Поки частина аграріїв досі залежить від сторонніх елеваторів і дорогого газу, у ТОВ СП «Соняшний двір» на Вінниччині обрали інший шлях — технологічну самостійність. Власний зерносушильний комплекс, альтернативне паливо, автоматизація та командний підхід до роботи стали для господарства інструментами контролю над власною економікою та стабільністю виробництва.
Агробізнес без кабінетів
В українсько-німецькому підприємстві ТОВ СП «Соняшний двір», що працює в селі Сиваківці на Вінниччині, на власному досвіді переконалися: сучасний агробізнес давно вийшов за межі простого вирощування врожаю. Сьогодні йдеться про технології, логістику, енергоефективність, швидкість ухвалення рішень і здатність контролювати весь виробничий цикл — від поля до готового на продаж зерна.
Господарство обробляє близько 1200 га землі. У структурі посівів — кукурудза, соняшник, ріпак, пшениця, озимий та ярий ячмінь і цукровий буряк. Аграрії свідомо не концентруються на одній-двох культурах, адже розуміють: кожен сезон унікальний і не схожий на попередній.
— Маємо шість-сім культур у сівозміні. Для господарства це насамперед питання стабільності. Якщо одна культура в сезоні спрацювала слабше, інша дає змогу втримати економіку підприємства, — розповідає директор ТОВ СП «Соняшний двір» Улян Сацик.
У «Соняшному дворі» використовують безвідвальну технологію обробітку ґрунту. Потужний сучасний автопарк, основою якого є техніка HORSCH, і технологічний підхід — база, яка з року в рік забезпечує рентабельність господарювання.
Водночас не можна недооцінювати й значення оригінального підходу до організації праці. Команда підприємства невелика — лише 12 працівників, але кожен має кілька навичок і за потреби може підмінити колегу. Така універсальність дає господарству змогу залишатися гнучким і ефективним.
NB: Принцип без жорсткого поділу між «кабінетом» і «полем» дедалі рідше трапляється у великому агробізнесі. А тут він ефективно працює: директор може сісти за трактор, а головна бухгалтерка — контролювати процес сушіння зерна.
— У нас немає поділу на тих, хто лише керує, і тих, хто лише виконує. Ми всі працюємо разом. Можна сказати — одна сім’я, — розповідає Улян Сацик. — Я директор, але водночас і агроном, і за трактор сідаю. За потреби працює в полі й головний інженер та заступник директора Петро Музика. Коли постійно займаєшся організаційними питаннями, голова буквально закипає. А виїхати в поле — це своєрідний релакс, — усміхається керівник.
Водночас саме така глибока залученість у роботу, переконаний він, дає змогу по-справжньому розуміти господарство — не з кабінету, а безпосередньо з поля.
Коли технологічний партнер — поруч
Кукурудзу, яка останніми роками вийшла в лідери ринку й дає стабільний прибуток, у «Соняшному дворі» ввели до сівозміни кілька років тому. Разом із нею з’явилася потреба оперативно та якісно досушувати зерно качанистої. Так поступово визріло рішення будувати власний зерносушильний комплекс. Поштовхом стала знайома багатьом аграріям проблема — залежність від сторонніх елеваторів, значні логістичні витрати й труднощі роботи в пікові періоди сезону.
NB: Коли йдеться не про сотні, а про тисячі тонн зерна, складна логістика й додаткові витрати на транспортування впливають на економіку господарства не менше, ніж урожайність. Остаточно інвестувати у власний зерносушильний комплекс господарство вирішило у 2018 році. Тоді ж обрали підрядника — українського виробника повного комплексу високоякісного елеваторного обладнання KMZ Industries. Окрім якості зерносушарок Brice-Baker і зручності співпраці з виробником, який завжди поруч, для господарства принципово важливим було й рішення підтримувати українське виробництво.
— Ми свідомо хотіли придбати обладнання в українській компанії, яка, попри виклики часу, не просто продовжує працювати, а виробляє продукцію європейського рівня та забезпечує якісний сервісний супровід, — наголошує Улян Сацик.
Додатковою перевагою стала державна програма компенсації, завдяки якій підприємству вдалося повернути 25% вартості обладнання.
Оскільки в «Соняшному дворі» переконані, що сучасний елеваторний комплекс — це не набір окремих агрегатів, а цілісна система, де кожен елемент має працювати синхронно, то від самого початку господарство шукало комплексне рішення — з проєктуванням, обладнанням, автоматизацією, монтажем і сервісом від одного виробника.
— Коли все отримуєш з одних рук, завжди розумієш, до кого звертатися у разі виникнення питань. А коли обладнання зібране від різних постачальників — знайти відповідального дуже складно, — зазначає Улян Сацик.
Цей підхід підтримують і в KMZ Industries, адже він дає змогу забезпечити стабільну роботу комплексу та уникнути типових проблем сумісності обладнання різних виробників.
— Коли замовник отримує обладнання, автоматизацію і монтаж від одного виробника — це суттєво спрощує запуск та подальшу експлуатацію комплексу, — впевнений керівник відділу автоматизації та електрифікації елеваторного обладнання KMZ Industries Микола Чешихін.
Сушити розумно, а не дорого
Уже п’ять сезонів сільгосппідприємство успішно доробляє зібрану кукурудзу, значно рідше — інші культури, на новому елеваторі. За цей час тут пересвідчилися: у сучасному зерносушильному комплексі ефективність визначає не лише продуктивність обладнання, а й те, наскільки раціонально система використовує енергію, контролює технологічний процес і мінімізує ризики втрати якості зерна. Саме на це у «Соняшному дворі» зробили одну з ключових ставок, і цей підхід виявився правильним, кажуть аграрії.
— Ми прорахували, що буде вигідніше — газ чи альтернативне паливо, і дійшли висновку, що економічно доцільніше використовувати тверде паливо, — говорить головний бухгалтер ТОВ СП «Соняшний двір» Анна Кривов’язова. — І за п’ять років експлуатації переконалися, що це було правильне рішення. Наш зерносушильний комплекс працює переважно на гранульованому лушпинні соняшнику.
З-поміж різних варіантів комплектації, доступних на ринку, обрали утеплену зерносушарку Brice-Baker 12/24 із системою рекуперації тепла. Вона працює на альтернативному паливі й має продуктивність близько 300 тонн кукурудзи на добу за зниження вологості з 24% до базових 14%.
Система рекуперації дає змогу повторно використовувати частину теплого повітря та суттєво економити паливо. Це стало однією з ключових переваг комплексу.
— Завдяки рекуперації господарство може економити до 30% палива, — зауважує регіональний представник KMZ Industries у Вінницькій області Юрій Мусієнко.
Не менш важливу роль відіграє і теплоізоляція сушарки, що мінімізує втрати тепла та запобігає його розсіюванню в навколишнє середовище. Без належної теплоізоляції частина енергії фактично витрачається на обігрів повітря довкола сушарки, а це прямі фінансові втрати для господарства.
Окрему увагу під час проєктування зерносушильного комплексу приділили рівномірності сушіння зерна, особливо з огляду на те, що сушарка працює на альтернативному паливі. У KMZ Industries пояснюють: якщо гаряче повітря подається в шахту нерівномірно, у центральній частині зерно пересихає швидше, натомість біля стінок може залишатися надмірно вологим. Через це показники вологості на виході можуть суттєво відрізнятися навіть у межах однієї партії зерна.
— Ми у KMZ Industries цю проблему розв’язуємо конструктивно: повітропровід теплогенератора заводимо на всю ширину зернової шахти, щоб гаряче повітря входило рівномірно по всій ширині. Це дає змогу уникнути концентрації теплового потоку в центрі та забезпечує рівномірний прогрів зерна по всій шахті — як у середині, так і біля стінок, — пояснює Юрій Мусієнко.
Ще одним ризиком, за словами фахівця, може бути підвисання зерна з підвищеною вологістю — насамперед соняшнику або кукурудзи.
На всіх зерносушарках Brice-Baker базово встановлюють люки аварійного вивантаження. Вони дають змогу швидко вивантажити зернову масу із шахти в разі пожежі та врятувати значну частину продукту, а отже — і грошей замовника. Це особливо актуально за використання теплогенераторів без теплообмінника, які, попри свою економічність, все ж є джерелом підвищеної небезпеки.
NB: У зерносушарках, які працюють на альтернативних джерелах енергії, бажано встановлювати теплообмінник. Саме він відокремлює продукти згоряння від потоку гарячого повітря, яким сушать зерно, мінімізує ризики займання та забезпечує стабільний температурний режим. Це сприяє отриманню високоякісного зерна, що особливо актуально для продовольчих і експортних партій.
За словами Юрія Мусієнка, якщо в таких сушарках не встановлювати теплообмінник, то критично важливими стають постійний контроль подачі теплого повітря на відсутність іскри, регулярне очищення циклонів, повітряних каналів теплогенератора й гарячої зони сушарки від золи, а також підтримання всіх датчиків систем безпеки в належному стані.
У «Соняшному дворі» зерносушильний комплекс повністю автоматизований, що дає змогу чітко контролювати процес доробки зерна. За потреби оператор може оперативно звернутися до фахівців KMZ Industries.
— Система автоматизації підключена до інтернету, тому наші спеціалісти дистанційно оперативно допомагають з технічними питаннями, коли це потрібно, — каже Юрій Мусієнко.
Власний елеватор як свобода рішень
NB: Утім, суттєве значення для господарства мають не лише продуктивність обладнання та його технічні характеристики, а й можливість повністю контролювати технологічний цикл сушіння зерна й не залежати від сторонньої інфраструктури.
— Коли везеш зерно на чужу сушарку, це постійні додаткові витрати: транспортування, відвантаження, черги. Особливо коли йдеться про великі обсяги кукурудзи. Торік ми, наприклад, переробили 5100 т зерна — можете уявити, у скільки обійшлася б логістика. І хоча деякі елеватори навіть знижували ціни на послуги, бо через дощове літо та високу вологість зерна аграрії радше залишали кукурудзу в полі, ніж везли на сушіння, доробка все одно залишалася дуже дорогою, — аргументує Улян Сацик. — А ми ні від кого не залежали: самостійно розробили план збирання та переробки і спокійно працювали.
Анна Кривов’язова, яка торік навчала нового працівника працювати з обладнанням, а в попередні роки сама виконувала функції оператора зерносушарки, доповнює директора: не так уже й просто було добре висушити настільки вологу кукурудзу.
— Навіть повна автоматизація не скасовує потреби в постійному людському контролі — особливо у складні сезони, як-от торішній, коли кукурудза надходила з поля з вологістю 28–30%. Сушили її обережно, постійно контролюючи процес. Щоб отримати якісний продукт, кожні 20 хвилин перевіряли температуру зерна та рівень вологості на виході із сушарки, відбирали проби для лабораторних аналізів, — розповідає Анна Кривов’язова. — Ми працювали у потоковому режимі без повторного циклу сушіння.
NB: Господарству вдалося успішно пройти це випробування й за один прохід отримати зерно високої якості. Це також великий плюс до рентабельності збіжжя. Якби на виході отримали кукурудзу з вологістю понад 13–14%, довелося б повертати її на повторне сушіння, а це додаткові витрати. Водночас під час сушіння за один раз треба добре пильнувати, щоб і не перестаратися.
— Закладати на тривале зберігання кукурудзу з підвищеною вологістю не можна, адже вона буде швидко псуватися, а господарство — втрачати гроші. Але й пересушування не менш небезпечне, бо ж може спричинити травмування зерна, втрату товарних показників і додатковий бій під час транспортування. Тому надзвичайно важливо витримати правильний режим сушіння, — пояснює Анна Кривов’язова.
Висока вологість зерна впливає і на продуктивність сушарки: що вологіша кукурудза, то більше часу потрібно для її доробки.
— У сприятливі роки ми сушили 400–500 т на добу. Минулого сезону — близько 200 т. Але з огляду на таку вологість це теж був хороший результат, — каже Улян Сацик. — Комплекс працює ефективно, і ми задоволені, що придбали його, та ще й у надійного виробника.
У сучасному агробізнесі власний елеватор — це не просто інфраструктурний об’єкт. Передусім це можливість самостійно планувати збиральну кампанію, обирати оптимальний режим сушіння, не залежати від зовнішньої інфраструктури та контролювати витрати. Р
Марія БАЙОР
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
