Антоніна Скляренко: «Україна може розпочати експорт бобових до Китаю уже у цьому році»

Антоніна Скляренко, президент ГС «Співтовариство виробників і споживачів бобових України»
Україна вже давно ствердила своє серед провідних світових постачальників бобових. Втім на тлі падіння світових цін протягом трьох останніх років падав і інтерес фермерів до бобових. Якими будуть ціни поточного сезону, які бобові варто сіяти та на які іноземні ринки поїдуть українська соя, сочевиця та нут розповідає президент ГС «Співтовариство виробників і споживачів бобових України» Антоніна Скляренко.
Ринок бобових зростає

На Ваш погляд, яким буде поточний бобовий сезон для України? Чи фіксуєте Ви у виробників збільшення, чи навпаки, спад інтересу до виробництва? Чи він стабільний?

Цього року посівна в Україні почалася на декілька тижнів пізніше у зв’язку з холодною весною, тому можемо прогнозувати пізній збір урожаю зернових та гороху. Станом на 10 червня в Україні посіяно 1387,44 тис. га сої, що вже майже на 5% більше ніж минулого року, гороху ж наші виробники посіяли 238,16 тис. га, що на 2% більше, ніж у 2020 році. А це говорить про те, що наші фермери знову повернулися до активного  вирощування цих культур. Зважаючи на сприятливі умови та велику кількість вологи, можна прогнозувати гарний врожай, але зараз, в умовах зміни клімату, неможливо передбачити, яким буде літо далі, будемо чекати рекордної врожайності цього року.

Чи очікуєте Ви збільшення площ під бобовими культурами, якщо так, то на скільки? Під якими з бобових площі будуть збільшуватись, а під якими  падатимуть?

Цього року можемо очікувати збільшення посівних площ під квасолею на 10-12%, а також  під горохом приблизно на 2-3%. А ось під сочевицею та нутом зменшення площ і досить суттєве  в 3 рази. Це сталося внаслідок падіння цін за останні три роки, і тому фермерам стало не дуже привабливо їх вирощувати, але цього року з початку сезону ціна буде підвищуватись на бобові й дуже сподіваємось, що вже наступного року фіксуватимемо стрімке зростання площ.

А як щодо зацікавлення агровиробників такою культурою як нут — його кількість в Україні падатиме  чи зростатиме? Якої внутрішньої ціни та експорту слід чекати?

Останній рік продемонстрував світове зростання ціни за останніх декілька років, тому  в майбутньому цікавість у виробників зростатиме. Внутрішня ціна на початку сезону була на рівні 12-13 тисяч гривень за тонну, а наразі становить 19-21 тисячу гривень. Тож можна стверджувати, що саме ціна буде стимулювати наших аграріїв до вирощування нуту в Україні.

А що стосується сочевиці? Чи планують виробники збільшення площ чи все залишиться на рівні минулого року?

Площі під сочевицею, на жаль, зменшуються, внаслідок падіння цін за останні декілька років, але впродовж 2020 року майже не залишилось у світі перехідних залишків, й ціна пішла вверх, але ще є одна досить велика проблема це насіннєвий матеріал. Ситуація цілком логічна коли ціна була не приваблива, то наші фермери були вимушені продавати за ціною товарного навіть насіннєвий матеріал.

Нещодавно асоціація стала співорганізаторами Українсько-китайського  форуму, де зокрема йшлось про поглиблення співпраці  у напрямку експорту бобових та олійних культур. Розкажіть, які на сьогодні в України шанси на  китайському ринку у розрізі бобових культур?

Так, дійсно, наша Асоціація 18 травня провела Міжнародну конференцію «Україна-Китай: Майбутнє торгівлі. Бобові. Зернові.Олійні», захід проходив за підтримки Держпродспоживслужби, посольства Китайської Народної Республіки та Китайської торгово-промислової палати з експорту та імпорту продуктів харчування, місцевих продуктів та субпродуктів тваринного походження.

Наразі пріоритетними культурами для китайської сторони обрано горох та квасолю. Українська сторона на конференції виступила з проханням про пробні партії гороху вже в цьому сезоні. Китайська сторона зацікавлена готова розглянути таку пропозицію. Україна вже готує низку документів на державну підкомісію Китаю, яка відбудеться в серпні, де будуть винесені всі ці питання. Ми дуже сподіваємося на те, що у вересні Україна зможе підписати з Китаєм фітосанітарну угоду і відкриє експорт гороху в цьому році. Дуже сподіваємось, що вже цього року ми відкриємо разом ринок для бобових. Хочу наголосити, що саме китайська сторона дуже зацікавлена в цьому!

Про які  обсяги потенційного експорту йдеться? Які з бобових є найцікавішими  тільки горох, чи квасоля, сочевиця також?  Які на разі ціни озвучуються? Чи були озвучені конкретні пропозиції?

Конкретних обсягів не називали, але Китай за 2020 рік збільшив імпорт гороху на 46%, що дорівнює близько 2,91 млн тонн. Наразі горох та соя без ГМО це основні бобові, які найбільш цікаві, у зв’язку з відновленням поголів’я тварин після АЧС.

Якими є вимоги до постачальників, особливості китайського ринку?

Для того, щоб експортувати до Піднебесної, потрібно, щоб компанія-експортер, або торгова компанія пройшли акредитацію. Компанії цю процедуру проходять щорічно, тож особливих проблем бути не повинно.

Ви також засвідчили готовність виробників працювати над відкриттям бразильського ринку для постачальників бобових. Невже там не вистачає бобових? Про яку цифру потенційного експорту може йтись?

Над відкриттям бразильського ринку по квасолі ми працюємо вже два роки. Бразилія збирає три врожаї квасолі на рік (нам би так!). У 2020 році було зібрано 3,141 млн тонн, і внутрішнє споживання склало приблизно ж цю цифру, але ще є експорт у сусідні країни, тож щорічний імпорт в Бразилію становить 100-150 тисяч тонн. Тому Україна має всі шанси, щоб нашу квасолю споживали у Бразилії.

А як щодо ринку Індії коли можна очікувати його відкриття для експорту?

Коронавірус в Індії вніс свої корективи по збору врожаю бобових. Кількість хворих стрімко зростала, в той час, як відбувались жнива. Таким чином це може бути вагомою причиною відкриття ринку Індії для бобових без мит і будь-яких квот. Сподіваємось, що це відбудеться уже найближчим часом, усі передумови для цього є.

Проблема для України це не лише виростити, а й переробити бобові. Бо ми все ще залишаємось виробником сировини, а не постачальником кінцевого продукту. Як Ви оцінюєте масштаби переробки бобових в Україні? Чи відкрито за останній час нові потужності?

За останні два роки в Україні стало більше переробних підприємств, а саме з виробництва харчових продуктів. Якщо раніше на полицях ми могли бачити тільки хумус, то зараз бачимо котлети із гороху та сочевиці. Вони дуже смачні, і не їх не відрізнити від м’ясних. Також з’явилися підприємства, які колють горох та експортують до країн Близького Сходу. Тому тренд внутрішньої переробки бобових посилюється.

Органічні  бобові яким є їх потенціал, ціна, рентабельність?

Органічні бобові привабливі з фінансової точки зору при вирощуванні, адже ціна на них вища на 20-30% у порівнянні зі звичайними бобовими. Органічні бобові, зазвичай, ми експортуємо до ЄС, оскільки там розвинена культура споживання саме органіки. Є лише декілька країн Близького Сходу, які купують органічні бобові це Саудівська Аравія, Катар та Кувейт. Це платоспроможні країни, тож можуть собі дозволити.

 Розмовляла Ірина ГЛОТОВА

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram