Мабуть буде цілком справедливо стверджувати, що хімічні добрива разом із досягненнями наукової селекції мали в другій половині ХХ століття одне із вирішальних значень для вирішення досить актуальної глобальної продовольчої проблеми, яка виникла внаслідок швидкого зростання населення світу в той період часу.
Завдяки збільшенню їх використання з одного боку вдалося суттєво підвищити середню врожайність більшості продовольчих та технічних сільськогосподарських культур як у розвинутих країнах, так і тих, що розвиваються. Це явище отримало назву «Зеленої революції». Однак була і зворотна сторона цього успіху розвитку глобальних продовольчих систем — суттєве зростання екологічного навантаження на екосистеми та підвищення рівня залежності сільського господарства від мінеральних добрив.
Попри суперечливий характер застосовування мінеральних добрив, їх загальне використання з кінця ХХ століття та перших двох десятиліть ХХI століття істотно виросло у всьому світі. Про це можна дізнатися із аналізу інформації World Bank (діаграма 1).
Із 1990 року по 2020 рік у світі використання мінеральних добрив для виробництва аграрної продукції збільшилося майже в 1,5 рази — із 103,1 кг на 1 га до 146,4 кг на 1 га. Ця тенденція є порівняно стійкою в часі, що свідчить про збереження важливості добрив в сучасному глобальному сільському господарстві. Єдине, що змінилося, це концепція їх застосування. Якщо раніше основний пріоритет був спрямований на кількісне збільшення їх використання, то на початку нового століття змінилася сама парадигма, і тепер ідеться про якісне використання добрив на основі інноваційних технологій точного землеробства та Smart Agro System.
Довідково. Мінеральні добрива є промисловими продуктами хімічного виробництва, у складі яких містяться елементи, необхідні для живлення рослин і збільшення родючості ґрунту. Отримують їх із мінеральних речовин шляхом механічної чи хімічної переробки. Поживні речовини в мінеральних добривах переважно представлені у вигляді мінеральних солей.
Досліджуючи країни світу за рівнем застосування мінеральних добрив, можна побачити, що майже половина із них використовує до 100 кг на 1 га сільськогосподарських земель. Орієнтовно 30 країн використовують від 100 кг до 200 кг на 1 га. Від 200 кг до 300 кг вносять лише 27 країн світу (таблиця 1).
Таблиця 1. Групування країн світу за використанням добрив
| Групи країн світу за використанням добрив на 1 га, кг | Кількість країн | Частка групи країн, % | Середнє використання добрив на 1 га по групі країн, кг |
| до 100,2 | 98 | 46,7 | 40,1 |
| 100,2-200,2 | 63 | 30,0 | 148,1 |
| 200,2-300,2 | 27 | 12,9 | 241,8 |
| 300,2-400,2 | 9 | 4,3 | 342,2 |
| 400,2-500,2 | 5 | 2,4 | 443,3 |
| 500,2-600,2 | 1 | 0,5 | 542,5 |
| 600,2-700,2 | 2 | 1,0 | 650,0 |
| 1100,2-1200,2 | 1 | 0,5 | 1123,3 |
| 1200,2-1300,2 | 1 | 0,5 | 1246,6 |
| 1500,2-1600,2 | 1 | 0,5 | 1563,3 |
| 1700,2-1800,2 | 1 | 0,5 | 1725,9 |
| 1900,2 і більше | 1 | 0,5 | 1952,1 |
| Разом і в середньому | 210 | 100,0 | 164,5 |
Джерело: Розраховано за даними досліджень і аналізу інформації World Bank
Водночас, є окремі країни, де використовують досить високі норми мінеральних добрив — понад 500 кг і більше на 1 га. Це, зокрема, Нова Зеландія, Ірландія, В’єтнам, окремі країни Близького Сходу та Азії.
Ви можете запитати: чи реально впливають добрива на глобальну продуктивність сільського господарства? Так, і досить суттєво впливають.
Якщо ми порівняємо багаторічні статистичні дані (1990–2020 рр.) за всіма досліджуваними країнами світу між загальним обсягом внесення мінеральних добрив із розрахунку на 1 га та середньою врожайністю, наприклад, зернових культур, то чітко побачимо високий прямий кореляційний зв’язок (діаграма 2). Його аналітична інтерпретація свідчить, що кожні додаткові 10 кг мінеральних добрив забезпечували світовий приріст середньої врожайності зернових культур на 0,25 т/га.
NB: Зокрема, збільшення внесення мінеральних добрив у 1,4 рази забезпечило підвищення середньої врожайності зернових культур у 1,5 рази – із 2,63 т/га до 4,07 т/га. Тобто, продуктивність продовольчих систем істотно покращилася за досліджуваний період.
Зрозуміло, що добрива були лише одним із багатьох важливих чинників покращення продуктивності сільського господарства. Передусім, завдяки появі інноваційних наукових розробок, досягнень у генетиці рослин та геоінформаційних технологій, світове сільське господарство зробило суттєвий крок у вирішенні багатьох продовольчих проблем. Вплив мінеральних добрив є досить вагомим, щоб ним нехтувати або ж не брати його до уваги.
Є окремі країни, де вносять надвисокі дози мінеральних добрив та отримують рекордну врожайність. Як приклад можна навести Нову Зеландію. У цій країні в період із 1990 року по 2020 рік інтенсивність застосування добрив була досить висока. Загальний рівень використання всіх видів мінеральних добрив із розрахунку на 1 га сільськогосподарських земель зріс із 127,9 кг до 1725,9 кг, тоді як урожайність зернових культур підвищилася із 5,03 т/га до 9,03 т/га. Загалом у цій країні теж спостерігаємо пряму тісну кореляцію між застосуванням мінеральних добрив та врожайністю зернових культур. Більш ніж трикратне зростання використання добрив у країні спостерігається із 2002 року.
Довідково. 2020 року в Новій Зеландії місцевий фермер Ерік Уотсон удруге ввійшов до Книги рекордів Гіннеса, досягнувши найвищого у світі рівня врожайності пшениці — приблизно 17,398 т/га. Варто зазначити, що цей рекорд отримано у регіоні країни, де середня врожайність пшениці становить орієнтовно 12 т/га. На три роки раніше на його фермі вже вирощували рекордний урожай пшениці на рівні 16,791 т/га. Секрет успіху полягає у використанні нових сортів, застосуванні рідких азотних добрив та науково обґрунтованому Smart моніторингу здоров’я рослин.
Отже, мінеральні добрива є стратегічним ресурсом сучасного високоефективного агропромислового виробництва. Водночас важливим інструментом ефективного їх використання є точне землеробство.
Глобальний ринок мінеральних добрив
Ситуація на світовому ринку мінеральних добрив залишається досить напруженою через проблеми із ланцюгами постачання та зростанням цін на них унаслідок різкого подорожчання ключової сировини для виробництва — природного газу, а також інших мінеральних ресурсів і вартості їх постачання.
За даними досліджень Міжнародної асоціації виробників мінеральних добрив (IFA), прогнозовані обсяги глобальної пропозиції в наступні два роки виробництва добрив (2022 і 2023 фінансовий рік) залежатимуть від двох груп чинників, які, швидше за все, впливатимуть також і на попит:
- основні ринкові чинники (сільськогосподарські культури, які використовують добрива, доступ до експортних ринків сільськогосподарських культур, державна підтримка виробництва і придбання добрив, доступ фермерів до кредитів, залежність від імпорту добрив);
- сезонні/короткострокові чинники (ціни на врожай, очікувані площі посівів, клімат, стійкість валют, доступність добрив, спеціальна державна підтримка фермерів для придбання добрив, залишкові запаси добрив та інші фактори, як-от місцеві економічні умови та кон’юнктура ринку).
NB: За оцінками експертів IFA, глобальне використання добрив скоротилося на 1,6 % (до 200,6 млн тонн) у 2021 фінансовому році після різкого зростання на 6% (до 203,8 млн тонн) у 2020 фінансовому році.
Прогноз на 2022 фінансовий рік базується на припущеннях можливих сценаріїв для кожного із видів добрив N і K, а також сценарію для P з поправкою на їх ринкову доступність. Прогнозують, що глобальне споживання азотних добрив (N) скоротиться на 0-5%, споживання фосфорних (P) скоротиться на 0-7%, а споживання калійних добрив (K) скоротиться на 1-13% у 2022 фінансовому році.
Сукупне зниження світового виробництва мінеральних добрив у 2022 фінансовому році прогнозують на рівні –7% за песимістичним сценарієм, що буде найбільшим річним падінням із 2008 фінансового року (–8%).
Вітчизняний ринок мінеральних добрив
Для вітчизняного агробізнесу ситуація на внутрішньому ринку добрив створила досить багато непередбачуваних та складних проблем. З одного боку — це певний дефіцит добрив та високі ціни на них, а з іншого — складність у плануванні виробничої та економічної діяльності. Багато хто з керівників та спеціалістів опинився перед досить складною дилемою — використовувати ті чи інші види мінеральних добрив чи зекономити на них або ж шукати їм альтернативу в інших технологіях.
Якщо експертно поглянути на цю проблему та проаналізувати використання добрив, то впродовж 30 останніх років, після різкого спаду в 90-ті роки минулого століття, сьогодні воно досягло досить високого рівня.
В середньому на 1 га агробізнес останніми роками використовував понад 75 і більше кг (діаграма 4). Звичайно, це середній показник, і в реальності в різних господарствах він перевищував 100 кг і 200 кг залежно від технологій та фінансових можливостей.
NB: Особливість використання мінеральних добрив у вітчизняних умовах полягає в тому, що завдяки ще порівняно високій родючості ґрунтів вони здатні за нижчих порівняно з іншими країнами світу норм внесення добрив забезпечити отримання доволі прийнятної врожайності сільськогосподарських культур. Тобто, якщо умовно на порівняно бідних ґрунтах окремих країн ЄС потрібно вносити не менше ніж 400-500 кг на 1 га, то в умовах України навіть 100 чи 200 кг забезпечують високий рівень урожайності.
За даними досліджень багаторічних статистичних даних (1990–2020 рр.) в Україні існує тісний зв’язок між загальним обсягом внесення мінеральних добрив із розрахунку на 1 га та середньою врожайністю зернових культур. На діаграмі 5 чітко видно високий прямий кореляційний зв’язок. Його аналітична інтерпретація свідчить, що кожні додаткові 10 кг мінеральних добрив забезпечували приріст середньої врожайності зернових культур на 0,36 т/га. Цей приріст урожайності має досить стійку тенденцію, незважаючи на кліматичні зміни, економічну кон’юнктуру та інші проблеми в аграрному секторі України.
На жаль, цього року український агробізнес зіштовхнувся з катастрофічним поєднанням економічної та логістичної кризи, що суттєво зменшило фінансовий запас міцності в багатьох господарствах. Крім того, останніми роками вітчизняні хімічні підприємствами значно скоротили виробництво мінеральних добрив і аграрний сектор став залежним від імпорту.
Аналізуючи дані щодо межі використання добрив в агробізнесі, та порівнюючи їх із реальними можливостями внутрішнього виробництва хімічними підприємствами, видно, що з 2016 року ця межа перевищила 100%. Останніми роками весь обсяг добрив, який споживав аграрний сектор, у 2,5 рази перевищував їх внутрішнє виробництво. Можна констатувати — нині втрачено вітчизняну хімічну промисловість, яка займалася виробництво цих добрив (діаграма 6). Фактично на внутрішньому ринку переважають імпортні добрива. Зокрема, за 8 місяців 2022 року імпортовано добрив на 642,8 млн доларів США, що становить 71% проти аналогічного періоду минулого року. Експорт склав лише 106,4 млн доларів США або 29,4% до 2021 року (таблиця 2). Девальвація гривні та проблеми із логістикою суттєво вплинули на внутрішній ринок та зумовили підвищення ціни на них майже втричі.
NB: Аміачна селітра нині коштує 37–40 тис. грн за тонну, карбамід — 41–43 тис. грн, нітроамофоска — 39–40 тис. грн.
Якщо на світовому ринку збережеться дефіцит пропозиції мінеральних добрив, то ситуація на вітчизняному ринку й далі погіршуватиметься. Агробізнесу варто більш раціонально використовувати ці добрива та основні зусилля спрямувати на вдосконалення технологій аграрного виробництва та оптимізації внесення добрив із використанням цифрових технологій та рішень.
Таблиця 2. Експорт та імпорт добрив на внутрішньому ринку
| Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД | Експорт | Імпорт | ||||
| тис. дол. CША | у % до січня-серпня 2021 | у % до загального обсягу | тис. дол. CША | у % до січня-серпня 2021 | у % до загального обсягу | |
| 31 добрива | 106460,6 | 29,4 | 0,4 | 642836,5 | 71,0 | 1,9 |
Джерело: Розраховано за даними досліджень і аналізу інформації ДССУ
Цілком зрозуміло, що 2023 рік буде роком складних випробувань для вітчизняного агробізнесу. До планування діяльності варто підійти раціонально та зважено, знайшовши оптимальний баланс інтересів між поставленим завданням щодо збереження виробництва та забезпечення його ресурсами відповідно до реальних потреб. Для цього варто, передусім, зробити експресаналіз наявності поживних речовин у ґрунті по кожному полю сівозміни та визначити мінімальні та науково рекомендовані потреби щодо його забезпечення необхідними добривами з використанням, за можливості, сучасних цифрових технологій точного землеробства. Це в перспективі дасть змогу заощадити як фінансові, так і вкрай обмежені виробничі ресурси.
Підготував Юрій КЕРНАСЮК,
кандидат економічних наук, експерт-дорадник з аудиту,
економіки та управління підприємством
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
