Хвороби, спричинені вірусами і фітоплазмами, традиційно були поза увагою садівників. Адже вся увага була зосереджена на боротьбі із грибними та бактеріальними захворюваннями.  не приділяли належної уваги, оскільки на першому місці стояла боротьба з грибними та бактеріальними хворобами. Але з часом, як з’являлися ефективні засоби боротьби з патогенними грибами та бактеріями, з’ясувалося, що віруси та вірусоподібні організми, завдають істотної шкоди продуктивності і якості рослинницької продукції.

NB: Фітоплазми це одноклітинні без’ядерні організми, які не мають клітинної стінки. Це біотрофні паразити, які живуть в міжклітинному просторі, а також у клітинах провідних судин. 

Найбільшого поширення і шкідливість такого роду інфекцій спостерігається в південних регіонах. Така ситуація зумовлена різноманітністю патогенів, їхніх резерваторів і переносників, а також великою кількістю поколінь переносників і сприятливими умовами здійснення тактик їх життєвого циклу.

NB: Фітоплазми фітопатогенні бактерії, які при переході до паразитичного способу життя втратили 75% генів від первісних форм.

Фітоплазми позбавлені клітинної стінки, що обумовлює їх поліморфність і нездатність виживати поза організмом господаря. Фітоплазми викликають хвороби кількох сотень видів рослин, зокрема овочевих і плодово-ягідних культур; декоративних, деревних і чагарникових рослин.

Фітоплазми заселяють тільки флоеми тканини рослин і слинні залози переносників роду Hemiptera, головним чином сімейства Cicadellidae (цикадки), Fulgoridae (носатки), Psyllidae (листоблішки) і рідше Miridae (клопи). Таким чином, фітоплазми потрапляють в рослину при живленні комах-переносників соком флоеми та з місць укусу системно поширюються по рослині.

Патологічні зміни в рослинах під дією фітоплазми пов’язані не тільки з механічною закупоркою ситовидних елементів флоеми. Показано, що фітоплазми впливають на експресію генів рослини.

Таке захворювання, спричинене фітоплазмою, як виснаження груші (Candidatus Phytoplasma pyri), зумовлює величезні економічні втрати в багатьох країнах світу. Симптоми ураження фітоплазмою залежать від сорту і підщепи груші.

У садах часткове відмирання груші необхідно відстежувати ближче до осені, коли листя дерев передчасно червоніє (на деяких сортах жовтіє) і обпадає. Навесні утворюється дрібне та бліде листя. Ріст пагонів сповільнюється, знижується врожайність дерева. На стовбурах утворюються розетки листя, розтріскується кора. Верхівкові пагони витягуються вертикально щодо всієї крони. На молодих гілках виникають поздовжні некротичні лінії. Навесні дерево зовсім може загинути, не розпочавши вегетацію.

Також явним симптомом ураження фітоплазми при поперечному зрізі є наявність темної флоеми нижче місця щеплення. Захворювання може протікати в латентній формі.

При цьому в перший рік захворювання можна помітити, що листя згортається у вигляді човна, передчасно жовтіє або червоніє, всихають плоди. На наступний рік таке дерево вже не буде плодоносити. Фітоплазми викликають переродження квітів в листя, внаслідок чого не відбувається зав’язування плодів. Починають всихати гілки. За кілька років таке дерево повільно гине.

Виходячи з того, що хворобу легше попередити, ніж лікувати, оцінка фітосанітарного ризику в кожній природно-кліматичній зоні повинна бути основою в організації заходів контролю захворювань. Беручи до уваги латентний і хронічний характер фітоплазмозу, для визначення фітосанітарного ризику слід використовувати молекулярно-генетичні методи діагностики фітоплазми.

Діагностику фітоплазми необхідно проводити при вирощуванні посадкового матеріалу, щоб уникнути поширення фітоплазми з посадковим матеріалом.

За матеріалами AgroXXI

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram