У Рівненській області закладено промислову плантацію хрону, де аграрії відпрацьовують технологію вирощування культури у великих масштабах. Попри поширену думку, що хрін «росте як бур’ян», у промисловому виробництві культура виявилася досить вибагливою. Про це в інтерв’ю Latifundist.com розповів засновник FRENDT Віталій Шуберанський.
€30 тис. на експерименти та пошук технології
За словами підприємця, у 2022 році він відійшов від операційного управління бізнесом і придбав господарство на Рівненщині площею близько 1000 га. Окрім льону та гречки, у компанії почали шукати нішеві культури для спеціалізації — зокрема, заклали плантацію хрону.
На тестування технології вже спрямували близько €30 тис. Найбільшими викликами стали шкідники та якість посадкового матеріалу: частина коренів була заражена кореневою гниллю, що призвело до інфікування поля. Виправити ситуацію можна лише через правильну сівозміну.
— Культура цікава, але в промислових масштабах усе значно складніше, ніж здається, — зазначає виробник.
Ринок готовий купувати
Попри технологічні труднощі, інтерес переробників до українського хрону зростає. За словами Віталія Шуберанського, виробники соусів уже звертаються з пропозиціями закупівлі врожаю та навіть готові заходити у сезон із фінансуванням.
Нині частина компаній імпортує порошок хрону з Китаю або корінь з Угорщини. Водночас внутрішня сировинна база суттєво скоротилася.
Зокрема, представники компанії «Вінницький хрін» активно шукають стабільних виробників. Якщо до повномасштабної війни у 2021 році заготівля через населення дозволяла закривати близько 1 тис. т потреб, то нині обсяги впали приблизно до 300 т — утричі менше.
Культура з потенціалом
Експерти зазначають, що за відсутності системного підходу до вирощування хрін може з часом перейти з категорії «дикоросів» у дефіцитну культуру. Водночас налагодження промислової технології відкриває можливості для імпортозаміщення та розвитку переробки в Україні.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
