На сьогодні, за різними оцінками аналітиків, перспективним для українських аграріїв є вирощування зеленних овочевих культур, зокрема, салату, руколи, кропу та кінзи (коріандру). Фермери спроможні успішно їх вирощувати і за вегетаційний період отримувати два-три врожаї з одного поля. А це вже висока культура землеробства і значний прибуток. Водночас, в Україні збільшується споживання капусти броколі, селери, солодкої кукурудзи, перцю.
 


Головний принцип плодозміни — вкритий ґрунт упродовж усього вегетаційного періоду

Основою традиційного, а особливо органічного землеробства є сівозміна, у якій вирощують науково обґрунтовано розміщені сільськогосподарські культури (або й пар) відповідно до розробленої схеми їх чергування, запланованих на певну кількість років. Мінімальна тривалість сівозміни — 3-4 роки. Добре організована сівозміна в органічному господарстві виконує низку завдань.

NB: На перший план виступає основна її функція — збереження та систематичне поліпшення родючості ґрунту, що гарантує стало високу врожайність без використання штучних добрив та засобів захисту рослин. Завдання, яке виконує сівозміна у тривалій перспективі, полягає також у поліпшенні фітосанітарного стану агроценозу (зменшення бурʼянення та поліпшення загального стану ґрунту і здоров’я рослин).

В органічному господарстві плодозмінну сівозміну планують з таким розрахунком, щоб ґрунт був вкритий рослинністю упродовж усього вегетаційного періоду.

NB: Дуже важливим принциповим елементом є ефективне використання культур проміжного вирощування — післяжнивні, післяукісні, підсівні та озимі проміжні форми (на корм, сидерат, на сіно, навіть на насіння), а також ущільнених посівів переважно з різних видів сумішок, які позитивно впливають на ґрунт і створюють сприятливі умови для розвитку багатьох тваринних організмів і ефективного їх функціонування. Добре спланована сівозміна — важливий чинник біологічної активності мікроорганізмів і поліпшення родючості ґрунту.

Основний принцип плодозміни полягає у збереженні здоров’я грунту, уникаючи вирощування культур однієї біологічної групи (родини), або культур близьких і безпосередньо пов’язаних між собою, або вразливі до спільних хворіб та шкідників. Зокрема, на тому ж полі капуста або вид з однієї і тієї ж ботанічної родини не може повертатися раніше, ніж через 4 роки, а краще, якщо запланована сівозміна триватиме довше.

Основні засади плодозміни полягають у тому, що на одному й тому ж самому полі не можна щорічно вирощувати види рослин, які належать до тієї ж родини, зокрема:

  • овочеві культури (різні види капусти, каляфйор, броколі, кольрабі) — капуста кучерява (Кале), хрін, овочі, ріпа (редиска, редька), буряки, шпинат та ріпак, бруква та гірчиця;
  • зонтичні (морква, петрушка, селера, пастернак) – помідори, перець, картопля, буряки, вика, пелюшка, люпин і бобові великонасінні (горох, квасоля, за винятком бобів);
  • гарбузові (огірки, кавун, диня) – біб, буряки цукрові, цибуля, цикорій, квасоля, кольрабі, морква, салат, селера, шпинат, картопля та кукурудза;
  • цибулеві (цибуля, часник, цибуля семилітка, цибуля-порей, цибуля на перо) — петрушка, селера, квасоля, біб, конюшина, люцерна, картопля, овес;
  • пасльонові (помідори, перець, баклажани, картопля) — рослини гарбузові.
Групи овочевих культур та їх біологічна сумісність
Родина Овочі споріднені
Лободові Буряки столові, шпинат
Капустові Капуста, цвітна капуста (каляфйор), броколі, кольрабі, ріпа, редька, редиска, баклани, кмин, хрін
Зонтичні Морква, петрушка, селера, пастернак, кріп
Пасльонові Картопля, помідори, баклажани, перець
Гарбузові Огірки, цукіні, кабачки, гарбузи, кавуни, дині
Бобові Боби кінські, горох, квасоля, соя
Айстрові Салат, цикорій, ендивія, сальсефія (козлобородник), скорзонера (чорнокорінь)
Цибулинні Цибуля, часник, цибуля-порей, цибуля татарка
Гречкові Ревінь, щавель
Трави Кукурудза

Іноді несумісність виникає між неспорідненими рослинами, які вирощують одну за одною

Серед причин можуть бути, наприклад, нематоди, які уражують різні культурні види рослин, хвороби або утворення унаслідок розкладання рослинних решток речовин, токсичних для наступного виду рослин.

NB: Небажаним місцем для вирощування капусти є буряки столові і цукрові, квасоля і шпинат, із-за небезпеки нематоди буряків, а з польових культур після ріпаку, ріпи, брукви та гірчиці, які належать до однієї і тієї ж ботанічної родини і будуть також уражені килою капусти.

Крім того, необхідно уникати вирощування видів рослин з однаковими вимогами до потребами елементів живлення, оскільки це може призвести до одностороннього виснаження ґрунту на мінеральні елементи.

Розподіл овочевих культур за вимогами до потреби азоту (узагальнені дані польських і українських авторів)
Дуже вимогливі Вимогливі Середньовимогливі Слабовимогливі
Гарбуз, каляфйор (цвітна капуста), капуста: білоголова, червона, (пізні сорти, брюссельська капуста, морква (пізні сорти), ревінь, спаржа Буряки столові, броколі, бруква, хрін, цикорій салатний, капуста, капуста білоголова (ранні і середні сорти), капуста італійська (кучерява, савойська), кукурудза, морква (ранні сорти), цибуля порей, селера, цибуля татарка Боби, цибуля, часник, ендивія, кольрабі, огірки, петрушка, помідори редиска, салат головчастий, скорзонера (чорнокорінь), шпинат городній Цибуля з димки, цибулею семилітка, цибуля перлова, цибуля картоплянка, цибуля шалот (кущівка), квасоля, горох, редиска

 

NB: Враховуючи значні вимоги рослин до забезпечення окремими поживними речовини, наступного року після капусти можна вирощувати огірки, а третього року — буряки або цибулю-порей. Цього ж поточного року після вирощування капусти не вдається вирощувати інші овочеві. Тільки після збирання ранньої капусти можна висіяти, наприклад, післяукісно мішанку.

Раціональне використання поживних речовин пов’язане з відбором видів рослин з глибоко проникним корінням. Рослини з глибоко проникною кореневою системою необхідно розміщувати за рослинами із слабо розвиненою кореневою системою, що забезпечує ефективніше використання мінеральних речовин з усього профілю ґрунту і запобігає їх вимиванню у глибші шари, а також утворенню плужної підошви!

Як добути азот при органічному вирощуванні?

У господарствах, що спеціалізуються на вирощуванні культур на органічній основі, унаслідок відмови від використання синтетичних мінеральних добрив, плодозміна повинна забезпечувати збереження і систематичне покращення родючості ґрунту та адекватне постачання овочевих культур поживними речовинами. Найважливішим у технології вирощування капусти є забезпечення її азотом, і цей компонент, у першу чергу, враховують при плануванні вирощування наступної культури.

NB: У Польщі, зокрема, законодавче обмеження рівня застосування органічних добрив не перевищує 170 кг N/га.

Тому при внесенні добрив необхідно враховувати, що в сівозміні із плановим вирощуванням капусти, необхідно враховувати післядію попередника — бобових рослин у попередньому періоді. Вони є основним джерелом азоту для капусти та рослин, які розміщують за ними, а також безпосередньо або опосередковано джерела азоту в компості, гної та інших органічних добривах. Крім того, сильно розвинена коренева система бобових рослин сприяє поліпшенню структури ґрунту, а також залученню поживних речовин з більш глибоких шарів, переміщує їх у верхній шар, з якого після відмирання бобових рослин та їх розпадання використовують наступні культури.

Потреба добрив Овочева культура
Велика Капуста (біла, червона, італійська, китайська, брюсельська), цвітна капуста (каляфйор), огірки, морква пізня, селера, квасоля, ендивія літня, кріп, ревінь, хрін, цикорій салатний
Середня Кольрабі, бруква, цибуля, цибуля-порей, помідори, горох, пастернак, петрушка, скорзонера (чорнокорінь), квасоля, буряки столові, буряки листкові (мангольд), ендивія озима, шпинат, спаржа, кукурудза
Мала Редиска, редька

 

Вимоги найбільш важливих видів польових культур у системі удобрення до забезпечення фосфором і калієм (узагальнені дані)

Найбільш поширені бобові рослини, які вирощують на зелене добриво, і найбільш ефективно зв’язують атмосферний азот: конюшина, вика, люцерна і люпин, а меншою мірою — пелюшка, серадела, біб. Їх можна розміщувати в сівозміні як основну або культуру в проміжних посівах.

NB: Необхідно пам’ятати однак, що капусту не доцільно розміщувати після багаторічних бобових трав унаслідок підвищеного ризику виникнення шкідливих ґрунтових організмів (личинки, дротяники та ін.).

Найкраща пора для загортання бобових рослин в ґрунт — це період до фази їх цвітіння. Уміст азоту в листках цих рослин становить 3,5-4% і з плином часу зменшується до 3-3,5%.

У сівозміні поле після збирання бобових необхідно відводити для вирощування рослин, які найбільше вимогливі до азотного живлення. Якщо можливо, то бобові рослини доцільно також висівати в сівозміні або в проміжних посівах але в сумішці з трав або інші рослини, щоб не допустити ґрунтовтоми. На практиці в сівозміні часто використовують змішані посіви за участю сільськогосподарських рослин. Дуже важлива група рослин, яка повинна бути включена до схеми сівозміни — зернові, які залишають поле придатне для вирощування багатьох видів овочевих культур. Встановлене науково обгрунтованого чергування культур в сівозміні за принципом плодозміни забезпечує набагато вищі врожаї, ніж у сівозміні з переважанням лише овочевих культур.

 Плодозмінна овочева сівозміна з капустою білоголовою
Рік Сівозміна №1 Сівозміна №2 Сівозміна №3
1 Ячмінь ярий з підсіванням конюшини білої Пшениця + конюшина червона із злаковими травами Капуста*
2 Конюшини біла Конюшина червона із злаковими травами Цибуля + салат пізньостиглий
3 Капуста пізня Капуста** Огірки** + жито озиме з викою
4 Помідори Огірки Помідори**
5 Буряки столові ранні + сумішка бобових (вика озима, пелюшка, люпин жовтий, соняшник) Шпинат весняний + післяукісно мішанка для поліпшення структури грунту (люпин жовтий, пелюшка, вика посівна, гречка)
6 Морква рання + фацелія

*внесення 30-35 т/га гною або компосту (170 кг N/га); **15-17 т/га гною або компосту (75 кг N/га) — ця доза може бути змінена залежно від результатів аналізу грунту.

Таким чином, процеси інтенсифікації сільськогосподарського виробництва зумовили низку проблем екологічного характеру, які усугубляються ще й унаслідок глобальних змін клімату. Тому забезпечення людства якісними продуктами харчування у достатній кількості великою мірою залежить від науково обгрунтованого ведення землеробства, яке (як і інші галузі народного господарства) в Україні і світі розвиваються на засадах екологізації (біологізації).

І. А. Шувар,
д. с.-г. н, професор, заслужений діяч науки і техніки України,

Б. І. Шувар,
к. е. н., доцент, Львівський НАУ

СТАТТІ ПО ТЕМІБІЛЬШЕ ВІД GH.in.ua