Лобіювання виходу у ЄС та розширення площ — експертка Світового Банку про перспективи українського картоплярства

Поки у країнах ЄС до України лояльно ставляться, українським картоплярам варто активніше лобіювати вихід на ринки ЄС. Про це зазначила експертка Всесвітнього банку з розвитку плодоовочівництва Оксана Руженкова.

Особливо лояльними європейці можуть бути в сезоні-2022/23, бо вперше за багато десятиріч Європа імпортуватиме картоплю через посуху і неврожай. Цьогоріч у європейському регіоні картопля добре вродила тільки у Нідерландах і частково у Німеччині. Експертка вважає, що для українських виробників — це шанс “прорубати це вікно”, бо потім буде складно. Наразі, за її словами, експорт можливий і необхідний у балканські країни.

Цьогоріч традиційний для України поділ виробництва між домогосподарствами та промисловими виробниками (95% та 5% відповідно) змінився. Спрацював фактор самозабезпечення як виклик на загрозу продовольчій безпеці.

— Люди усвідомили, що в разі чергового нашестя орди за умов відрізаності від інших (картоплярських) областей потрібно самостійно подбати про себе, ЗСУ і переселенців. Говорити про якість врожаю складно, бо картопля недоотримала і пестицидів, і добрив. Спочатку була затяжна холодна весна, потім — посуха, а наприкінці — задощило. Втрати при зберіганні будуть і в промислових виробників, і в новачків, і в домогосподарствах. Але в цілому ситуація з картоплею в Україні чудова! Голоду не буде, — зауважила Оксана Руженкова.

Промислові ж підприємства скоротили виробничі площі майже на 30%. На це вплинуло декілька факторів:

  • низькі ціни на картоплю у сезоні 2021/22;
  • заміновані поля;
  • подорожчання матеріально-технічного забезпечення;
  • ризики з реалізацією картоплі на переробку (традиційний покупець — чіпсові заводи — показав неготовність викуповувати вирощену сировину за умов військової загрози);
  • сумнівність адекватних і своєчасних розрахунків при збуті через супермаркети (викликано евакуацією жінок, які традиційно готують вдома картоплю і падінням попиту);
  • відсутність експорту.

Водночас, експертка відзначила, що у сектор промислового картоплярства зайшло чимало новачків. Наприклад, ті, хто вирощував картоплю на 1-3 га, цьогоріч садили її вже на 10 га. Хто ж працював на 12 га — доросли до 48-50 га. Збільшилося картоплярство і в нетрадиційних для нього регіонах, зокрема, на Хмельниччині, Вінничині, Полтавщині.

Торік Держспоживслужба з’ясувала переліки карантинних організмів, на які потрібно перевіряти картоплю. Експертка зазначила, що у державі є кілька виробників, що подавали заявки на встановлення вільних ділянок для експорту саме сюди. Вона вважає, що потрібно рішуче дотискати ситуацію і умовляти ДПССУ доперевірити картоплю з вільних ділянок на необхідні карантинні організми.

— Новачки промислового картопляного сектору заслуговують на підтримку держави у вигляді грантів на придбання сортувального обладнання (бажано українського виробництва). Вони нічим не гірші за садівників і примарних овочівників із гранатами на теплиці, — вважає Оксана Руженкова.

Вона наголосила, що наступного року домогосподарствам і новачкам у жодному разі не можна скорочувати виробництво, незаважаючи на те, якою б низькою не була ціна на картоплю взимку. Якщо виробництво скоротититься, то взимку 2023/2024 рр. ситуація на ринку може бути катастрофічною. Також, за словами екпертки, у сезоні-2023 Україна має розширити площі під морквою, цибулею і буряками, зокрема й у нетрадиційних для вирощування цих культур регіонів.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram