Що ми будемо робити з 2035 року, коли зникнуть бджоли? Це при тому, що 80% всіх видів рослин запилюються комахами, із них 90% — медоносними бджолами. Такий катастрофічний прогноз примусив Організацію Об’єднаних Націй (а саме, ФАО) та інші громадські організації світу заявити: «Майбутнє продовольчої безпеки людства залежить від бджіл!» (Це при тому, що кожного року населення Землі збільшується на 70 млн осіб). Чому ж бджоли можуть взагалі зникнути з Планети і чи можна цьому завадити?

Виклики сучасного бджільництва

— Якщо об’єднати виклики сучасного бджільництва, то можна сказати, що вони входять у такі п’ять груп, — говорить доцент кафедри конярства і бджільництва НУБіП України Леонора Адамчук. — Це:

  • Загибель бджіл;
  • Проблема сконцентрованості у приватному секторі;
  • Проблема безпеки продукції;
  • Однотиповість надходження у бджільництво прибутку;
  • Харчовий стрес бджіл.

    I. Перший і найбільший виклик (за кордоном уже про це говорять на національному рівні, у нас поки що — ні) — «синдром руйнування колоній» та отруєння бджіл. Це той неймовірний «батіг», який може поставити людство «на коліна», та знищити усіх бджіл у світі.

NB: Синдром руйнування колоній — явище, коли більшість робочих особин бджолиної сім’ї одночасно і назавжди покидають гніздо, залишають матку, корми і розплід.

Щорічні втрати бджіл у світі:

  • Німеччина — 20-80%
  • Великобританія — 30-35%
  • Італія — 20-50%
  • Іспанія — 20-40%
  • Інші країни Європи — 20-30%
  • США — 30-70%
  • Канада — 20-30 %
  • Росія — 35-45%
  • Інші країни Азії — 20%.

— Що стосується України, у нас ця проблема не на такому критичному рівні. Однак, у нас інша проблема — отруєння бджіл різноманітними засобами захисту рослин та іншими біоцидами, — відзначає Леонора Адамчук.

Біоциди — засоби знищення шкідливих живих організмів, до них належать речовини, які використовуються для обробки води, захисту деревини, у виробництві фарб і покриттів, продуктів харчування та напоїв на всіх етапах їх виробництва, а також косметичних речовин.

До біоцидів належать багато фунгіцидів, гербіцидів, інсектицидів, акарицидів та інших агрохімікатів.

На сьогодні в Україні основна проблема — відсутність чіткого контролю за виконанням інструкцій щодо попередження отруєнь або їх невиконання!

II. Недотримання санітарно-гігієнічних норм

Відсутність сучасного технологічного обладнання пов’язано з тим, що більшість пасік — це маленькі приватні пасіки, які мають до 50 бджолиних сімей. Таким чином, пасічники не мають можливості закупити відповідне обладнання для обробки і не дотримуються належних санітарно-гігієнічних правил. Наслідком цього ми бачимо погіршення якості виробленого продукту.

NB: Єдиний вихід — створення кооперативів!

III. Відсутність професійної освіти і як наслідок прийняття не правильних технологічних рішень у процесі утримання і розведення бджіл

  • Низька зацікавленість пасічників у освіті, які вважають, що це — ремесло і потребує лише практичних навичок.
  • Мала кількість закладів освіти або фахових викладачів.
  • Вартість навчання.

В Україні ще поки що існує багатоступінчаста система отримання освіти для пасічника: училище, коледж, кафедра НУБіП України. Однак усі експерти відзначають дуже низьку кількість охочих отримати ці знання.

IV. Проблема контролю якості і безпеки продукції

Відсутність контролю за обігом ветеринарних препаратів для бджіл та їх використання.

  • Не повна інформація про діючу речовину.
  • Порушення системи застосування.
  • Передозування:

А) Зниження імунітету комах.

Б) Безпека продукції.

Бромпропілат

У рослинництві — обприскування у період вегетації.

Забороняється використовувати навколо рибогосподарських водоймищ ближче 2 км.

Амітраз.

У рослинництві — обприскування у період вегетації.

Середньотоксичний для теплокровних і корисних комах.

Флувалінат. Флуметрин.

III покоління піретроїдів  синтетичних інсектицидів. Високотоксичний для риб. Середньотоксичний для теплокровних і корисних комах.

 

NB: Зараз весь світ переходить на органічні методи боротьби

Накопичення токсичних препаратів у ґрунті та у воді надзвичайно шкідливе не тільки для комах (у тому числі і на імунітет бджолиної сім’ї), але й для людини!

Експерти підкреслюють, що у воску також накопичуються біоциди, оскілки наразі немає способів очистки воску від токсичних речовин.

V. Проблема  вартість аналізування і кількість лабораторій (обмежена дія)!

Вартість може складати від 2 тис. грн за 1 діючу речовину, що надзвичайно впливає на ринок меду в Україні (ціна і якість).

Крім того, існує лише три лабораторії, які можуть провести дослідження в Україні:

  • Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ).
  • Українська лабораторія якості і безпеки продукції АПК (Києво-Святошинский р-н, смт Чабани).
  • Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя ДП МОЗ України (м. Київ).

До слова, фахівці відзначають, що досить часто не можливо визначити і підтвердити походження меду  саме тому досить часто мед відносять до різнотрав’я.

VI. Харчовий стрес бджолиних сімей проблема № 1 для України

Площа сільгоспземель — 42,7 млн га, із них площа ріллі – 32,5 млн га (78,4% усіх с/г угідь). На орних площах вирощують в основному сільськогосподарські культури, які є малоцінними для бджільництва (соняшник та ріпак).

Посівні площі під гречкою скоротилися на 42,6% в 2018 році порівняно з 2017 роком, у 2019 році — прогнозовано ще вдвічі менше  до 40-50 тис. га. Посіви еспарцету у 2017 році по областях від 1 до 3 тис га.

Більше того, експерти б’ють на сполох  селекція с/г культур не враховує потреб бджільництва:

  • Скорочений термін вегетації та цвітіння.
  • Низька нектаропродуктивність.
  • В’язкі виділення (як наслідок загибель бджіл).

Негативними для бджільництва є аткож такі властивості культур як посухостійкість та скоростиглість.

Пасіка з нуля: як зробити?

  1. Визначіть мету для чого вам пасіка?
  • Для власного задоволення.
  • Для промислового виробництва тощо.
  1. Оцініть свої фізичні та фінансові можливості.

Від цього буде залежати, який тип вуликів ви будете створювати/купувати (важкі чи більш легкі, аби можна було підняти рамки).

Вартість 1 вулика і 1 бджолородини становить близько 2000 грн.

  1. Отримайте професійну освіту. Чи прочитайте достатню кількість корисної літератури для того, аби оволодіти потрібними навичками та знаннями.

Що можна виробляти, аби отримувати більшу вартість від бджільництва?

Створити власний бренд та виробляти такі продукти бджільництва:

  • Мед (органічний).
  • Перга.
  • Бджолиний пилок.
  • Прополіс.
  • Забрус.
  • Маточне молочко.
  • Напої та настоянки тощо.

Які рослини є надзвичайно цінними для бджільництва:

(що ви можете посіяти на власних полях для своїх бджолиних сімей, аби знизити харчовий стрес)

  • Синяк.
  • Фацелія.
  • Розторопша.
  • Козлятник.
  • Синюха.
  • Материнка.
  • Ехінацея.
  • М’ята.

Для бджоляра важливо:

  • Зареєструвати власну пасіку.
  • Дотримуватись належних санітарно-гігієнічних норм у бджолярській практиці;
  • Об’єднуватись у кооператив, що дозволить надавати послуги по запиленню для великих агрофірм, отримати належний юридичний супровід та головне – підтримку по переробці по збуту продукції бджільництва.

Схема реєстрації паспорта і пасіки, а також план дій при отруєнні бджіл дивіться тут: https://u.to/fb9-FQ

Актуальні напрямки у бджільництві:

  • Селекція на гігієнічну поведінку бджіл.
  • Перехід на органічне бджільництво.
  • Посилення освіти у бджільництві.
  • Заборона певних груп отрутохімікатів.
  • Збереження біорізноманіття та збагачення кормової бази.
  • Формування культури споживання меду (чому, приміром, ми не відмовимось від споживання цукру?).

Взаємодія аграрія і пасічника побудова діалогу

Деякі з речей, що призвели до конфлікту між аграрієм та пасічником:

  • Сучасний стан агробізнесу, інтенсивне землеробство;
  • Стан економіки в країні, що призводить до того, що багато хто бере паї для вирощування агрокультур без належної освіти;
  • Потрава бджіл, як наслідок того, що аграрії не гребуть дешевими препаратами, що приховують в собі небезпеку;
  • Нехтування аграріями правил обробки рослин, що вимагає законодавство;
  • Низький санітарно-гігієнічний стан більшості пасік. Не достатнє знання біології бджолиної сім’ї та належної бджолярської практики;
  • Відсутність інформування бджолярів на місцях;
  • Відсутність інформування агрохолдингів про користь запилення та вплив на врожайність від використання бджіл;
  • Недостатність висвітлення теми запилення рослин бджолами при підготовці агрономів;
  • Відсутність відповідальної особи в міністерстві, що опікується питанням бджільництва.

Поінформованість обох сторін про:

  • Вимоги законодавства;
  • Прибуток, що отримує аграрій від вдалого запилення ентомофільних рослин бджолами.

Для аграрія важливо зрозуміти, як покращиться врожайність його культур від запилення рослин бджолами. Конкретні цифри.

До прикладу, представники агрохолдингу МХП підрахували, що вдале запилення ентомофільних рослин бджолами це:

  • Від 10% плюс на врожайність соняшнику, ріпаку;
  • Підвищення схожості насінин, олійності.
  • В озимому ріпаку енергія проростання збільшується на 11-12%;
  • Схожість на 16-20%, наявність жирів 4-5%,
  • В посівах ріпаку ярого підвищується олійність 5-10%.

Таким чином, в МХП зрозуміли наскільки важливе запилення для кінцевого результату. Саме тому, прийнято рішення про впровадження промислового бджільництва (300-500 бджолосімей), залучення пасічників (оренда бджолосімей) та на розгляді проект розвитку ОТГ на основі використання бджільництва.

NB: Цікаво, у США за запилення аграрій платить від 50-150 доларів за 1 бджолину сім’ю. В Україні цей процес або взагалі відсутній, або ця сума коливається від 100-300 грн за 1 бджолину сім’ю.

Міжнародний досвід запилення

Зі 100 сільгоспкультур, які забезпечують 90% продовольства в світі, більше 75 запилюються бджолами. Крім того, 80% всіх видів рослин запилюються комахами, із них 90% медоносними бджолами.

Вартість запилювання 1 га культури в США

Культура Вартість запилення 1 га, долл
Мигдаль 700-850
Чорниця, полуниця, ожина 240-300
Баштанні 150-240
Яблуня, слива 200-240
Вишня 280-350
Малина 500-600

Запилення одного тільки мигдалю обходиться фермерам в 280 млн доларів. Однак, завдяки повноцінному перехресному запиленню вони збирають 1 млн тонн горішків на суму понад 5 млрд доларів.

NB: У країнах Європи не вистачає 13,4 млн бджолиних сімей!

У Туреччині аграрії за допомогою запилення отримують продукції на 8,4 млрд євро.

Загальний прибуток від бджільництва у пасічників 563 млн євро.

В Узбекистані запилення бджолами підняло врожайність абрикосів майже в 6 разів, сливи в 11 разів, вишні 22,5  рази, черешні в 26,4 рази. Гарбузів, динь, кавунів врожайність на 60%. Втрати від недозапилення тільки яблуневих садів становить 50-100 тис грн/га. Витрати на запилення 1-2 тис грн/га.

Експорт меду з України

— Україна входить в п’ятірку світових лідерів по експорту меду (Китай, Аргентина, Україна, Індія та Мексика) і наша частка складає близько 15%, говорить директор ТОВ «Асканія-Пак» Віктор Іванченко.

Основні чинники зростання експорту:

  • Натуральність.
  • Відчутність яскраво вираженого смаку та кольору.
  • Ціна.
  • Географічна близькість до основного ринку збуту.

Основні недоліки українського меду:

  • Видова бідність.
  • Споживчі властивості, які не відповідають основним потребам ринку – швидка кристалізація (зокрема соняшникового меду).

Експорт українського меду по сезонах

2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
15 320 555 22 159 917 397 704 919 36 922 841 71 472 683 55 226 065 54 684 837


— 
Протягом останніх шести років Україна демонструвала найбільшу динаміку експорту меду серед усіх країн-експортерів. Для зовнішнього світу з боку держави або галузевих об’єднань така динаміка не була підтверджена статистикою динаміки внутрішнього виробництва. Відсутність такого підтвердження створює чутки щодо можливої фальсифікації українського меду шляхом змішування з китайським сиропом. І хоча, такі чутки не мали підтвердження, вони сприяють заниженню ціни на український мед, говорить Віктор Іванченко.

Поточний стан розвитку галузі бджільництва КРИЗА як ВИКЛИК

  1. Низька економічна рентабельність, збитковість більшості гравців ринку.
  2. Перевиробництво соняшникового меду.
  3. Надлишкова кількість виробничих потужностей, збудованих експортерами.
  4. Відсутність комунікацій, узгодження і координації дій між виробниками –пасічниками і продавцями – експортерами. Конфронтація між учасниками ринку.
  5. Недосконале законодавство в галузі бджільництва та меду. Відсутність реального контролю і відповідальності за недотриманням даного законодавства. Як наслідок – присутність на ринку значної кількості меду, який не відповідає вимогам якості.
  6. Негативний піар стосовно України, як країни –експортера і виробника продуктів харчування.

Головні проблеми галузі/головні перепони для нарощення експорту (збільшення ціни)

Системні:

  • Недосконала галузева статистика.
  • Недосконала система простежуванності.

Структурні:

  • Низька диверсифікація виробництва 99% соняшниковий мед.
  • Структура бджологосподарств.
  • Відсутність комунікацій, узгодження і координації дій між виробниками пасічниками і продавцями експортерами.

Перспективи розвитку

(наскільки стрімко Україна зросла в обсягах виробництва меду, настільки ж стрімко ризикує впасти)

  • Поточна структура і економіка. Собівартість на рівні 25 грн/кг не дозволяє бути самозабезпеченим малому та середньому пасічнику, а також не дозволяє закумулювати достатньо коштів для розвитку.
  • Мед є єдиним джерелом прибутку для більшості пасічників.
  • Середня вікова категорія пасічників. Середній вік – пенсійний. Молодь не поспішає переймати досвід батьків.

Прогноз розвитку бджільництва в 2019 році

NB: Кількість бджолосімей на початок сезону 2019 збільшиться

  • Так, існують охочі продати пасіки. Однак, ці пасіки залишаться на українському ринку.
  • Результати зимівлі поточного року кращі, ніж минулого.
  • Існує значний попит на бджолопакети, вощину.
  • Велика кількість пасічників з категорії «середні» і більші мають намір в поточному році збільшити свої пасіки.

Урожай меду в поточному році можна прогнозувати як мінімум на рівні 2018 року.Оціночна кількість пасічних господарств в Україні 80-100 тисяч. Загальний обсяг меду, який виробляє Україна, сьогодні можна оцінити на рівні 80 тис тонн.

Підготувала Ірина Прохорчук

 Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram