На устах — мінімальне податкове зобов’язання, або скорочено — МПЗ, котре, якщо нічого не зміниться, цьогоріч стосуватиметься всіх, хто користується паями. Навіть Вашої старенької матусі із віддаленого села, каже закон, і додає: якщо вона володіє землею сільгосппризначення. Сьогодні з’ясуємо, що ж це таке — МПЗ, хто, за що і скільки платить, а також – хто і за що НЕ платить? Додам лише, що головна причина введення мінімального податкового навантаження на гектар землі продиктована необхідністю подолати тіньовий обіг земель сільськогосподарського призначення. У довоєнний період його оцінювали в 12 млн га, а бюджети усіх рівнів щороку втрачали по 20 млрд грн.
Що ж таке МПЗ і як воно визначається? Це мінімальне зобов’язання зі сплати податків, які необхідно сплатити за користування (оренду, суборенду, емфітевзис, постійне користування) або володіння земельною ділянкою. Фактично, це різниця між 4% нормативно-грошової оцінки землі (з 2024 року – 5% НГО) та загальною сумою сплачених визначених податків. А саме: податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізосіб — ПДФО, військового збору, єдиного та земельного податків. Цього року платнику доведеться від 4% НГО відмінусувати сплачені податки, які стосуються таких ділянок, та перераховувати до бюджету різницю, якщо вона буде позитивною.
Розраховувати МПЗ повинні:
• фізособи–резиденти, які володіють та/або користуються земельними ділянками, віднесеними до сільгоспугідь, якщо такі ділянки не передані в користування іншим особам, що є платниками ПДФО;
• платники податку на прибуток,
• ФОП на загальній системі оподаткування,
• платники ЄП — як юридичні, так і фізичні особи 2, 3, 4 груп.
Хто і за що платить?
Коротко підсумуємо: орендарі платитимуть податок за землі, якими користуються, ФОПи-фермери, котрі належать до 4 групи платників Єдиного податку і обробляють власні сільськогосподарські землі, розрахують індивідуальне мінімальне податкове зобов’язання, а однооосібники, котрі володіють не зданими в оренду паями, нарешті зможуть легалізувати свої прибутки і отримають розрахунок від фіскальної служби, кажуть податківці.
А якщо ділянку обробляє не власник, а орендар, але договору немає? Отут і собака зарита!
NB: Найголовніше нововведення — платитимуть МПЗ усі користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Саме цей акцент, вважають експерти, зробить невигідним тіньовий обіг сільськогосподарської землі.
— Якщо бабця здала пай без договору, їй доведеться або самій платити податок за свій пай, або ж укласти офіційний договір, щоб орендар на законних підставах сплачував за неї мінімальне податкове зобов’язання, — пояснює менеджер ТОВ «Хавест-Агро» Володимир Шурин із Рівненщини. — Якщо ми хочемо жити, як живе цивілізований світ, якщо ми хочемо, щоб з нами рахувалися як з цивілізованою країною, то повинні платити всі — від найменшого і до найбільшого. Проти мінімального податкового зобов’язання ті, хто орендує землю без договорів, заробляє на ній, але ніяких податків не платить. Зараз чимало паїв перебуває в тіньовій оренді. Але та ж бабця хоче отримувати пенсію, безкоштовно полікуватися, щоб її онукам школа забезпечила безплатні обіди, а звідки ці кошти візьмуться? — запитує Володимир Шурин і додає: — Наше підприємство платить тільки «білу» зарплату, відраховуємо до казни всі необхідні податки. Ми готові до того, що податкове навантаження, можливо, зросте. І я, і наш засновник, громадянин Німеччини, хочемо, щоб Україна була процвітаючою європейською державою.
Як порахувати МПЗ?
Згідно із законом, нараховується мінімальне податкове зобов’язання за попередній рік. У 2023-му треба буде платити за 2022-й, приміром.
Обчислюється МПЗ за формулою: нормативна грошова оцінка (НГО) 1 га земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації множиться на площу земельної ділянки, потім — на коефіцієнт «К», який становить 0,05 і на кількість календарних місяців, протягом яких ділянка перебувала у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника податків. Отриманий добуток — сума до оподаткування, яку потрібно буде сплатити. Якщо нормативну грошову оцінку конкретної ділянки не проведено, використовується НГО 1 гектара ріллі по області з урахуванням коефіцієнта індексації.
Якщо пай складається із кількох різних ділянок, обраховуємо податок для кожної з них і додаємо.
Ось простий приклад: 50000 грн (НГО оцінка 1 га) х 2 га (площа земділянки) х коефіцієнт 0,05 = 5000 грн — цю суму податку за ділянку потрібно буде сплатити.
До речі, для ФОП — платників єдиного податку четвертої групи, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», коефіцієнт «К» застосовується у половинному розмірі.
Для орендарів-підприємств система обрахунків складніша, але у них є свої кадри, котрі зроблять це професійно. Вони розраховуватимуть МПЗ після сплати усіх податків, що стосуються землі. Детальніше читайте у консультації «Мінімальне податкове зобов’язання під час воєнного стану: МПЗ-2022»:
NB: Для одноосібників! Прочитавши цю інформацію, вам не потрібно нікуди бігти і нічого рахувати — хіба прикиньте попередньо для розуміння величину цифр. Держава сама порахує ваші податкові зобов’язання і до 1 липня 2023 року пришле розрахунок, яке МПЗ за користування землею у 2022 році потрібно заплатити. Якщо розрахунок не надійде, це означає, що знову ж не варто нервувати — ніяких штрафних санкцій не буде, хоча саме податкове зобов’язання не скасовується, тобто, його все ж доведеться платити — тільки пізніше.
Хто і за що НЕ платить?
Нині багато йдеться про те, щоб відстрочити це податкове зобов’язання до закінчення війни і ввести його вже після перемоги, орієнтовно — наступного року. Тоді, зрозуміло, цьогоріч нікому нічого платити не доведеться.
Так само власник паю не платить ніякого МПЗ за земельну ділянку сільськогосподарського призначення, офіційно здану сільгоспкористувачам на договірних умовах. У такому разі податок розраховується, але не для власника, а для користувача.
Але треба також уточнити, що мінімальне податкове зобов’язання не визначається для дачних земельних ділянок, земель запасу, невитребуваних паїв, розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування і які не передано в оренду, приватних земельних ділянок сільськогосподарського призначення у межах населених пунктів та земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Та це ще не весь перелік. Ми бачимо, що робиться із нашою землею на Сході та Півдні, то ж законодавець врахував і ці обставини.
Тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, розташовані на територіях, визначених КМУ, де ведуться (велися) бойові дії чи тимчасово окупованих; та за ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Щодо таких ділянок МПЗ розраховувати не потрібно.
NB: Мусимо зауважити, що жодних податкових пільг щодо сплати МПЗ за землю сільськогосподарського призначення для соціально вразливих категорій населення, як от, пенсіонери, малозабезпечені чи багатодітні родини, законодавець не передбачив.
Логіка проста: володієш землею — значить, отримуєш прибутки, отже, часточку перераховуй до бюджету. До речі, зауважує Лариса Кривохиж, заступниця начальника управління ДПС у Рівненській області, усі кошти, сплачені у межах мінімального податкового зобов’язання за користування землею сільськогосподарського призначення, надходитимуть до місцевих бюджетів за місцем розташування ділянки.
Таким чином, добробут конкретної громади напряму залежатиме в тому числі і від сплати нового податку за землю.
Варто зазначити, що сумлінні платники податків й досі наповнювали бюджети не тільки обов’язковими, тобто, передбаченими податковим законодавством, виплатами, а й соціальними, що підтримували інфраструктуру сіл та розвиток громад. Можливо, із введенням МПЗ податкове навантаження на сумлінних агровиробників зросте. Ймовірно, буде важко. Особливо беручи до уваги те, що зі збутом продукції нині сутужно. Незважаючи на це, аграрії, як відомо, інтенсивно підтримують ЗСУ та переселенців, і це теж немалі кошти. Саме тому сільгоспвиробники пропонують перенести термін введення нового податку хоча б на рік — до перемоги.
— На першому місці — дати раду москалям, відвоювати свої землі, — каже Володимир Шурин, — а тоді можна, на мою думку, впроваджувати нове оподаткування. Без сумніву, МПЗ — це спосіб всіх власників земельних паїв залучити до наповнення державного бюджету, котрий після перемоги ой як потребуватиме надходжень — Україну треба буде відбудовувати.
Але у разі введення МПЗ вже цьогоріч як законослухняні громадяни, зацікавлені у розквіті України, аграрії готові його сплачувати. Новий податок, зауважують експерти, дасть змогу всім власникам землі працювати не тільки на себе, а й на державу, на її відновлення.
Галина ШЕПЕЛЬ
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
