Охолодження, зниження вологості зерна і створення сприятливого температурного режиму досягають шляхом вентилювання — продування зернової маси повітрям, встановлюючи вентиляційні системи у приміщеннях, де зберігають зерно. За допомогою вентилювання також охолоджують зерно і насичують оксигеном для кращого зберігання.

 Холодне сухе повітря — для продування та охолодження

Основними умовами для вентилювання зернового насипу з метою охолодження є сприятливі погодні умови та необхідність його застосування. Для цього вимірюють температуру, вологість повітря та зерна, порівнявши їх між собою, для визначення результату, який може буде досягнуто після вентилювання. Результатом вентилювання повинно бути зниження температури і вологості зернової маси.

NB: Ефективність вентилювання залежить від подачі повітря і тривалості вентилювання, тому, що через недостатню подачу повітря часто спостерігається розшарування зерна у насипі по вологості з пересушування нижніх шарів і зволоженням верхніх.

Процес вентилювання сприяє збереженню вихідної якості зерна, знижує інтенсивність його дихання і тим самим скорочує втрати сухої речовини, гальмує і зупиняє розвиток мікрофлори і шкідників запасів, скорочує витрати на обробку.

В охолодженні закладений принцип термоанабіозу, основне його призначення — пригнічення життєдіяльності тих компонентів зернової маси, які залежать безпосередньо від температури — мікроорганізмів, комах, кліщів.

NB: Так, за температури +15оС знижується активність комах, +10оС — більшість з них впадає в стан спокою, +5оС — уповільнюється розвиток плісняви, а за температури 0оС  можлива загибель більшості видів комах.

Позитивна дія температури залежить і від вологості зернової маси, із зниженням вологості зерна її вплив посилюється.

Під час охолодження, продування зерна холодним повітрям за допомогою вентиляційних систем чи у холодильних установках зернові маси оздоровлюються і тривалий період зберігаються в якісному стані. Своєчасне охолодження з дотриманням рекомендацій забезпечуватиме повне консервування зернової маси різного стану на весь період зберігання та зменшуватиме втрати зерна.

• Додаткове охолодження навіть підсушеного зерна збільшуватиме рівень консервації сухої зернової маси.

• В охолодженому стані рекомендовано також тимчасово зберігати партії вологого зерна, яке через певні обставини не було можливості висушити за короткий період. Для зерна у такому стані охолодження є основним і майже єдиним способом збереження його від псування.

• Охолодженню підлягають і партії зерна, призначені для перевезень. Це забезпечуватиме збереження його якості на час перебування у дорозі.

• Виключно важливим є своєчасне охолодження насіннєвих, продовольчих і кормових запасів зерна.

Результатом охолодження запасів зерна є температура насипу не більше +10оС. Зернові маси розрізняють за ступенем охолодження насипу. Так, температура в усіх шарах насипу від 0 до +10оС — перший ступінь охолодження, а нижче 0оС — другий. Надмірне охолодження зернових мас не допускається. Внаслідок переохолодження (до -20оС і більше) створюватимуться умови для надто великого перепаду температури під час весняного періоду, що може призвести до самозігрівання у верхньому шарі насипу.

NB: Надмірне охолодження (-10-20оС і нижче) негативно позначатиметься на партіях посівного матеріалу, тому що за наявності вільної води у поєднанні з такими температурами насіння втратить схожість. Оптимальним є охолодження зернових мас до 0оС або невеликих мінусових температур, яке забезпечуватиме їх збереження і полегшуватиме спокійний перехід до умов весняно-літнього зберігання.

Для охолодження застосовують і пасивний спосіб, за якого температуру зернових мас знижують шляхом провітрювання зерносховищ, влаштовуючи протяги. Таке пасивне охолодження застосовують для всіх партій зерна у тих випадках, коли температура повітря нижче температури зернової маси. У літньо-осінній період його здійснюють у нічний час, а з настанням стійкої холодної та сухої погоди – цілодобово. Найкращі результати від пасивного охолодження спостерігалися в партіях сухого і середньої сухості зерна. У зерновій масі з високою вологістю і значною температурою +20оС і більше за висоти насипу більше 1 м охолодження всіх її шарів не відбуватиметься і небезпека самозігрівання залишатиметься.

Не зважаючи на те, що спосіб пасивного охолодження має певні недоліки, без нього не обійтися, зокрема, за наявності великих мас зерна.

Ігор СТОРЧОУС, кандидат с/г наук

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram