Сьогодні гуртова ціна на ранню капусту коливається від 6 до 7 грн за кілограм — це дуже небагато як для свіжої продукції. Однак, доки інші господарі нарікають на овочівництво, Андрій Ліщенко, агроном ФГ «Вільшанка», що на Вінниччині, переконує, що вирощування капусти — справа вигідна. Все залежить від того, на чому можна зекономити, які процеси оптимізувати та на яких ринках збуту зупинити свій вибір. Важливо як виростити якісний, смачний та корисний продукт, так і правильно його реалізовувати, щоб заробити гроші. Саме про це — у нашому інтерв’ю з Андрієм Ліщенком.
Тенденції ринку й ази технології
— Пане Андрію, нині ціна капусти суттєво нижча, ніж торік. Чи рентабельна ще культура?
— Значна частина капусти продається в осінній період, а решта зберігається до зими. Однак навіть узимку ціни були стабільними, не даючи можливості значно підвищити прибуток. Утім, попри низькі ціни, вирощування капусти є рентабельним. Продавати капусту на ринку за нижчою ціною не вигідно, тоді як гуртовий продаж за великих обсягів, як у нас, дозволяє зберегти прибуток. Вирощуємо не лише ранню капусту, а й середньостиглі та пізні сорти (Агресор і Сторідор). Капусту сорту Сторідор зберігаємо в сховищі й стараємось продати до Нового року. Такий підхід допомагає господарству бути конкурентоспроможним і находити нові ніші для заробітку. На сьогодні у нас є 2 га пізньої капусти, приблизно 30 сотих ранньої й стільки ж середньої. Загалом працюємо з насінням компанії «Сингента». Щороку вдосконалюємо технології, випробовуємо нові методи й сорти, щоб отримати багатий ужинок. Якщо буде добрий урожай, ціна вже нас не так сильно хвилюватиме — цей оптимістичний підхід допомагає господарству триматись на плаву навіть у складні роки.
— Який метод вирощування капусти ви практикуєте: прямий висів чи розсадний?
— Практикуємо тільки посадку розсади під агроволокно. Здавалося б, маємо більше мороки, але насправді так працювати набагато легше, адже на ділянці біля фермерської садиби досягаємо набагато більшої розсади, ніж за прямого висіву. Окрім того, 2 га накрити агроволокном неможливо. Розсаду садимо в поле розсадо-посадковою машиною.
— Коли садите розсаду у відкритий ґрунт?
— Якщо говорити про пізню капусту, то садимо її в поле на початку травня. Ранню капусту садимо приблизно в березні. У березні ще холодно, тому ми застосовуємо різні методи боротьби з приморозками. Якщо очікуються приморозки, накриваємо капусту агроволокном. Також можемо застосувати антистресові препарати, щоб допомогти рослинам відновитися після холоду.
— На які технічні параметри посадки рослин орієнтуєтеся?
— Ми працюємо з міжряддям 60 сантиметрів, висаджуючи приблизно три рослини на метр. Це полегшує обробіток і проходження трактора між рядками. Для ранньої капусти можна використовувати щільнішу посадку, загустивши її до 60 тис. насінин на гектар, тоді як для пізньої ми дотримуємося оптимальної густоти, що забезпечує найкращі умови для росту — 30–35 тис./га.
Удосталь напоєна капуста родить удвічі краще
— Чому ви практикуєте вирощування як із крапельним поливом, так і без нього?
— Ми працюємо з крапельним поливом, бо клімат змінюється, і кількість опадів зменшується. Раніше під час садіння капусти йшли дощі, а тепер нам часто доводиться садити в суху землю. Капуста дуже любить воду і потребує її багато — на гектар поля даємо 60 кубометрів води. Врожайність культури на 50% залежить від того, наскільки вологий ґрунт. За посушливого клімату природним шляхом рослини не можуть отримати стільки вологи, тому крапельний полив стає важливим елементом вирощування — допомагає забезпечити вологу і, відповідно, більший урожай. Наприклад, на зрошуванні сорт Агресор дає близько 80 тонн із гектара. Без зрошування хороший результат буде приблизно вдвічі нижчим.
Зазвичай із краплею ми вирощуємо ранні та середні сорти — їх у нас менше, великі площі забезпечити поливом складніше.
NB: Зрозуміло, що постачання вологи до рослини потребує додаткових витрат, урожайність зростає, але й собівартість також. Не можу точно сказати, на скільки відсотків збільшується собівартість вирощування з крапельним поливом, бо це залежить від якості обладнання, способу доставки води та наявної інфраструктури. Наприклад, цього року встановлення крапельного поливу на 0,3 га ранньої капусти нам обійшлося в 21 тис. гривень. Однак є різниця, що продати головку ранньої капусти вагою 0,8–0,9 кг чи 1,5-кілограмову — штучний полив сприяє розвитку й росту рослини, набиранню ваги. І, звичайно, крапельним поливом можна користуватися не один рік. Ми ще вчимося з ним працювати, але вже бачимо результат і готові вкладати кошти, щоб збільшити вихід.
— Крапельний полив надає можливість вносити добрива і засоби захисту рослин одночасно…
— Так, і це набагато зручніше, але виникає проблема: від механічної обробки ґрунту доводиться відмовлятися або працювати не так ефективно. Наприклад, ми не можемо так широко обробляти, бо там є крапельний полив. Трактором не можемо заїхати між рядками. Це створює деякі проблеми, але нам набагато зручніше вливати в бочку все необхідне, ніж придумувати інші способи внесення добрив і захисту рослин.
Добрива та захист
— Скільки та яких добрив ви використовуєте для вирощування капусти?
— Ми даємо приблизно 200 кг азотних добрив і невелику частку фосфорно-калійних на гектар. Розділяємо це все на кілька етапів: перед оранкою, під час культивації і потім під час посадки додаємо до води. Також застосовуємо біопрепарати, антистреси й укорінювачі для підживлення.
— Як система захисту впливає на собівартість вирощування?
— Нині ми працюємо з двома комплексами: хімічними й біологічними препаратами. Вартість хімічних препаратів може коливатися за 40 тис. гривень на гектар, тоді як біопрепаратів на обробіток гектара рослин витрачаємо 20–25 тис. гривень. Звичайно, хімічні препарати можуть бути сильнішими, «тримати» довше, але біозахист має свої суттєві переваги.
На капусті в розсадний період було застосовано препарати BTU Biotech company ХЕЛПРОСТ® Бор 150 і АЗОТОФІТ-р® по листку. Спеціалісти компанії розробляють технологічні карти й рекомендації щодо застосування препаратів залежно від фази росту та розвитку рослини й контролюють процес вирощування. Посадивши рослини, ми отримали рекомендації використовувати АЗОТОФІТ-р® (0,3 л/га), ОРГАНІК-БАЛАНС® (0,5 л/га) і ЛИПОСАМ® (0,3 л/га). Завдяки такому комплексу рослини добре прижилися в ґрунті, активізувалися ростові процеси й далі відбувалося активне накопичення вегетативної маси.
— Які основні хвороби та шкідники найбільше дошкуляють капусті в цьому регіоні?
— Серед шкідників, які можуть вплинути на капусту, — попелиця, білокрилка та білан капустяний. Найбільше проблем завдає білокрилка, проти якої не ефективні багато хімічних препаратів. Ми застосовуємо оригінальні препарати, зокрема біоінсектицид Актоверм® у рекомендованій концентрації — 0,1 або 0,2% із прилипачем ЛИПОСАМ®, даємо подвійне дозування прилипача, щоб препарат краще тримався на капусті. Біопрепарати діють дуже добре, білокрилка відразу зникає, хоча й не назавжди. За ситуацією на полі потрібно постійно стежити. Цими самими препаратами контролювали й популяцію попелиць.
Крім білокрилки боремося з іншими шкідниками та хворобами за мірою їх виявлення. Маємо рекомендації щодо застосування засобів, але також орієнтуємося на зовнішній вигляд рослин. Якщо помічаємо яйця, гусінь або інші проблеми, застосовуємо заходи відповідно.
Для боротьби з гниллю та бактеріозами можна використовувати ФІТОЦИД-р®, ФІТОХЕЛП® і МІКОХЕЛП®. Ми додавали фунгіцид МІКОХЕЛП® до поливної води в систему фумігації. Під час формування головки важливим аспектом є накопичення поживних елементів, зокрема фосфорно-калійних добрив — цьому сприяли ОРГАНІК-БАЛАНС® й обов’язково — ХЕЛПРОСТ® Бор 150, який забезпечує рослини мікроелементами та яким обробляли капусту по листку.
На ранній капусті біопрепарати показали себе добре, важливо й те, що після їх застосування можна швидко розпочинати збирати врожай. Нам треба і гусінь вбивати, і капусту продавати. Якщо покропимо хімічними препаратами, треба 15 днів чекати, щоб зрізати головки на продаж: для ранньої продукції це дуже довго — половина врожаю просто полопає. Знаєте, якщо ввечері пройде дощик, то зранку в полі тільки й чуєш, як тріскає капуста. Тут кожен день має значення. У вирощуванні ранньої капусти хімічні препарати ми взагалі не застосовували, тільки біо: працювали біопрепаратами як через крапельний полив, так і по листку. Зрозуміло, що ними потрібно працювати частіше, але результат не забариться, і ми ним задоволені.
NB: Ранній урожай зібрано, і якщо в попередні роки з 10 соток ми збирали в середньому 4–5 т продукції (40–50 т/га), то цього року, коли для вирощування капусти використовували крапельний полив і біопрепарати, урожайність підвищилася до 90 т/га.
— Спробуймо підрахувати собівартість гектара капусти та з’ясувати, скільки капусти потрібно виростити, щоб праця впродовж сезону не була марною…
— Якщо підсумувати всі витрати, такі як добрива, хімічну обробку, людську працю та насіння (яке нині є дуже дорогим), загальна сума інвестицій становить приблизно 90 тис. гривень на гектар. Це орієнтовно відповідає 20 тоннам капусти з гектара, які треба виростити, щоб вийти на рівень самоокупності. Ми намагаємося досягти більшої врожайності, збільшувати обсяги крапельного поливу та добиватися кращих результатів.
Марія БАЙОР
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
