Редакція GrowHow.in.ua 2022-12-23
Повномасштабна війна спричинила декілька ключових проблем в українському агросекторі. Це і збільшення вартості логістики, і обмежений доступ до фінансів, і проблема з відшкодуванням ПДВ, й збільшення вартості засобів виробництва та курсова різниця. Про це йшлося під час онлайн-заходу Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).
Захід був присвячений презентації результатів аналітичного дослідження «Аналіз впливу війни на агросектор України», проведеного «Центром економічного відновлення» та EasyBusiness. Учасники розглянули основні виклики, що постали перед агровиробниками у зв’язку з повномасштабною війною та обговорили можливі потенційні рішення для покращення становища сільгоспвиробників.
Директор «Центру економічного відродження» Кирило Криволап зазначив, що агросектор завжди був своєрідною «рятівною паличкою» для України в моменти криз. Галузь стабільно забезпечувала валютні надходження та робочі місця. Зараз же склалося так, що агросектор потребує підтримки держави. Експерт наголосив, що ця підтримка забезпечить не лише стійкість країни під час війни, а й закладе фундамент для майбутнього відновлення.
— Найбільше на агросектор впливає збільшення вартості перевезень зернових у понад 4 рази. Фактично, витрати на доставку становлять близько 2/3 від ціни зерна, роблячи його виробництво невигідним. Навіть часткове розблокування портів не вирішує проблему. Ширше коло аграріїв отримають доступ до портів лише згодом, а багатьом виробникам потрібен час, щоб впевнитись у дієвості угоди, — зазначив керівник аналітичного напрямку «Центру економічного відновлення» Дмитро Ливч.
Він додав, що аграріям для транспортування продукції доводиться користуватися послугами залізниці. Їхня вартість прямо залежить від тарифів «Укрзалізниці» та цін на користування вагонами. Якщо до початку великої війни найбільшим компонентом витрат була вартість перевезення, то після початку вторгнення ним стала вартість користування вагонів внаслідок стрімкого підвищення фінальних ставок на аукціонах Прозорро.Продажі.
Відповідно до проведеного дослідження, для подолання проблеми здорожчання послуг залізничних перевезень існує декілька рішень, що матимуть суттєвий вплив та ефект у короткостроковій перспективі:
- Повний перегляд системи тарифоутворення на послуги перевезення (вирівнювання коефіцієнтів на тарифи різних класів).
- Зниження вартості користування зерновозами. Цього можна досягти через впровадження цінової стелі на аукціонах, впровадження обмежень участі в аукціонах для окремих гравців ринку, які займаються спекуляціями, зниження стартових ставок на користування зерновозами.
- Покращення системи планування перевезень Укрзалізниці.
- Запровадження системи моніторингу попиту. Вона повинна забезпечувати пропорційне збільшення кількості лотів аукціонів за категоріями вагонів при зростанні ставки за лотом в попередньому періоді.
Разом з тим, наявність широкого спектру проблем в агросекторі спричинить скорочення обсягів виробництва зернових та олійних культур більш ніж на 20%. Це, у свою чергу, призведе до втрат в українській економіці з точки зору зайнятості та податкових надходжень. Крім цього, суттєвого впливу зазнає й світова продовольча безпека.
За результатами дослідження, експерти виявили головні фактори для запобігання такому розвитку подій:
- Поступове зняття валютних обмежень та відновлення плаваючого валютного курсу.
- Відновлення нормального функціонування механізму автоматичного відшкодування ПДВ.
- Покращення доступу для фінансування, в тому числі для великих гравців ринку за сприяння міжнародних фінансових організацій.
Водночас, Міністр АПК України Микола Сольський наголосив, що досить нерівномірною є ситуація відповідно до регіонів. Тому й підтримка областей, що зазнали більшої шкоди від війни, має бути суттєвішою.
— Однак, як комерційні, так і державні банки поки що діють згідно з певних механізмів, без виокремлення особливостей регіонів. Також існують деякі точкові програми, котрі вже скоро будуть запущені та матимуть пріоритети для деокупованих територій. Йдеться про першочерговість компенсації по генераторам, переведення елеваторів на твердопаливні котли чи LPG. В планах — зробити комфортнішим співпрацю «Укрзалізниці» та регіонів на сході й півдні, над цим постійно ведеться робота, — сказав Микола Сольський.
Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев виділив результативність програми доступних кредитів 5-7-9%, за якою 38 тис. аграріїв взяли кредитів на понад 81 млрд грн, що складає 53% наданих кредитів по цій програмі.
Перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін наголосив на важливості розуміння того, що всі сьогоднішні умови — це нова реальність, з якою доводиться жити.
— Сільгоспвиробникам треба виходити за межі їх традиційної діяльності — вирощування. Слід шукати рішення в подовженні ланцюгів створення доданої вартості, тобто, включення до портфелю діяльності ще й переробку. Бо в такому випадку одразу суттєво знижується вартість логістики, адже об’єм експорту в тонах скорочується, а заробіток виробника в доларах — зростає, — зауважив Денис Кудін.
Натомість, Міністр економічного розвитку і торгівлі України (2014—2016 рр.) Айварас Абромавичус вважає, що у ситуації зі стрімким скороченням посівних площ та перспектив врожаю, для аграріїв створення сприятливих умов для переробки більш актуально в довгостроковій перспективі. Зараз же потрібні інші швидкі рішення — скорочення термінів перевірок накладних, оптимізація черг на кордоні, зменшення вартості логістики. Фокус має бути на відновленні рівня врожаю та стабільності агросектору, а тільки потім має йти мова про переробку.
З цим погоджується й голова ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Андрій Дикун. Він додав, що дрібна та мала переробка не врятує українських фермерів.
— Такі українські виробники будуть неконкурентними в ЄС. Наша майбутня додана вартість має базуватися на великих індустріальних переробках. Для їх запуску потрібні великі інвестиції. Тому паралельно з пошуком фінансування, зараз необхідно докладати зусиль до вирішення питань логістики, — доповнив Андрій Дикун.
Гендиректор ІМК, Президент УКАБ (2007-2021) Алекс Ліссітса, підсумовуючи дискусію, зазначив, що сьогодні питання ліквідності стоїть на першому місці як в короткостроковій, так і в середньостроковій перспективі.
— Зворотній відлік вже розпочато. Ми маємо час в три-чотири місяці до посівної кампанії. Вже у березні аграрії повинні зрозуміти, що робити далі. Мова йде про десятки мільярдів гривень, а доступні на сьогодні програми не покривають такі видатки, — сказав Алекс Ліссітса.
З його слів, якщо не знайти ці кошти, то сільгоспвиробники не відсіються навесні 2023 року. Це означатиме втрату Україною позицій на найближчі роки як на світових ринках, так і технологічно.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
