Редакція GrowHow.in.ua 2023-01-16
Штучні і необґрунтовані законодавчі обмеження щодо вирощування промислових конопель дедалі більше зменшують бажання українських фермерів цим займатися. Так вважає завідувач відділу селекції та насінництва Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України, кандидат с.-г. наук Віталій Кабанець.
Як зазначив науковець газеті “Світ”, сучасний стан коноплярства в Україні зовсім не відповідає справжньому потенціалу галузі. Основну проблему він бачить у відсутності зрозумілої державної політики, яка б спонукала фермерів вирощувати коноплі, а бізнесменів і виробників — створювати кластерні об’єднання.
— Транспортувати зібрану сировину (тресту) задля переробки далі ніж на 50–70 кілометрів, нерентабельно. Саме тому й напрошується ініціатива кооперації, кластеризації, інакше кажучи, об’єднання процесів у одній місцевості, — пояснив Віталій Кабанець — Маємо нині лише точкові ініціативи на місцях. І вони залишатимуться такими, поки не буде відрегульовано законодавство, розмежовані медичні й промислові коноплі та умови їх культивування і переробки. Сьогодні ж вирощування медичних конопель законом взагалі не передбачено.
Науковець розповів, що українське законодавство розуміє коноплі винятково як наркотичну культуру. Однак психотропний ефект визначається за вмістом тетрагідроканабінолу. За ним також визначають чи є посів промисловим, чи ні. Близько сотні інших канабіноїдних сполук, як показують результати закордонних досліджень, не мають наркотичного ефекту і можуть бути у промислових (технічних, посівних) сортах.
— У 1990-х роках українські селекціонери з Інституту луб’яних культур НААН України вперше у світі створили сорти, у яких повністю відсутній тетрагідроканабінол. Проте Постановою Кабміну від 6 травня 2000 року №770 “Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів” усі без винятку коноплі внесені у список рослини, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини, — продовжив науковець. — Щоправда, у примітці написано: якщо у висушеній соломі тетрагідроканабінолу менше ніж 0,08%, культивування таких рослин для промислових цілей дозволяється. Але щоб вирощувати навіть технічні коноплі, треба все одно отримати ліцензію. А перед тим — дозвіл від МВС на об’єкти та приміщення. А ще раніше — закупити насіння. Тобто понести затрати, не знаючи, чи отримаєш той дозвіл, і ліцензію.
За словами Віталія Кабанця, у ЄС значно лояльніше ставляться до промислових конопель. Наприклад, такими там вважають рослини з вмістом 0,2% тетрагідроканабінолу. У Швейцарії — навіть до 1%. Фахівець розповів, що згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, все, що нижче 1% тетрагідроканабінолу — не несе соціальної небезпеки.
Читайте за темою: Українські науковці представили новий сорт коноплі
Експерт вважає, що Україні потрібен прозорий і зрозумілий законопроєкт, який би об’єднав вирощування, переробку, реалізацію та споживання промислових конопель. Він вважає, що такого документу до тепер немає через відсутність бажання його впродовадити, адже це не потребує надзусиль.
— Українське насіння промислових конопель має попит не тільки у нас, а й за кордоном — у Канаді та США, в Казахстані й Китаї. Якщо наше насіння купують і везуть через пів світу, значить, воно того варте. До того ж в українських науковців є неабиякі технологічні здобутки з високим потенціалом продуктивності, відпрацьовані технології насіннєвого, волокнистого, універсального напрямів вирощування і, відповідно, подальшої переробки і використання продукції. А законодавче ставлення досі — як до соціально небезпечної культури, — зауважив експерт.
Він додав, що у жодній країні Європи посівні коноплі не охороняються. Тоді як в Україні до 2012 року була обов’язкова охорона посівів, яка збільшувала собівартість до 20–25%. До того ж, зареєсторований у парламенті законопроєкт №7457 теж передбачає охорону місць вирощування, зберігання й переробки хемпу.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
