Нині агробізнес значну увагу приділяє нішевим культурам в якості однієї із доступних альтернатив прибуткової диверсифікації та пошуку нових ринків збуту. Нут — це саме та культура, яка гарантує одночасно високу прибутковість від вирощування та збут на ринку за високою ціною.

Нішева перспектива

В агробізнесі впродовж останніх декілька років простежується тренд, коли на зміну маржинальній прибутковості від вирощування традиційних олійних культур прийшла її нішева альтернатива. Ні, звичайно ніхто не думає сьогодні відмовлятися від соняшнику чи ріпаку. Водночас, ті агровиробники, що мають стратегічне мислення, добре розуміють усі переваги від вирощування, передусім, нішевих сільськогосподарських культур, і особливо нових, раніше маловідомих. Саме до таких належить нут або як ще його у нас називають «турецький горох».

NB: Нут є добрим попередником у сівозміні для майже всіх сільськогосподарських культур, як і більшість зернобобових. Однак, при вирощуванні нут потребує відповідного догляду і контролю забур’яненості поля, а також чіткого дотримання технології. Лише за цих умов можна забезпечити високий врожай та отримати максимальну прибутковість від його вирощування.

Ще донедавна нут не користувалася особливою популярністю в аграрія,  як і той же горох. Навіть офіційна статистика по нуту не відображалася та узагальнювалася в зернобобових культурах, оскільки висівали його тривалий період на невеликих площах.

NB: Минулого року в Україні нут вже сіяли на площі 13,7 тис. га, тоді як в 2016 році на вдвічі меншій — 7,1 тис. га. Цього року варто сподіватися, що посівні площі також зростуть з огляду на тренди підвищення ринкового попиту на цю культуру та сприятливу цінову кон’юнктуру.

Сіють нут аграрії майже в усіх регіонах країни, зокрема у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Харківській, Херсонській, Черкаській і Чернівецькій областях. Серед вказаних регіонів останніми роками значні посівні площі під нутом були у Донецькій, Одеській і Харківській областях.

При середній урожайності 13,8 ц/га виробництво нуту у 2017 році становить близько 19,2 тис. тонн, хоча в попередні роки в окремих регіонах її показник перевищував 20 ц/га.

Порівняно із іншими країнами світу вітчизняні аграрії ще недостатньо уваги приділяють цій сільськогосподарській культурі, яка користується значним попитом на світовому продовольчому ринку.

NB: Лідером з виробництва нуту в світі є Індія, де у 2017 році його виробили майже 8,1 млн тонн, а також Австралія — 1,5 млн тонн.

Джерело. За даними аналізу інформації FAO/USDA

Виробництво нуту в різних країнах світу у 2017 році

 

Досить значним було виробництво нуту в Російській Федерації і Канаді — відповідно 300 тис. тонн і 110 тис. тонн.

NB: Загалом за останні п’ять років світове виробництво нуту збільшилося у 1,3 разу або на майже на 2,3 млн тонн.

Потенційними ринками збуту для нуту є країни Південно-Східної Азії, де склалася відповідна традиційна культура його використання в харчуванні.

NB: Зокрема, минулого року найбільшими імпортерами нуту в світі були такі країни як Індія (874 тис. тонн), Бангладеш (159 тис. тонн) і Пакистан (102 тис. тонн).

Фактори прибутковості

Прибутковість нуту залежить безпосередньо від двох важливих складових факторів — ціни його реалізації та виробничих витрат на вирощування цієї сільськогосподарської культури.

NB: За даними проведено моніторингу і аналізу вітчизняного ринку середні закупівельні ціни на товарну продукцію нуту в І кварталі 2018 року коливалися від 19000 грн до 30000 грн за 1 тонну, тоді як на насіння посівного матеріалу — від 40000 грн. На світовому ринку ціна нуту в залежності від сорту у І кварталі 2018 року становить від 510 доларів США до 786 доларів США за 1 тонну.

Основними і найбільш значимими у вітчизняних умовах конкурентними перевагами вирощування нуту є, передусім, вдале поєднання посухостійкості цієї рослини за умов кліматичних змін та невибагливості до технології, а з економічної точки зору висока реалізаційна ціна при порівняно невисоких, як для зернобобових культур, виробничих витратах на 1 га.

NB: Враховуючи нинішні ціни на матеріально-технічні ресурси, прогнозовані витрати на вирощування нуту за умов 2018 року становитимуть близько 19425 грн з розрахунку на 1 га посівної площі.

Прогноз середніх витрат на вирощування нуту у 2018 році

Статті витрат

Витрати на
1 га, грн
Структура,  %
Оплата праці із соціальними відрахуваннями1329,26,8
Насіння7200,037,1
Добрива950,04,9
Засоби захисту рослин2039,210,5
Електроенергія і паливно-мастильні матеріали1796,29,2
Амортизація та ремонт750,03,9
Інші витрати та послуги300,01,5
Загальновиробничі витрати (в т. ч. орендну

плату і податок)

3000,015,4
Витрати на збут343,41,8
Адміністративні витрати1717,08,8
Разом19425,0100,0

 

Найбільшою статтею витрат при вирощуванні нуту буде насіння, оскільки на ринку попит на нього перевищує наявну пропозицію. Другу позицію займають загальновиробничі витрати, що включають зокрема орендну плату та єдиний сільськогосподарський податок.

Розраховуємо економіку

Економічна ефективність вирощування нуту за розрахунковим прогнозом буде визначатися як ціновою ситуацією на ринку, так і рівнем отриманої урожайності.

NB: Так, при середній урожайності нуту в межах 2,0 т/га та мінімальній ціні реалізації 20000 грн за 1 тонну агровиробник може потенційно отримати в 2018 році прибуток на 1 га в розмірі 10287,5 грн, а за умов досягнення урожайності 2,5 т/га — 12230 грн.

Навіть за самої низької урожайності вирощування нуту в межах 1,0 т/га та мінімальної ціни продажу 20000 грн за 1 тонну цілком можна отримати задовільний прибуток у сумі близько 575 грн на 1 га, тоді як при дещо вищій урожайності 1,5 т/га — 7050 грн.

 

Джерело. Експертні розрахунки автора

Прогноз економічної ефективності вирощування нуту на 2018 рік

Тому нут за будь-яких отриманих виробничих і економічних показників забезпечуватиме аграрію прибуток, а за умов дотримання технології та вкладання необхідних коштів в якісне насіння, добрива та засоби захисту цілком можливо одержати дохід, вищий ніж при вирощуванні традиційних олійних культур.

Також нут має гарантований ринок збуту, оскільки за останні роки суттєво зріс його експорт.

За даними аналізу митної статистики експорт нуту з України у 2017 році порівняно із 2016 роком зріс в цілому на 121,4 %, а його вартість — на 149,9 % .

Експорт-імпорт нуту в Україні
Рік
ЕкспортІмпорт
обсяг,
тонн
вартістьобсяг,
тонн
вартість
усього, тис. дол. США1 тонни, дол. СШАтис. дол. США1 тонни, дол. США
20166183,63791,8613,2265,2187,9708,2
20177507,85684,8757,2187,6199,21061,6
2017 у % до 2016121,4149,9123,570,7106,0149,9

Джерело: складено за даними Державної служби статистики України

NB: У кількісному виразі минулого року було експортовано всього 7,5 тис. тонн нуту за середньозваженою ціною 1 тонни 757,2 дол. США. При цьому експортна ціна нуту зросла в 1,2 разу, тоді як для більшості зернових культур вона залишалася майже на одному і тому ж самому рівні або ж підвищилася незначним чином.

Серед основних країн-імпортерів вітчизняного нуту окремо необхідно відзначити на європейському напрямку Польщу (251,4 тонн), Німеччину (88 тонн), Великобританію (43,5 тонн), Швецію (62 тонн), на азійському — Туреччину (1505,2 тонн), Пакистан (392,1 тонн), Саудівську Аравію (360,5 тонн), Ірак (337,4 тонн), Йорданію (251,1 тонн), Ліван (217,8 тонн), Шрі Ланку (177,5 тонн), Сінгапур (145,4 тонн), Ізраїль (122,3 тонн). В СНД найбільший обсяг експорту було спрямовано до Молдови (194,7 тонн).

Частка імпорту нуту по відношенню до його експорту є незначною та становить близько 2,6 % і зумовлена здебільшого ввезенням посівного насіння.

Підсумовуючи можна упевнено стверджувати, що нут є однією із перспективних сільськогосподарських культур як для великих, так і середніх та малих аграрних підприємств, особливо в умовах кліматичних змін та волативності цінової кон’юнктури світового і внутрішнього продовольчого ринку.

 

Юрій Кернасюк,
канд. екон. наук, старший науковий співробітник лабораторії маркетингу, економічного аналізу та захисту інтелектуальної власності Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН