Наприкінці 2019 року Європейська Комісія презентувала “Європейський Зелений Курс”. Це велика програма, яка охоплює чимало галузей діяльності та описує перехід до кліматично-нейтральної, циркулярної економіки до 2050 року. Такий масштабний крок повністю змінить економіку Європейського Союзу, внесе зміни в економіку країн, які економічно пов’язані з ЄС та країн-однодумців. Як нова стратегія вплине на торгово-економічні відносини між українськими виробниками та експортерами агропродукції і їхніми європейськими партнерами — обговорювали в УКАБі під час тематичного онлайн-заходу.

Велику частину програми займає трансформація сільського господарства: стратегія зі сталого використання хімікатів та стратегія очищення води та повітря. В рамках цих стратегій передбачена низка трансформацій, зокрема, візія для інклюзивної сільської місцевості, модернізація та спрощення агрополітики, пакет кліматичних законів, розвиток біоенергетики та відновлюваної енергії тощо. Окрім цього, навесні 2020 року єврокомісари презентували стратегію “Від ферми до виделки” (“Farm to Fork”), яка передбачає трансформацію харчової політики у напрямі утвердження сталого виробництва харчових продуктів, зокрема, суттєвого збільшення частки органічного господарства.

Така зміна курсу європейського бізнесу Україну торкнеться перш за все в контексті експорту. За словами керівника Брюссельського офісу Української асоціації бізнесу і торгівлі Назара Бобицького, основне, що повинні взяти до уваги українські експортери різної продукції в ЄС в новому зеленому курсі Європи — це вуглецевий корекційний механізм імпорту (ВКМІ), а для експортерів агро важлива ще стратегія “Від ферми до виделки”.

“Під прицілом” вуглецевого корекційного механізму перш за все сталевий, енергетичний, цементний та хімічний сегменти. В останній входять і мінеральні добрива. На разі механізми впровадження вуглецевої корекції не визначені, тому говорити про конкретні кейси для українських експортерів зарано. Однак є декілька можливих форматів застосування, до яких варто українським експортерам варто починати вже готувати. Назар Бобицький виділив 3 можливі механізми регулювання з європейської сторони:

  • імпортне мито;
  • внутрішній податок на національні та імпортні товари;
  • зобов’язання купувати квоти на викиди, тобто поширення європейської системи торгівлі викидами й на імпортерів.

Не виключені й інші варіанти впровадження вуглецевого корекційного механізму імпорту в країнах ЄС. Більш конкретні регламенти можуть бути відомі до середини 2021 року — ІІ-ий квартал наступного року — орієнтовний термін, в який Єврокомісія може подати законопроект на розгляд Європейської Ради та Європарламенту.

Позитивним аспектом є те, що наразі агропродукцію не розглядають як таку, що підпадає під вуглецевий корекційний механізм, але на виробництво окремих категорій агротоварів може впливати ефект цього механізму для інших сфер, наприклад, міндобрив. Агровиробникам та агроекспортерам не варто втрачати пильність щодо європейського ВКМІ ще й тому, що категорії, на які він розповсюджуватиметься остаточно не затверджені й можуть змінитися так, що агропродукція увійде до переліку.

Більш актуальним напрямом Європейського зеленого курсу для українських аграріїв є стратегія “Від ферми до виделки” — це рух до більш здорової та сталої харчової системи ЄС, який передбачає роботу над такими завданнями:

  • виробництво здорових, доступних та сталих продуктів харчування для європейського споживача;
  • боротьба зі зміною клімату;
  • збереження біорізноманіття та захист довкілля;
  • справедлива економічна віддача в харчовому ланцюзі;
  • збільшення органічного фермерства.

За словами Назара Бобицького, для українських експортерів агропродукції у Європу стратегія “Від ферми до виделки” має низку ризиків, що можуть обмежити їм доступ до європейського ринку. Серед іншого, документ передбачає скорочення вдвічі використання хімічних ЗЗР до 2030 року, що, очевидно, спричинить появу жорсткіших вимог щодо максимальних залишкових рівнів речовин у кінцевій імпортній продукції. Відтак, існує ймовірність торговельного бар’єра.

Другий очевидний ризик пов’язаний зі сталим тваринництвом. “Від ферми до виделки” передбачає скорочення викидів вуглекислого газу у тваринництві. Цей пункт, зокрема, передбачає контроль вирощування і дистрибуції на ринку ЄС кормових добавок. Йдеться про обмеження потрапляння на ринок сої та інших кормових додатків, вирощених не сталим чином — через вирубку лісів, неналежний стан ґрунтів тощо.

Стратегія також передбачає зменшення допустимої кількості залишків антибіотиків в кінцевій продукції — на 50% до 2030 року. Глобальна ціль — знизити антибіотикорезистентність через неправильне застосування антибіотиків. Посилення вимог щодо імпортованої м’ясної продукції в контексті цього пункту неминуче.

— Окрім очевидних ризиків, стратегія “Від ферми до виделки” має і перспективні ризики, на які варто звернути увагу в контексті експорту української продукції до ЄС, — зазначив Назар Бобицький. — Наприклад, у ланцюгу виробництва окремого продукту будуть перевіряти, зокрема, які техніки використовує виробник, щоб обмежити викиди вуглецю. Методологій перевірки ще немає, але Єврокомісія над нею працює. Ще одним ризиком обмеження доступу на ринок ЄС можуть бути нові вимоги до маркування харчової продукції: щоб скоротити споживання продуктів, які негативно впливають на здоров’я і навколишнє середовище, може з’явитися додаткова вимога вказувати цінність продукту з точки зору здорового харчування.

За словами експерта, третій перспективний ризик стосується критерія знеліснення — для допуску продукту на ринок ЄС, відповідно до стратегії “Від ферми до виделки”, важливо, щоб його виробляли за сталим принципом, без вирубування лісів чи руйнування інших екосистем, які важливі для навколишнього середовища. Це може бути додатковим бар’єром.

Разом із ризиками, європейський Зелений курс дає Україні й можливості, які варто використовувати. Перш за все, йдеться про заохочення органічного агровиробництва і заохочення використання біологічних засобів захисту рослин. За останні роки український аграрний сектор зробив суттєвий прорив в цьому напрямі й сфера виробництва органіки продовжує стрімко розвиватися — завдяки європейському Зеленому курсу українські виробники органіки отримують нові можливості представлення своєї продукції в країнах ЄС.

Окрім цього, стратегія “Від ферми до виделки” передбачає виділення додаткового 1 млрд євро на пріоритети Зеленого курсу в рамках програми HORIZON2020, членом якої є Україна. Це відкриває унікальні можливості українським агровиробникам подаватися на гранти для впровадження нових методів агровиробництва або фінансування відповідних досліджень.

Підготувала Наталя Кузьо

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram