Міжнародна виставка BIOFACH 2021 цього року пройшла вперше в онлайн-форматі. На виставці був представлений Національний павільйон України — Organic Ukraine Business Hub. Учасниками з України стали 22 компанії, які представили 200+ експортно орієнтованих товарів, 60+ біопрепаратів для поновлення ґрунтів та захисту рослин, 10+ послуг для формування та розвитку органічного ринку України та світу. Про участь у виставці, потреби та можливості українського органічного ринку, читайте в ексклюзивному інтерв’ю з Президентом ГС “Органічна Україна” Оленою Корогод.
Фото із Facebook-сторінки “Органічна Україна”

Пані Олено, розкажіть про 32-гу міжнародну торговельну онлайн-виставку органічних продуктів «Біофах eSpecial 2021» та  Національний павільйон України   Organic Ukraine Business Hub.  Чим відзначилася, запам’яталася, які нові можливості відкрила для українських органічних виробників?

— Особливістю виставки в цьому році, окрім онлайн-формату, стала абсолютна відсутність кордонів. Все-таки, якою б масштабною не була виставка, але коли вона проходить в оффлайн в Німеччині, то 70% і відвідувачів і респондентів — це представники німецьких компаній. На цій виставці абсолютно не було відчуття кордонів. Саме тому запити до наших учасників були рівноцінними з усього світу. Відзначилася для нашого павільйону тим, що ми максимально доклали зусиль, аби представити продукти з ланцюгами доданої вартості. Наприклад, не лише ягоди, але й готові джеми з них, або ж концентровані соки, тобто ланцюги доданої вартості залишаються в Україні.

Серед експортоорієнтованих позицій 42% — це продукти із доданою вартістю, тобто готові вже до споживання чи до кінцевого фасування. Було дуже багато пропозицій на виставці з нетворкінгу, тобто обміну послугами, і це те ж продовження враження відсутності кордонів. Якщо раніше Україну розглядали тільки як постачальника органічної сировини, то нині компанії представляють не лише перероблений продукт, але їх розглядають і як надавачів послуг.

Було багато пропозицій зі співпраці, спільним проектам до команди Organic Ukraine Business Hub.  Український національний павільйонна BIOFACH eSpecial 2021 ми представили за підтримки Програми USAID “Конкурентоспроможна економіка України”.  Партнерами у підготовці Українського національного павільйону є швейцарсько-українська програма «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» та «Офіс з просування експорту України».

Якщо говорити про висновки, то варто зазначити, що організатори доклали чималих зусиль, аби ця віртуальна платформа виглядала максимально реальною. Як наслідок, настільки «заморочилися» із платформою, що не все працювало ідеально. Це можна віднести до мінусів. Висновок такий, що обов’язково потрібно поєднувати онлайн і оффлайн формат. Треба зазначити, що онлайн-формат, навіть якщо не все працює ідеально, має шалені можливості і їх треба повторювати. До прикладу, нові компанії, які вперше брали участь у виставці, були вражені тим, наскільки навіть онлайн-формат дає багато можливостей. Стандартні звички, консервативні вже відживають і тому обов’язково потрібно поєднувати онлайн і оффлайн формати.

На відкритті Національного павільйону говорили про фальсифікат і рівень довіри у міжнародних партнерів до української органіки. Чому виникли такі розмови? Можливо, українські виробники не завжди розуміють, що їхня продукція не відповідає міжнародним стандартам? Яким має бути механізм боротьби із фальсифікаторами: роз’яснення, штрафні санкції, не допуск в органічний сектор?

— Насправді виробники, які провокують такі розмови, робили це абсолютно свідомо. Несвідомі випадки бувають, фіксуються в усіх країнах, може бути перебільшення якихось кінцевих показників нітратів. Якщо так трапляється, то ці партії взагалі вилучаються з органічних поставок. Коли виробник несвідомо щось не перевірив і в нього виявлено перевищення дозволених в органічному виробництві показників, то він свідомо, абсолютно відкрито, із шаленими збитками для себе виключає цю партію із ланцюгів постачання. І мови не може бути про те, що хтось там не хотів, а помилився.

Якщо ці фальсифікати є і вони доходять через Туреччину до США, значить це сталося абсолютно свідомо. Що робити, аби цього не допускати? Потрібно посилювати комунікацію між органами сертифікації. В цьому контексті проблемою залишаються довгі ланцюги постачання. У нас один орган сертифікації, в Туреччині — інший орган сертифікації, в Іспанії — третій, в США — четвертий. Саме тому виробники йдуть на виставку, відбуваються різні нетворкінги, коли можна знаходити безпосередньо покупця. Треба нівелювати важливість трейдерів, тобто посередників. І як наслідок — нівелювати фальсифікати. Також потрібно налагодити співпрацю між урядом, відповідними службами та виробниками, після виставки братися за таку системну роботу. На виставці брали участь компанії, які господарюють на 10% органічних земель. На 90% господарюють інші виробники. Результатом політичного діалогу зараз є необхідність проявити всі компанії.

Якщо говорити про фальсифікат, то будемо ініціювати діалог на рівні Міністерства внутрішніх справ, бо якщо Україну звинувачують у шахрайстві, то це вже не завдання профільного міністерства. Треба «обнулити» всі ці розмови, сказати, що це давній досвід, про який варто забути й дивитись на Україну по-новому. Або ж виявити цих шахраїв в Україні й сказати, що ось біле, а ось чорне.

Міністр аграрної політики Роман Лещенко на відкритті Національного павільйону України дав зрозуміти, що відкритий до діалогу, особисто підтримує розвиток органічного сектору й усвідомлює його важливість для експортного потенціалу України та внутрішніх потреб. На Вашу думку, пані Олено, які перспективи відкриваються у цьому контексті для органічних виробників?

— Ставлення міністра до органічного виробництва нам імпонує та тішить. Зараз сектор багато робить, щоб органічне виробництво було пріоритетом не лише на папері, але й тому, що це потрібно країні на урядовому рівні. Чуємо позитивні думки з вуст міністра. Державна підтримка нам потрібна, зокрема, щодо погашення відсоткової ставки на придбання засобів захисту, біо добрив, які відновлюють родючість ґрунту, компенсацій на купівлю органічного насіння — це все сприятиме, як мінімум, стабілізації органічного виробництва. Галузь має збалансовано розвиватися як для потреб внутрішнього попиту, так і для експортного потенціалу. Компаніям, які вже мають свої досягнення, і можуть експортувати, важливі переговорні формати на міждержавному рівні. Для внутрішнього ринку потрібна державна підтримка малого фермерства. Різна урядова підтримка актуальна для зовнішнього та внутрішнього ринку. Знаємо про Європейську зелену стратегію, яка передбачає збільшення органічного виробництва та зменшення його негативного впливу на клімат. До слова, її можна вважати не тільки європейською, але і міжнародною, бо й США в цьому питанні солідарні. З огляду на все це, українському міністру дуже легко показувати свою відверту симпатію до органічного виробництва.

І насамкінець, чого зараз найбільше не вистачає органічним виробникам у законодавстві, у дозвільних процедурах, у фінансуванні,  у торговельних відносинах, а також в актуальній наразі проблемі доступу до земельного банку.

— Субсидії, дотації, тобто фінансові механізми підтримки органічних виробників потрібні. Але органічне виробництво не існує завдяки субсидіям. В Україні воно сталося взагалі без фінансової підтримки, тому що це була «філософія бізнесу». Головне, щоб не було перекосу у нових, хто прийшов, щоб вони не робили це завдяки субсидіям, дотаціям, які ми вибивали. Фінансові механізми потрібні для того, аби виробники органічної продукції могли стабільніше будувати свої економічні вертикалі, розвивати інфраструктуру господарств. Адже органічне виробництво — це не про 100 га кукурудзи 10 років підряд. Це про інше, про побудову такого певного організму агрогосподарства. Не можна сказати, що фінансування не вистачає. Скрутно, але найбільше бракує просування, популяризації органічного споживання, а також захисту на законодавчому рівні органічних виробників. Потрібно заборонити продавати псевдо органіку, так звані «еко чіпси та біо булки», які не мають відношення ні до біо, ні до еко. Максимально докласти зусиль, аби споживачу розповісти про органічне виробництво.

Розмовляла Тетяна Ковальчук

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram