2020 року з початком цвітіння соняшнику в різних регіонах України було виявлено спотворення кошиків, унаслідок якого квітки перетворюються на листки – філодії. Хвороба завжди починається від центральної частини кошика та спотворює його різною мірою (у межах одного поля деякі рослини втратили лише частину квіток, а деякі спотворені повністю). Вперше в Україні проведено дослідження зразків соняшника з ознаками філодії, завдяки якому визначено всі види бактерій у зразку та їх кількісне співвідношення. 4% бактеріальної ДНК належить невідомому дотепер науці виду спіроплазми.
Про відкриття повідомляє на своїй сторінці у фейсбуці Олександр Акулов, доцент кафедри мікології та фітоімунології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, кандидат с.-г. наук.
– Минуло майже два рокі відтоді, як у посівах соняшнику в Україні вперше з’явилася філодія. Ще тоді я припустив, що це може бути інфекційна хвороба, викликана якимось (можливо ще невідомим науці) видом фітоплазми. Я обіцяв аграріям України докласти максимум зусиль аби це довести або спростувати, але попереджав, що це буде не швидко і не просто. Нарешті, завдяки допомозі мого колеги Олександра за технічної та фінансової підтримки львівської біотехнологічної компанії Explogen LLC ми маємо цікаві новинки. Вперше в Україні здійснено мультигеномне секвенування зразків соняшника з ознаками філодії. Завдяки цьому дослідженню визначено всі види бактерій у зразку і їх кількісне співвідношення. 4% бактеріальної ДНК належить невідомому дотепер науці виду спіроплазми! – розповідає науковець.
Спіроплазми – малодосліджена група фітоплазм, клітини яких мають спіралеподібну форму. Вони живуть у флоемних соках рослин і можуть викликати їх хвороби. Найбільш досліджені на цей час види: Spiroplasma citri (збудник стабборна цитрусових) та S. kunkelii (збудник затримки росту кукурудзи).
Олександр Акулов висловив сподівання, що у подальшій співпраці з лабораторією Explogen LLC науковці продовжать вивчати цей об’єкт і зможуть описати цей вид бактерії та розробити експрес-тест для її виявлення у рослинах.
– Тішуся усвідомлювати, що навіть в умовах війни українські лабораторії можуть здійснювати такі дослідження! – ділиться Олександр Акулов.
Читайте також: Вугільна гниль соняшника: як діагностувати та попередити «хворобу глобального потепління»
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
