зберігання. Зберігання — це обов’язкова ланка для виробника у ланцюжку від поля до споживача. Ми в цьому впевнилися на власному досвіді.
На думку Наталі Карасевич, проблема сфери зберігання в тому, що всі чекають на кращу ціну й не готові працювати за договірними довготривалими зобов’язаннями. «Грін Тім» підписав договори з фермерами на контрактне вирощування, обумовив ціну продукції, а коли прийшов жовтень ціна на цибулю підскочила, фермери сказали: «Ой, так незручно вийшло, вибачте, нам потрібні гроші зараз й ми продали овочі на ринку». Проблема України в тому, що 80 % овочів продається на стихійних ринках і головне — це ціна, у Європі — в супермаркетах, і там у пріоритеті якість товару й надійність постачальника.
Багато сховищ спочатку надавали послуги збереження, брали на себе ризики, зараз просто здають камери схову в оренду.
Як казав Йохан Боден, засновник компанії «Грін Тім», сховище — це п’ятизірковий готель, і кого завгодно туди не поселиш. Зберігати можна тільки якісну продукцію. Сільгоспвиробники ж часто не дотримуються технології вирощування, економлять на насінні, засобах захисту рослин, таким чином не створюють міцну базу для тривалого зберігання овочів.
Олексій Верещага, керівник СПП «Лана», яке зберігає фрукти, розповів, що для визначення потенціалу зберігання тієї чи іншої продукції можна перевірити співвідношення нітратів до кальцію в продукції, кількість сухих речовин, провести інші дослідження, однак обладнання для такої діагностики досить дороге. Тому, наприклад, СПП «ЛАНА» в сфері відповідального зберігання працює тільки на довірі.
Фермери нарікали, що сховища теж грають не за правилами. Тривале зберігання овочів і фруктів потребує порядності від обох сторін. Поки виробники й овочеві «вартові» не будуть дотримуватися агротехнологій та технологій тривалого зберігання, вибудовувати цивілізовані відносини, і ті, і інші програватимуть.
За матеріалами «Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва»
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
