Кліматичні зміни та природні катаклізми, економічна криза, вірусні епідемії, Covid-19, карантин зовсім розбалансували бізнес спільноту всього світу, і України, зокрема. І у той час, коли хтось шукає відповідь на питання: «Що робити?», інші — диверсифікують виробництво, переорієнтовуються або ж займають вичікувальну позицію, аби зрозуміти як діяти далі.
Єдине, що об’єднує всіх — розуміння, що так як раніше вже не буде. Ніколи. Традиційний агробізнес у класичному розумінні вже залишиться у минулому і тут, деякі керівники бізнесів намагаються забути про високу маржинальність, дешеву робочу силу, надприбутки і низьку орендну плату на землю.
Експерти наголошують, потрібно шукати нові підходи, вчитися працювати у нових реаліях, бути гнучкими і адаптивними, інакше бізнес фактично приречений на смерть.
То що ж робити?
Саме про це і не тільки говорили на конференції «Quo vadis, АГРО?», яку традиційно організувала асоціація «Український клуб аграрного бізнесу». Саме тут вперше після карантину зібрались провідні експерти галузі, аби обмінятись думками та подискутувати.
Президент УКАБ, генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса акцентував, що з огляду на те, що населення світу стрімко зростає і згідно FAO, в 2050 році потрібно виробляти на 60% більше продуктів харчування, ніж в 2007 році, вже зараз необхідно думати, як нагодувати динамічно зростаюче населення планети. Перерозподіл якісних харчових продуктів між багатими та бідними країнами світу — це та тема, про яку варто говорити вже сьогодні.
Виклики для сільського господарства та харчової промисловості
- У 2018 році 7,5 млрд осіб належно незабезпечені харчуванням
– Близько 11% населення голодують;
– 39% дорослого населення мають надлишкову вагу;
– 13 % страждають ожирінням.
- Прогнозоване збільшення населення до 10 млрд.
- Очікується зростання економічного становища.
- Виробництво продуктів вже на рівні або навіть перевищує межу стійкості, з нинішнім рівнем використання ресурсів.
Шляхи розв’язання проблем
Основні виклики для сільського господарства можуть бути вирішені трьома різними способами:
- Збільшити використання природних ресурсів, особливо води і землі.
- Підвищити продуктивність виробництва та ефективності використання ресурсів.
- Замінити ресурсомісткі продукти харчування, зокрема м’ясо на рослинницьку продукцію.
— Сьогоднішні виклики для сільського господарства можуть бути вирішені шляхом збільшення ефективного використання природних ресурсів та заміною виробництва ресурсомістких продуктів харчування, в тому числі м’яса. Ми маємо втричі зменшити споживання м’яса шляхом підняття ціни на нього. Також варто зазначити, якщо раніше під час виробництва всі орієнтувались на рентабельність, ціни та перспективи, то найближчі роки в кожному геополітичному рішенні здоров’я людини стане на перше місце. Екологічні проблеми та глобальне потепління примусять підприємців кардинально переглянути технології та підходи. Буде дорого, але іншого виходу немає, — сказав Алекс Ліссітса.
За словами старшого наукового співробітника ІАМО Тараса Гагалюка факторами, які підвищують ймовірність життєздатності підприємства в кризові періоди, є: зростаючий рівень основних фондів в докризові роки, збільшення розмірів земель та примноження продажів.
На думку експерта, сільське господарства залишається лідером на ринку злиттів та поглинань і це особливо актуально у кризовий час. Одним з основних факторів для поглинання є кредитна заборгованість.
— Крім поглинань, є й інші способи для підприємств, щоб вийти із кризи. Зараз багато представників ринку створюють цифрові проєкти задля оптимізації усіх процесів підприємств, — вважає Тарас Гагалюк.
Сценарії розвитку сільського господарства:
- Продовження історії (незмінна швидкість розвитку технологій).
- За умови збільшення угідь до 28 % можливо прогодувати 10 млрд людей можна до 2050 року.
- Умисне збідніння (відмова від споживання червоного м’яса пересічними громадянами).
- Ферми-зоопарки (добробут тварин) >>> повна переорієнтація агробізнесу. Для 10 % найзаможніших людей світу, не розв’язувати проблему харчування всього населення.
- Радикальний розвиток технологій (дозволить зменшити кількість угідь та повернути в природний їх стан).
NB: Зараз у нас з’явився ще один сценарій, який бурхливо увірвася у порядок денний — це вірусні епідемії.
Однак, варто зазначити, що коронавірус — це не перша вірусна епідемія у світі.
Раніше були:
BSE або коров’ячий сказ >>> прямі та супутні втрати ЄС сягнули понад 20 млрд. доларів.
Пташиний грип. Утилізовано понад 200 млн голів птиці та більше 20 млрд доларів втрат у світі. Африканська чума у свиней. Утилізовано понад 100 тисяч свиней (2019 рік). Все це тому — що ринок диких тварин — це надзвичайно прибутковий бізнес! Ринок диких тварин у Китаї складає 70 млрд. євро річна виручка. Дохід одного фермера понад 1 млн. євро щорічно. |
Директор Інституту аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою Альфонс Бальман наголошує, що бізнесу дуже важливо винести уроки з коронакризи та навчитися:
- Спротивоспроможності (яким чином система може вистояти та відновити роботу після шокового періоду, приміром, пандемії (це може бути підлаштування чи абсолютна кардинальна зміна системи);
- Шукати можливості побороти як короткострокові шоки так і довготривалий стрес;
- Важливість діджитал-інструментів та Інтернету, а також інших факторів, які до періоду карантину ніхто не звертав увагу (приміром, наскільки важливе сільське господарство, трудові мігранти та ін.).
Куди буде прямувати українському агро?
- Екологічні проблеми та глобальне потепління змусять агропідприємства кардинально переглянути технології і підходи. Буде дорого, але іншого виходу немає. Посухи, за прогнозами експертів, в Україні будуть ще більш частими. Південь України без штучного зволоження буде непридатним до вирощування.
- Безпечність та якість продуктів, а з ними і здоров’я людини, будуть в основі аграрної політики країн-імпортерів нашої продукції.
- Підвищення продуктивності в агровиробництві не можливо без підвищення якості освіти і науки.
- Азія та ЄС — наші основні ринки збуту. Вже зараз виникає питання диверсифікації.
- Прибутковість в агросекторі буде падати. Нішеві культури, органіка, вертикальна інтеграція, рослинне молоко та м’ясо можуть бути відповіддю.
- Ультраточне землеробство CRISP та карбовані ферми скоро стануть реальністю.
У розрізі нових реалій прибутковість в агросекторі буде падати, тому потрібно шукати рішення диверсифікації виробництва:
— Це можуть бути нішеві культури, органіка, вертикальна інтеграція, рослинне молоко та м’ясо. Нові технології, такі як ультраточне землеробство CRISP та карбонові ферми скоро стануть реальністю, — вважає Алекс Ліссітса.
Якщо ж говорити про діджитал-рішення: чи є попит?
— Попит на все, що не окуповується довго впав. З іншого боку, все що стосується віддаленого моніторингу (де можна використовувати менше людей і більше технологій) на це попит росте. Бізнес хоче бачити якусь статистику кожен день і тут не тільки економічні показники. Багато почали вкладати в оцифрування процесів, у систематизацію бізнес-процесів, бізнес-аналітику всередині компанії. Також є попит на софтові рішення та нові розробки й на інтеграцію теперішніх, проте великий спад на hard-рішення. У світі ж ринок стартапів в агро росте, — говорить голова правління «AgTech Ukraine» Юрій Петрук.
— Варто зазначити, що частина цільової аудиторії фермерів достатньо консервативна і їм ніщо не замінить контакти тет-а-тет. Проте всупереч цьому, частка онлайн продажів буде в Україні рости й молоде покоління фермерів хоче змінювати модель, яка є зараз. Вони не хочуть багато говорити — вони хочуть вирішувати все натисканням однієї кнопки, — каже директор з маркетингу LNZ Group Юлія Каменєва.
ЕРА BEYOND MEAT
Ні для кого не секрет, що їжа недалекого майбутнього, як її називають — це рослинне м’ясо. Саме його, за прогнозами експертів, вважають панацеєю у порятунку планети. Чому так?
Директор West Mills Станіслав Луцкович наголошує, що рослинне м’ясо — реальність нашого часу:
— Технологія виробництва такого м’яса дозволяє на 99% скоротити використання води, на 93% економить місце виробництва та на 90% зменшує викиди СО2. Тенденція споживання рослинного м’яса вже зараз стрімко поширюється у світі і зовсім скоро стане ще глобальнішою.
Компанія «Beyond Meat», яка була заснована у 2009 році з 2016 року уже продала 25 млн рослинних бургерів через торгові мережі та ресторани.
У розробку рослинного м’яса вклали свої кошти засновник «Microsoft» Біл Гейтс, актор Леонардо Ді Капріо, екс-CEO «McDonald`s» Дон Томсон та ін.
Сьогодні компанія стрімко набирає обертів, у 2019 році зайшла на ринок України, і навіть планує побудувати тут власний завод, аби не робити доставку з США, як це відбувається зараз.
NB: BEYOND MEAT — це бургер, який замість м’ясної котлети має рослинну. Вона складається їх горохового білка, води і масла, і є на 100% веганською, однак по консистенції, запаху, смаку і кольору її практично неможливо відрізнити від звичайної.
ЧОМУ рослинне М’ЯСО — ЇЖА МАЙБУТНЬОГО?
Експерти прогнозують, що до 2 100 року розведення худоби стане застарілою, варварської і нездорової практикою, від якої людство почне відмовлятися вже в середині ХХI століття.
В Америці за останні п’ять років попит на веганські продукти виріс на 257%, 31% американців практикують дні без м’яса з міркувань здоров’я, а 66% заявляють, що відчувають себе здоровішими, виключивши з раціону червоне м’ясо.
Чи будемо ми їсти у найближчому майбутньому рослинне сало — питання відкрите, проте не виключено, що через десять років цим уже нікого не здивуєш, як приміром, і польотом на Марс.
Підготувала Ірина Прохорчук
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram