Костянтин Ващенко, ТОВ «Планета Пластик»: «Довіра від клієнтів дала нам велику підтримку та можливість працювати»

Ще 23 лютого у ТОВ «Планета Пластик» – одного з найбільших виробників полімерних виробів (тепличних плівок, зернових рукавів, полімерних труб для зрошування і не тільки) в Україні — були великі плани з розбудови території підприємства, відкриття нових виробничих ліній та глобального масштабування… Але з 24 лютого Ірпінь, де розташоване підприємство, потрапив у саме пекло війни. Територія та обладнання «Планета Пластик» були зруйновані вщент. Здавалось би, що все — це кінець. Але це була б історія однозначно не про Костянтина Ващенка, співзасновника та директора підприємства.
Костянтин Миколайович знайшов у собі сили почати все з початку: ремонтувати, відновлювати та шукати можливості для відродження підприємства. За 2,5 місяця були відновлені перші виробничі лінії і вже за наступні 1,5 місяця виготовлено 6 тис. зернових рукавів та 3 млн кв. м тепличних плівок.

Історія «Планети Пластик» це історія незламності та приклад сили духу українців, які мов Фенікс відроджуються з попелу війни.

 

Костянтине Миколайовичу, якщо повернутися до часу заснування компанії 19 років назад. З чого все почалося?

— Завод полімерних виробів «Планета Пластик» виник на базі комерційної компанії, одним із двигунів якої був мій батько та яка займалася реалізацією тепличних плівок. Перша лінія виробництва тепличних плівок запрацювала 2003 року. Поступово з кожним роком компанія масштабувалася, і вже станом на 24 лютого 2022 року ми виробляли чотири групи продуктів. Перша — це тепличні плівки, яких тільки за минулий рік ми виготовили приблизно 50 млн кв. метрів. Друга — це рукави для зберігання зерна, відомі на ринку під торговою маркою Harwell. Обсяги виробництва зернових рукавів становили орієнтовно 30 тис. штук на рік. Загалом у наших рукавах зберігалося приблизно 6 млн тонн зернових не тільки в Україні, а й закордоном. Третьою групою продуктів були полімерні труби різного призначення — для води, для газу, технічні труби, телекомунікаційні труби. Четвертою — пакувальні індустріальні плівки для пелет. Це чотири основних групи продукції, над якими ми працювали до лютого 2022 року. Але ми також виробляли будівельні плівки, геомембрани та різні експериментальні продукти. Зокрема, одним із таких був «Ставок своїми руками».

Крім того, у нас була і тепер налагоджена вторинна переробка гранули. Це дуже важливо, адже в полімерній галузі є власні відходи, брак із виробництва, які ми не хочемо просто викидати у смітник — із вторинної переробки виготовляємо будівельну плівку, технічні труби тощо.  Ми створили окремий цех і почали закуповувати вторинні матеріали для переробки.

NB: У квітні 2020 року вся продукція виробництва ТОВ «Планета Пластик» успішно пройшла екологічну сертифікацію згідно з ISO 14024 та отримала екологічний сертифікат № UA.08.002.515 і право застосування екологічного маркування.
Ще раніше в ТОВ «Планета Пластик» було запроваджено сертифікацію за міжнародними стандартами 9001:2015, ISO 45001:2018. Якість продукції контролюють на всіх етапах виробництва.

Для такого масштабного виробництва потрібні чималі потужності…

— Так, територія заводу «Планета Пластик» займає 20 гектарів. Тут у нас було 18 виробничих ліній, які розташовувалися на 15 тис. кв. м промислових будівель. Площа складів сировини та готової продукції складала 5 тис. кв. м, 7 тис. кв. м займав відкритий складський майданчик для зберігання труби. Але найважливіше в цьому — це наша команда: до 24 лютого у нас працювало приблизно 300 працівників.

Територія ТОВ “Планета Пластик”, фото до війни

Але 24 лютого 2022 року змінилося все. Чи вірили Ви в те, що війна все-таки розпочнеться…

— Звичайно — ні. Ми живемо в 21 столітті, у часи цивілізованого світу, де всі питання вирішують дипломатичним шляхом. Ще 23 лютого ми перебували на виробництві, проводили наради та розмовляли з нашими працівниками. Мене запитували: «Що Ви думаєте з цього приводу? Чи буде напад?»… Я не вірив до останнього, до 5-6 години ранку 24 лютого. Саме тому ми не вжили жодних заходів щодо перенесення виробництва та складів у інший регіон, або іншу країну.

24 лютого о 5 ранку Ви прокинулись від вибухів?

— Так, від вибухів і телефонних дзвінків: «Війна почалася»… Це було жахіття для кожного, яке ввело мене на певний час у ступор.

Ваші перші кроки в цій ситуації?

— Мені потрібно було одну годину, щоб оговтатися. Найперше потрібно було потурбуватися, щоб не постраждали сім’я та люди на підприємстві. Вже о 7-ій ранку ми написали в чаті підприємства, щоб люди не виходили на роботу та рятувалися.

Водночас одразу ж команди виробництва, служби головного інженера та логістики встигли зупинити та законсервувати всі лінії, зачинити склади та сховати транспорт. На підприємстві залишилася тільки охорона.

Ми відкрили доступ до території підприємства місцевим жителям, адже тут у нас розташоване бомбосховище. Таке відбувалося 24 лютого.

“Мені потрібно було одну годину, щоб оговтатися. Найперше потрібно було потурбуватися, щоб не постраждали сім’я та люди на підприємстві…”

Як Ви далі проживали момент найгірших бойових дій?

— Для багатьох із нас важливим був контроль над собою, над власним розумом та думками. Світ змінювався щогодинно. Він ставав іншим для набутого раніше досвіду, водночас бракувало часу, щоб встигати здобувати новий досвід.

Щоденно змінювався світогляд, руйнувався фундамент. Потрібно було працювати над собою 24/7, щоб почати дивитися у майбутнє. Ключовим викликом під час війни для будь-кого є самоконтроль і постійна робота над собою.

Коли вперше Ви повернулися на підприємство після відходу військ рф із Київщини, що Ви побачили?

— Щойно наші Збройні Сили відігнали ворога з Ірпеня, Бучі, Гостомеля, уже 8 квітня я приїхав на підприємство. Тоді ще горіли склади, виробничі цехи, стояв дим, навкруги — металобрухт. Не було жодного квадратного метра, який би не постраждав від бойових дій.
На той момент, як мені тепер здається, я вже встиг набратися досвіду контролю за емоціями, а тому цю ситуацію сприймав крізь призму самоконтролю.
Крім того, мій оптимістичний підхід до життя дозволив мені побачити організм, який перебуває в комі, а не організм, який помер. А тому для організму, який в комі, потрібно тільки підібрати гарних лікарів, дати правильні ліки і трохи часу.

Наслідки війни на території ТОВ “Планета Пластик”

Чи відразу оцінили збитки підприємства від війни?

— Я як і будь-який інший підприємець зміг доволі швидко порахувати втрати та оцінити збитки навіть без експертів. Але ми все-таки подали заявку на експертизу, щоб задокументувати втрати. За нашими оцінками, збитки становлять 30 млн доларів США.

На Вашу думку, чи варто сподіватися постраждалим підприємствам на компенсацію в майбутньому?

— Як я вже казав, у мене оптимістичний погляд на життя, тому, звичайно, я сподіваюся на компенсацію в майбутньому. Зараз ми розраховуємо тільки на себе та закінчення війни.

Знаємо, що в липні Ви відновили виробничу діяльність. Розкажіть, будь ласка, як відбувалося відновлення?

— Прибувши на підприємство 8 квітня, я написав усім у чаті, що сталося, як ми тепер виглядаємо та додав фото. Далі я написав, що бачу можливість, як реанімувати підприємство. Порадившись зі спеціалістами служби головного інженера, ми з 15 квітня почали розгрібати завали та реанімувати першу виробничу лінію з вісімнадцяти.

“Завдяки ініціативності наших спеціалістів, 4 липня ми запустили не одну лінію, а чотири”, — К. Ващенко

Я спеціально сфокусувався на одній лінії, хоча в такій ситуації хочеться відновити все. Потрібно було ще залатати дах, зробити підлогу, стіни… Адже ж нічого не було. Запустити виробництво запланували до 1 липня. Я розумів, що починаються жнива — сезон зернових рукавів. Крім того, побачив, що йде запит на тепличні плівки. За 2,5 місяця ми встигли виконати заплановане. Хоча хлопці подекуди відходили від плану і починали ремонтувати й інші лінії.

Завдяки ініціативності наших спеціалістів, 4 липня ми запустили не одну лінію, а чотири. Це колосальний результат. Уже за перші півтора місяця ми змогли зробити два продукти — це рукави для зберігання зерна у кількості 6000 штук та 3 млн кв. метрів тепличної плівки, — Костянтин Ващенко, директор ТОВ «Планета Пластик».

Де Вам вдалося знайти ресурси для відновлення виробництва?

— Усі наші кошти станом на 24 лютого були на складах у вигляді сировини та готової продукції. У квітні обігових коштів майже не залишилося, тому потрібно було відразу їх шукати. Але в кого питати допомоги? І знаєте, нам на допомогу прийшли якраз клієнти. Ми ще тільки почали розбирати тут завали, а вже в травні комерційний відділ продавав фактично ще невиготовлені зернові рукави — на липень, серпень і вересень. Деякі авансували 30%, деякі платили 50%, хтось і 100%. Це свідчить про довіру наших партнерів. Деякі клієнти, звичайно, приїжджали оглянути, як ми відновлюємо територію, і підписували контракти. Така довіра від клієнтів дала нам велику підтримку та можливість працювати. Я їм дуже вдячний за це.

Це були постійні ваші клієнти?

— Так, це постійні клієнти з напряму і тепличних плівок , і зернових рукавів: як великі агрохолдинги, так і маленькі фермерські господарства. Всі підтримали, завдяки чому ми вижили і продовжили життя.

Тобто навіть маленький фермер може придбати у Вас напряму, без посередників, один зерновий рукав?

— Звичайно, ми працюємо з різними клієнтами, і якщо у фермера є потреба купити один рукав, він може навіть до нас приїхати, проконсультуватися і придбати один рукав. Якщо потрібна 1000 чи 10 000 рукавів, то й таке замовлення виконаємо.

Так упаковані зернові рукави ТОВ “Планета Пластик”

Чи маєте плани надалі відновлювати виробництво? Чи зосереджуєтесь поки що на тому, що вже зроблено?

— Тепер уже працюємо на двох екструзійних лініях, які виробляють власне плівку, і двох лініях, які складають зернові рукави, тобто наразі ми відновили 4 лінії. Надалі плануємо ще цього року відновити напрям індустріальної пакувальної плівки — термозбігова плівка і стрейч, адже маємо також запити від клієнтів на цю продукцію. Далі прикладемо максимум зусиль, щоб відновити лінії з виробництва тепличних плівок, які розширюють наш діапазон продуктів у цій групі. А вже наступного року ми плануємо відновлювати виробництво труби. Зараз треба тільки працювати і працювати.

Вам вдалося зібрати колектив? Скільки на сьогодні працює людей на виробництві?

— У нас зараз працює 110 людей. Звичайно, багато роз’їхалось по країні, хтось виїхав за межі країни, 32 наших працівники перебувають у лавах ЗСУ. Цих 110 працівників — це та команда, яка з нами працювала і раніше. Я маю надію, що поетапно, відновлюючи компанію, наші співробітники повертатимуться до нас.

Чи відбулася переоцінка дійсності, організації роботи на підприємстві після всього пережитого?

— Так, ми стали більш мобільними, очистили бізнес-процеси від бюрократії, наскільки це можливо було. Процес ухвалення рішень став більш швидким. Одним із перших нововведень стала зміна робочого графіка: тепер у нас є можливість працювати з 9.00 до 16.00 год. Я подумав, що людям потрібно більше часу  приділяти сім’ї. Однак є команда на виробництві, яка працює за іншим графіком.

На Вашу думку, що має робити кожен після нашої Перемоги?

— Я думаю, що і зараз, і потім нам важливо бути корисними. Корисними для наших клієнтів, партнерів, для нашого Міста-Героя Ірпінь і, звичайно, — корисними для України. Якби не банально це звучало, але це те, що наповнює енергією наше життя.

Скажу ще від імені українських виробників: коли ви йдете до магазину і вибираєте будь-який товар — чи то огірок, помідор, чи то тепличну плівку, або зерновий рукав — зверніть увагу на те, звідки цей товар. Вибирайте українське — так ви підтримаєте велику кількість фермерів,  підтримаєте робочі місця та економіку нашої країни загалом.

Розмовляла Тетяна ТИМОШЕНКО

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram