Проблема опустелення для українських земель абсолютно реальна. Якщо наше покоління втратить чорноземи, то наступне вже не зможе їх відновити. II Міжнародна онлайн-конференція “Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості?”, яку організувала компанія БТУ-ЦЕНТР у партнерстві з ГС “Органічна Україна”, МХП, Global 100% Re і МІМ, зібрала компетентних представників науки, бізнесу та влади для обговорення і напрацювання важливих стратегічних кроків з відродження родючості ґрунтів.

Сьогодні 25% поверхні Землі становлять деградовані ґрунти. Планета втрачає 24 млрд тонн родючих чорноземів. Якщо так продовжуватиметься, то до 2050 року 95% займатимуть деградовані землі. Людство задумується над цим. Зокрема, для вирішення проблеми Євросоюз прийняв “Зелений курс”. Від передбачає ряд трансформацій з досить амбітними цілями:

  • зменшення використання хімічних пестицидів на 50%;
  • до 2030 року збільшення до 25% площ під органічне землеробство;
  • покращення біорізноманіття ґрунтів;
  • збільшення накопичення органічної речовини;
  • досягнення нульового приросту деградації до 2030 року.

Україна приєднується до європейського “Зеленого курсу”. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), 20% с/г земель України вже зазнали суттєвої деградації, а решта — перебувають під загрозою. За останні 130 років в Україні втрачено близько 30% гумусу. Рівень розораності найвищий в Європі — 53%. Для порівняння: у Польщі — 36%, у Німеччині — 34%, у США — 17%.

Більше про європейський “Зелений курс” читайтеЗелений курс Європи: ризики та можливості українського агросектору

Реагувати на виклики слід швидко, адже така ситуація призводить до значних економічних збитків. За приблизними розрахунками НААН, вони складають близько 40 млрд грн на рік. Україна приєдналася до програми сталого розвитку, задекларувала програму, і до 2030 року запланувала збільшення кількості органічних земель до 3 млн га. Теоретично — дуже амбітна ціль, практично ж — конкретного плану держава наразі не розробила.

Вміст гумусу в українських ґрунтах зменшився до 3,16%Світлана Романова

Про сучасний стан українських ґрунтів за результати агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь розповіла учена секретар державної установи “Інститут охорони ґрунтів України”, кандидатка сільськогосподарських наук Світлана Романова. Експертка зазначила, що понад 19% ґрунтів є кислими, більше 57% — нейтральні, а 23% — мають лужне середовище.

Площі кислих ґрунтів у Вінницькій, Чернігівській, Івано-Франківській, Закарпатській областях становлять від 53 до 67%. Найбільші площі з лужною реакцією середовища розташовані у зоні степу — 47%. Наприклад, майже 100% ґрунтів у Запорізькій області, 74% — в Одеській і 40% — у Миколаївської мають лужну реакцію середовища. 

За її словами, важливим показником є вміст гумусу. Найменше його на Поліссі — в середньому 2,33%, у лісостеповій зоні — 3,21%, у степовій — 3,45%. Вміст гумусу в розрізі областей коливається від 1,56% у Волинській області до 4,1% у Харківській та Кіровоградській областях. За середньозваженим показником, за останні 25 років вміст гумусу зменшився від 3,36% до 3,16%.

— За результатами обстежень, 68,6% площ в середньому не містять підвищеного рівня рухомих сполук фосфору і 21,1% — мають високий і дуже високий рівень. Низький і дуже низький мають лише 10% обстежених площ. У розрізі областей показник вмісту фосфору коливається від 52 мл/кг в Чернівецькій облласті до 147 мл/кг на Херсонщині, — розповіла Світлана Романова.

Натомість переважна більшість обстежених ґрунтів мають підвищений вміст рухомих сполук калію, і лише 8,4% — низький і дуже низький вміст. Найбільшу втрату цього елемента встановлено у Вінницькій, Харківській, Чернівецькій та Луганській областях. Мінімальний показник у Волинській — 47,8 мл/кг, а максимальний — у Миколаївській області, 

Мінеральні добрива не дають належної віддачі при сучасних кліматичних викликах  Микола Мірошниченко

В Україні є кілька наукових установ, які розгорнуто досліджують ґрунти. За словами заступника директора з наукової роботи ННЦ “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського” Миколи Мірошниченка, сьогодні актуально об’єднати ці ресурси.

Читайте також: Вносити рідкі добрива з фосфором під картоплю більш екологічно

На його думку, без знання стану ґрунту на кожній земельній ділянці, не можливо впроваджувати сучасну технологію для підвищення родючість та економічної ефективності.

— Для забезпечення продовольчої безпеки у світовому масштабі потрібен зовсім інший рівень врожайності. Сучасні кліматичні ризики ускладнюють роботу. Багато господарств помічають, що мінеральні добрива не дають належної віддачі. Наразі у світі домінує нова концепція чотирьох правил підживлення: внесення кращої формули, в оптимальній дозі, в необхідні терміни та найбільш придатним способом. Питання лише в тому, як у кожному конкретному випадку визначити ці оптимальні строки та кращу формулу, — зазначив Микола Мірошниченко.

Експерт вважає, що можна мати хорошу окупність мінеральних добрив та підвищити родючість ґрунтів навіть у сучасних умовах. Для цього, по-перше, варто орієнтуватися на створення високофосфатного фону. По-друге, глибше вносити добрива. По-третє, комбінувати їх з препаратами стресопротекторної дії та біостимуляторами.

Він зазначив, що особливу увагу варто приділяти співвідношенню елементів живлення. Також не допускати великого переважання азотної складової. Позакореневі підживленння в ідеалі слід проводити за результатами діагностики або ж перед настанням стресових умов чи одразу після їх завершення. 

Для вирішення таких глобальних питань як деградація ґрунту важливо об’єднуватися і створювати партнерства — Владислав Болоховський

Голова комітету з відродження родючості грунтів ГС “Органічна Україна”, канд. с.-г. наук, генеральний директор групи компаній БТУ-ЦЕНТР Владислав Болоховський вважає, що дуже важливо об’єднуватися і створювати партнерства для вирішення таких глобальних питань як деградація ґрунту. Саме тому 2 роки тому було створено профільний комітет, мета якого сформувати у землекористувачів свідоме ставлення до ґрунтів.

— Останні 15 років наша компанія сфокусована на розвитку аграрного напряму: вже маємо близько 67 препаратів для АПК, саду та городу. 54 препарати отримали органічну сертифікацію. Ми не просто займаємося дистрибуцією та торгівельною діяльністю, а є компанією повного циклу. БТУ-ЦЕНТР входить у 25% найбільших виробників мікробних препаратів світу і ефективно нарощує свою присутність як в Україні, так в інших країнах світу, — зазначив Владислав Болоховський.

51% опитаних аграріїв вже спостерігають процеси деградації на своїх ґрунтах – Тетяна Хоменко

Вчасно і правильно реагувати на проблему можна, якщо усвідомлюєш її масштаби. Чи знають наші агровиробники про стан своїх земель та які проблеми мають на полях? Для відповіді на це питання БТУ-ЦЕНТР впродовж кількох місяців проводив важливе соціологічне опитування українських сільгоспвиробників.

Опитали 250 господарств з традиційною технологією вирощування, 35 — з органічною, 11 — з ресурсозберігальними технологіями no-till, strip-till, mini-till та 10 агрохолдингів. Як розповіла комерційна директорка групи компаній БТУ-ЦЕНТР Тетяна Хоменко, майже 80% респондентів знають про вплив кліматичних змін на деградацію земель.

NB: 30% опитаних зазначили, що зміна клімату вплинула на терміни сівби. 28% відповіли, що вона спричинила зниження врожайності. 20% респондентів зазначили, що через кліматичні зміни ґрунти опустелилися, а 15% сказали, що традиційні для їньої технології добрива добрива знизили ефективність.

Запитували в аграріїв також як часто вони проводять аналіз ґрунту. 70% відповіли, що 1 раз на рік, або ж 2 рази на 4 роки. 30% взагалі не мають достовірних даних про стан ґрунту в їх господарствах. Серед тих, хто регулярно робить аналіз ґрунту, 45% перевіряють лише кількість поживних речовин, ігноруючи показник кількості та співвідношення мікроорганізмів в ґрунті. Лише 2% аграріїв проводить аналіз мікробіоти. 

— 2% це надзвичайно мало! Адже ми всі зараз говоримо про покращення біорізноманіття в ґрунті, ми говоримо про нарощення, збереження принаймні його родючості, а дані показники максимально важливі для того, щоб знайти причини і знайти вирішення цієї проблеми, — зауважила Тетяна Хоменко.

51% опитаних аграріїв вже спостерігають процеси деградації на своїх ґрунтах. 36% вважають, що сівозміна сприяє оздоровленню ґрунту. 27% — що внесення мікробних препаратів відроджує родючість ґрунту. Технологію обробітку для поліпшення ґрунту відмітили 26% аграріїв.

Тетяна Хоменко додала, що найбільше аграрії довіряють іноземним виробникам засобів захисту рослин, але біологічні препарати, все ж таки, використовують від українських виробників. 

Агрономів не навчають працювати у сучасних умовах змін клімату — Олександр Журавель

В.о. координатора проєкту ФАО/ГЕФ в Україні Олександр Журавель зазначив, що неправильні практики ведення сільського господарства стають нормою. За його словами, багато проблем мають антропогенне походження.

— Сучасні агрономи навчаються за “дідівським” методом. Як працювати у сучасних умовах змін клімату, їх не навчають. Саме тому започаткований проєкт “Інтегроване управління природними ресурсами деградованих земель лісостепової та степової зон України”. Це спільна ініціатива ФАО та Глобального екологічного фонду, — розповів Олександр Журавель.

За його словами, найбільше коштів проєкту спрямовано на формування національної системи моніторингу нейтрального рівня деградації с/г земель. Другий напрямок — розробка перших планів інтегрованого управління природними ресурсами для місцевих територіальних громад.

В рамках проєкту також готують каталог найкращих практик ґрунтозберігальних технологій господарств. На його основі зараз розробляють перший навчальний курс для агрономів та фермерів.

Аграрії сьогодні стоять перед складним цивілізаційним вибором — Олександр Домбровський

За словами голови правління Global 100% RE Ukraine, заступника голови правління МХП Олександра Домбровського, у аграріїв є два ключових завдання: нагодувати світ і зберегти планету.

Він вважає, що наразі галузь стоїть перед складним цивілізаційним вибором між варварським відношенням до природних ресурсів і між цивілізованим.

— Без серйозного наукового підходу до проблеми відродження і збереження потенціалу родючості українських чорноземів ні політики, ні бізнес, ні держава нічого не зможуть зробити, — зауважив Олександр Домбровський.

Він додав, що дискусія має народжувати практичні рішення: і для великих господарств, і для дрібних фермерів.

Підготувала Тетяна КОВАЛЬЧУК

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram