Одеський фермер Павло Тулба, голова першого інвестиційного садового кооперативу «Горіх Причорномор’я» розповів, як поєднати, на перший погляд, не поєднувані культури, і побудувати на них успішний бізнес.
Більше 15 років Павло Тулба займається вирощуванням та експортом волоського горіха. Про горіх він, дійсно, знає все. І про те, як заробити на цьому типовому для України продукті, також. Своєю прибутковою стратегією вирощування горіха та поєднання його з іншими культурами Павло поділився під час ворк-шопу, що організувала Громадська організація «Земля Таврії». Ми записали для вас найцікавіші моменти.
Павло Тулба, голова першого інвестиційного кооперативу «Горіх Причорномор’я». © Фото із Facebook-сторінки П. Тулби
Чому з горіхом насправді не легко?
Багато людей сповнені ілюзіями, що волоський горіх — то дуже легка культура: ти його закопав, а через п’ять років прийшов і збираєш гроші. Але насправді все складніше і важче.
NB: Багато років поспіль грецький горіх сильно дорожчав і дійшов до пікової вартості в 12 доларів за кілограм очищеного ядра екстра-класу «метелик» (половинка). Після чого ціна на нього різко впала. Зараз максимальна вартість — 5-6 доларів за кіло.
Є об’єктивна причина — головним покупцем українського волоського горіха завжди був Китай. Китайці роблять з нього енергетичне молоко (біла рідина в баночках по 50 мл). Цей продукт, на думку китайців, підвищує потенцію, тому в Китаї у нього чимало шанувальників і божевільна ціна. І тільки одна державна корпорація має право продавати цей продукт. Розуміючи попит на волоський горіх і його вартість, китайці почали активно вирощувати горіх самостійно.
NB: Волоський горіх росте на 5% землі світу. На жаль, Китай теж належить до цих 5%. І зараз темп зростання китайських горіхових садів — + 20 тисяч гектарів на рік. Все — вони перестали імпортувати товар.
У цьому році вперше в Україні утворилися товарні залишки непроданого горіха. Вони перевищують 1000 т. Це взагалі небувала ситуація. Адже раніше він продавався по передоплаті на рік вперед.
Саджанці грецького горіха. © Фото із Facebook-сторінки П. Тулби
Все просто — другий після китайців масовий споживач грецького горіха — мусульманські країни. Там зараз неспокійно, і купівельна спроможність дуже сильно впала. Люди краще куплять курку, ніж горіхи. Вони продовжують їх їсти, але в значно меншій кількості. Якщо раніше, за статистикою, середньостатистичний мусульманин з’їдав по 30 кг горіхів на рік, то тепер не з’їдає і кілограма. Як тільки ситуація вирівняється, споживання різко зросте. І коли це станеться — потрібно бути готовим і запропонувати свій продукт.
Навіщо поєднувати?
Коли ми почали посадку волоського горіха, то зрозуміли, що горіх як монокультура — абсолютно нецікавий. Крапельна система зрошення та підживлення доволі дорогі. То чому б не використати місце між деревами та цю систему для вирощування інших культур?
Завдяки системі змішаного саду ми прикриваємо тили, підстраховуємось на випадок низьких врожаїв. Наприклад, в минулому травні, коли цвів горіх, випав сніг. Урожай зменшився. Але за допомогою інших культур ми себе підстрахували. Це, насправді, стара схема: будь-який традиційний колгосп мав 2-3 культури, і якщо не заробляв на одній, то отримував прибуток завдяки іншій.
Що тільки не вирощували, як тільки не експериментували! І зупинилися на трьох культурах. Зараз ми поєднуємо волоський горіх з фундуком та волоський горіх з шипшиною. Наш новий експеримент – вирощування на коріннях фундуку — трюфелів. Поки не знаємо, що з цього вийде. Зможемо розповісти років через три.
Про волоський горіх та фундук
Ми одні з перших, хто завіз фундук в Україну, — це було в 2012-му році. Тому зіштовхнулися з низкою проблем. В Україні не існувало жодного агронома чи фахівця, які бачили цю культуру наживо і розуміли, що з нею робити. Ми наробили багато помилок — закопали в землю фантастичні гроші. Ми спробували вирощувати всі наявні сорти.
© Фото із Facebook-сторінки П. Тулби
У кінцевому результаті зробили максимально глибокий аналіз землі (з кожних двох гектарів взяли по 12 проб), та відправили їх в лабораторію в Америку. Там нам розробили технологію вирощування фундука. І на сьогодні у нас є чітка інструкція, за результативність якої американці дійсно відповідають.
NB: До речі, на основі аналізу нашого клімату, проб ґрунту і води, вони зробили висновок, що ми можемо збирати по 15 кіло фундука з куща, хоча ми сподівались хоча б на 10 кіло. Чи справдяться прогнози американців — подивимося.
Великий плюс фундука в тому, що йому не заважає волоський горіх. Вони можуть рости та плодоносити паралельно.
Нюанси вирощування, збирання та зберігання фундука
У вирощуванні фундука є одна велика проблема. Він не дозріває на кущах, а достигає в сушарках. Цей процес називається ферментацією. Без правильної ферментації якість фундука буде значно нижчою. При підвищенні температури вище +35 градусів у ядрах горіха починає рухатися олія. Замість олії приходить кисень, і горіх прогоркає.
NB: Умовно, якщо ви складете фундук у зеленій вологій шкірці в купу, то почнеться процес гниття шкірки, в купі підніметься температура, і урожай пропаде.
В Туреччині та інших країнах, наприклад, сушка фундука робиться вручну — весь врожай розкладують на сонці шаром в 7 см. Але вони вирощують малі обсяги продукту. Уявіть собі, якщо у нас фундук росте на 150 га, і його треба розстелити шаром в 7 см?! Для цього потрібна площа в три рази більша нашого саду. Тому наш варіант просушки — промисловий, за допомогою спеціальних сушарень.
Читайте також: Органік-тренд: фундук
В ідеалі фундук збирається механізовано, тому що вручну це зробити дуже складно. Це те ж саме, що малину збирати. Для збору врожаю є просте рішення — пилосос. Він вдмухує в себе все, що є на гілочках, і видуває окремо листя. Але навіть у цьому простому процесі є нюанси. Як з’ясувалося, пилососи не працюють на відкритому ґрунті. Тому що разом з листям і плодами він втягує в себе пил, землю. Але фундук не можна мити! Якщо волоський горіх миється при переробці, то фундук — ні. Це відразу мінус 50% вартості. І щоб продукт не забруднювався під час збору, треба у міжряддях висаджувати траву. Зараз спільно з Одеським інститутом біотехніки ми шукаємо та розробляємо ідеальну траву. До речі, з цієї трави ми хочемо отримати медову базу. У нас вже є перші 100 вуликів.
Про силу меду та кооперація садівників з пасічниками
Кілька слів щодо меду. Ми плануємо створити кооперацію з пасічниками. Від нас — медоносна база, від них процент з продажу меду. Поки що спільної мови ми не знайшли, бо пасічники вважають, що це ми маємо їм платити за запилення бджолами рослин. Але волоський горіх і фундук запилюються вітром. Тому допомоги бджіл ми не потребуємо. Отже, поки що ми шукаємо модель для кооперації з урахуванням менталітету нашого пасічника. Думаю, рано чи пізно ми знайдемо підхід.
Про волоський горіх та шипшину
Скажу чесно: шипшину ми посадили випадково. У нас був шмат землі розміром в 10 га — територія старої розваленої ферми, де залишились уламки фундаменту, і куди роками місцеві складали сміття.
Отак цвіла шипшина цього року. © Фото із Facebook-сторінки П. Тулби
Ми розрівняли все бульдозером, вивезли 400 т сміття. І вирішили засадити все шипшиною. Якщо виросте щось — добре. Ні — так хоч земля не пропаде. І що я вам скажу: за 4 роки шипшина, за якою ми особливо не доглядали, і фундук та волоський горіх з крапельним поливом і різними підкормками дали однаковий результат. Звичайно, нас це підбадьорило. Так додалася нова змішана модель нашого саду: волоський горіх + шипшина. Як це виглядає?
NB: 10х10 у нас висаджується волоський горіх і всередині два міжряддя шипшини. Великий плюс у вирощуванні шипшини в тому, що весь процес механізований. Ми робимо гряду з агроволокна, через кожні півметра висаджуємо туди кущі. Обрізка відбувається механічно, за допомогою комбайна раз на 5 років. За рік кущ відновлюється і ще 4-5 років дає урожай. Збір ягід теж механізований.
Щоб ви собі уявляли: це дві дуже великі щітки, які проходять по обидві сторони куща і зчищають з нього плоди. Коли горіх достигає 20-25 річного віку, він просто затінює шипшину, і вона гине. І в результаті у нас залишиться просто сад волоського горіха.
Шипшина доволі різнопланова у реалізації: можна продавати квітки для отримання ефірних масел, свіжі ягоди для заморозки, сухі — для фармацевтів і потреб населення, продаж окремо подрібненої шкірки як вітамінізований порошок. Ціни на шипшину тішать. Ми були на виставці свіжих овочів і фруктів в Берліні, і відразу знайшлися поляки, які готові купити весь обсяг нашого продукту по 2 євро за кіло.
Як продати врожай максимально вигідно?
Першу частину проблеми ми вирішили — ми знаємо, як використати максимально ефективно всю площу, знаємо, що робити, щоб сад виріс, а урожай був зібраний. Наступне питання — як продати продукт так, щоб було цікаво і нам, і нашим потенційним інвесторам і партнерам.
Так, волоський горіх легко куплять. Але майже безкоштовно. Уявіть: ти чекаєш 5 років з дня висадки на врожай, а отримаєш за нього 6 доларів за кіло. Тому ми пішли шляхом отримання власного продукту.
NB: Україна має дві особливості — у нас найдешевший волоський горіх в світі і найдешевший мед в світі.
Безглуздо не змішати два цих продукти і не спробувати їх продати. Що ми і зробили. Але виявилося, що таких, як ми, розумників, які почистили горіх і залили його медом, — дуже багато. Потрібно придумати щось інше. Тому наступним нашим рішенням була паста з фундука. І уявіть: конкурентів на ринку цього продукту у нас нема! В основного — Nestle, який також робить пасту з фундука, в складі немає фундука! Отже, так ми вирішили йти шляхом переробки власного продукту.
Сила інвестиційного кооперативу
Наш бізнес — дорогий, тому нам потрібні партнери. Для однієї людини засадити 1000 гектарів — важко і проблемно, а якщо 1000 чоловік по гектару — цілком реально. У такій моделі масштабування ми бачимо наше майбутнє.
Основним нашим досягненням я вважаю перший в Україні інвестиційний кооператив. Ми розробили такий проект: продаж саду під ключ.
Як це відбувається: у нас було 20 гектар, які ми вже не могли освоювати. І ми запропонували просту модель роботи з інвестором. Ми продаємо йому земельну ділянку і за 4 роки на цій ділянці висаджуємо для нього сад. За гроші інвестора купуємо систему зрошення, стовпчики, охорону. Наш прибуток регламентується договором за надання послуг. Ми взагалі не рекламували цю ідею. Але в минулому році ми продали 15 га за ціною в 15 тисяч доларів за га. В цьому році підняли ціну до 25 тисяч доларів. І воно все одно продається! Таке масштабування вирішує купу проблем. Ви отримуєте внутрішнього інвестора і засоби для майбутнього розширення.
NB: Якщо ви зможете запропонувати людям варіант прийти до вас і масштабуватися разом з вами, люди прийдуть. Існує величезна кількість людей, які хочуть інвестувати в сільське господарство, але у них немає багато грошей. Купивши гектар, людина вже може бути інвестором.
І наостанок цифри:
За запропонованою схемою посадки (волоський горіх, фундук та трюфель) з га отримуємо:
1500 кіло фундука (середня вартість в Україні 3 долари за кіло) = 4500 з одного га.
1500 кг волоського горіху (середня вартість за кіло в шкарлупі — 1 долар) = 1500 доларів з га
1 кг чорного трюфелю. Середній заробіток — 2000 доларів з га.
В сумі — 8000 доларів з гектару саду змішаної посадки. При органічному землеробстві прибутковість збільшується до 3 разів.
Записала Ольга Кромченко, для gh.in.ua
