На початку аграрних реформ метою підтримки було створення передумов для роздержавлення і приватизації землі та майна сільськогосподарських підприємств. Коли галузь стала хронічно збитковою, через брак бюджетних коштів були запровадженні механізми надання податкових преференцій. У посткризовий період ці методи розвивалися паралельно і пряма підтримка передбачала надання виробничих дотацій товаровиробникам; кредитування витрат аграрного сектора; субсидії на придбання ресурсів та технічне переоснащення, цінове регулювання, а непряма підтримка здійснювалась через фіскальне стимулювання за рахунок спеціальних режимів оподаткування галузі і до 2016 року стала домінуючою.

Однак, під тиском зовнішніх та внутрішніх факторів прийнятим Держбюджетом на 2017 рік було сформовано відносно новий механізм державної підтримки аграрного сектору, який суттєво обмежив дію непрямого фінансування та регламентував на 2017-2021 роки щорічний обсяг коштів Держбюджету на підтримку сільськогосподарських товаровиробників не менше 1 % випуску продукції у сільському господарстві. За основу було взято рівень аграрного виробництва у 2015 році та закріплено 5,5 млрд грн бюджетних коштів.

Що успадкував Держбюджет з минулих років та які нововведення для агропромислового комплексу заплановані на 2018 рік? Пропонуємо повний аналіз у розрізі програм держпідтримки.

Як розподіляться видатки у агробюджеті-2018

У проекті Державного бюджету України на 2018 рік на аграрне міністерство передбачено 12,456 млрд грн видатків, які на 94% плануються фінансувати із загального фонду.

Динаміка видатків на МАПіП у Зведеному бюджеті України за 2013-2018 рр., млрд грн
Показники2013 факт2014 факт2015 факт2016 факт2017 план2018 проектВідхилення 2018 р. %,+ від:
20162017
Всього видатків, у т.ч.:7,1945,5012,1882,1719,57212,456573,7130,1
загальний фонд4,1753,3591,6131,6915,56511,770696,0211,5
%58,061,173,777,958,194,5+16,6+36,4
спеціальний фонд3,0182,1420,5110,4984,0060,686137,817,1
Частка  видатків у видатках ДБ, %1,781,280,370,321,201,31+0,99+0,11
Видатки апарату, у т.ч.:3,6132,6370,5260,5965,8206,8221144,6117,2
загальний фонд1,6691,4870,4500,5042,3606,6581321,0282,1
%46,256,485,684,640,597,6+12,1+57,1
спеціальний фонд1,9441,1500,0760,0923,4610,163177,24,7
Кредитування0,6320,0210,3810,0870,8420,9411081,6111,8

Джерело: розраховано за даними Держказначейства України

Крім основного фінансування, передбачається виділити 0,941 млрд грн коштів кредитування на поворотній основі (без врахування коштів, що протягом року будуть повернуті суб’єктами господарювання), і загалом прямі видатки у проекті Держбюджету-2018 на МАПіП сягають 13,397 млрд грн, що на 22% вище рівня 2017 року.

У переліку бюджетних програм підтримки розвитку аграрного сектору у 2018 році збережено й інші, чинні раніше програми, а також заявлено нову — «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» як основу для розвитку сільських територій.

 

Видатки на бюджетні програми розвитку АПК на 2015-2018 рр., млрд грн

ПрограмиКод2015 факт201 6факт2017 план2018 проектВідхилення 2018 р. %, р. від:
20162017
Фінансова підтримка заходів шляхом здешевлення кредитів28010300,2910,2800,3000,06623,622,0
Фінансова підтримка заходів в АПК28011800,0600,0058,3
Витрати Аграрного фонду2801250 28013100,0400,0880,1670,181205,7108,4
Підтримка садівництва28013500,075
Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств28012301,000
Підтримка тваринництва28015400,0400,0300,1702,30076,7 р13,5 р
Фінансова підтримка с.г. товаровиробників28015804,7742,94561,7
Всього підтримка с.г. 0,3710,3985,5466,49716,3 р117,1
Інші заходи, всього 0,1550,1980,2740,325164,1118,6
– наукові дослідження28010500,0860,0990,1250,132133,3105,6
Разом28010000,5260,5965,8206,82211,4 р117,2

Джерело: розраховано за даними Держказначейства України та Додатку 3 Проекту Державного бюджету на 2018 рік

 

За приведеними даними, у 2018 році пряма бюджетна підтримка сільського господарства становитиме 6,5 млрд грн, з яких найвагомішими є:

  •  фінансова підтримка сільгосптоваровиробників — 2,9 млрд грн (45%), з яких  2 млрд грн (70%) піде на бюджетні дотації, а майже 1 млрд грн на здешевлення вітчизняної сільськогосподарської техніки;  
  •  підтримка  тваринництва, на яку  передбачено 2,3 млрд грн (35%), зокрема на часткове відшкодування вартості: будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та доїльних залів; закуплених для подальшого відтворення телиць, нетелей, корів вітчизняного походження та племінних телиць, нетелей,  корів молочного, молочно-м’ясного напряму продуктивності, племінних свинок та кнурців, племінних вівцематок, баранів, ярок; здешевлення відсотків по кредитах на будівництво, реконструкцію тваринницьких ферм і комплексів та доїльних залів. Обсяг фінансування у 13,5 разів перевищує план 2017 року та у 76,7 разів фактичне виконання програми у 2016 р.;
  •  фінансова підтримка розвитку фермерських господарстві — 1 млрд грн (15 %), яку передбачається використати на підвищення конкурентоспроможності фермерських господарств та їх кооперативних об’єднань у рівних пропорціях.

Читати: Урядові ініціативи для агробізнесу

На 2018 рік збережено функціонування механізму часткової компенсації підприємствам АПК відсоткової ставки за банківськими кредитами, але значно нижче обсягів попередніх років — лише 23%.

Передбачені видатки за бюджетною програмою «Витрати Аграрного фонду, пов’язані з комплексом заходів із зберігання, перевезення, переробки та експортом об’єктів державного цінового регулювання державного інтервенційного фонду», в сумі 52,2 млн грн зі спеціального фонду, що ідентично бюджету на 2017 рік, а за бюджетною програмою «Організація і регулювання діяльності установ в системі агропромислового комплексу та забезпечення діяльності Аграрного фонду» передбачено видатки державного бюджету у сумі 128,4 млн грн, зокрема за рахунок  загального фонду — 86,4 млн грн.

На закупівлю насіння для формування державного резервного насіннєвого фонду фінансова підтримка становитиме 5 тис. грн за рахунок спеціального фонду державного бюджету.

На розвиток науки та дослідження передбачена сума 132,645 млн грн, з них 58% по загальному фонду. Відсутня запланована у 2017 році бюджетна програма «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними», на яку за півроку так і не було виділено фінансування.

Програми кредитування. У 2018 році планується продовження програми підтримки фермерських господарств за бюджетною програмою «Надання кредитів фермерським господарствам» в обсязі 43,1 млн грн (проти запланованих 65 млн грн у 2017 році). Збережено також програму надання кредитів для здійснення операцій фінансового лізингу за рахунок коштів спеціального фонду за програмою «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу» в обсязі 3,82 млн грн. Заплановано надання кредитів за бюджетною програмою «Формування Аграрним фондом державного інтервенційного фонду, а також закупівлі матеріально-технічних ресурсів для потреб сільськогосподарських товаровиробників» за рахунок спеціального фонду у сумі 894 млн грн, що дозволить проводити заходи із забезпечення стабільної цінової ситуації на організованому аграрному ринку.

Отже, Держбюджет-2018 у частині аграрних програм є спадкоємцем більшості чинних напрямів. Зважаючи на те, що загальне виконання видатків по апарату МАПіП України за перше півріччя становить 20,68%, а за відповідний період 2016 року — 24%, то загалом державна підтримка за сезонністю фінансування перебуває в рамках тенденцій попередніх періодів.

Дотації за планом, але для обраних?

У виконанні основної програми 2017 року є певні особливості — відбулось масове блокування реєстрації податкових накладних, база виплати для аграрних підприємств виявилась заниженою через порядки ведення реєстру, розподілу дотацій і обміну інформацією між ДФС і Казначейством. Тому станом на вересень, за даними  МАПіП, виплачено 2,315 млрд грн компенсації для 828 виробників, що становить 95 % помісячного розпису фінансування на 9 місяців, тобто дотації виплачуються за планом.

Але 41% — 0,942 млрд грн — усіх виплачених дотацій з початку року, за даними Дерказначейства, отримав «Миронівський хлібопродукт». Друге місце у держпідтримці займає ГК «Укрлендфармінг», яким виплачено 0,236 млрд грн (10 %). При цьому дотримано вимог Порядку 83, де вказано, що «щомісячний розмір бюджетної дотації товаровиробникам, які займаються птахівництвом, не може перевищувати 50 % виділених асигнувань на бюджетну дотацію у поточному місяці». Тобто, практично державну допомогу аграрії не одержали. Хоч чинний механізм розподілу бюджетних коштів «виключає людський фактор», цього виявилось недостатнім для його логічності та ефективності. Відтак, реалізована за перше півріччя 2017 року підтримка  аграрного сектору свідчить, що новий механізм не позбувся вад попередніх, і набув власних, які зводять нанівець заявлені зусилля державної підтримки.

Підтримка на 2018 є більше соціальною, аніж економічною

Не вирішивши цих проблем, у аграрному Держбюджеті-2018 закладено нові напрями та декларується пріоритетність підтримки малого підприємництва і відповідність філософії бюджету зростання. Позиція досить переконлива, оскільки дрібні товаровиробники формують сільську зайнятість, внутрішню продовольчу безпеку, різноманітність асортименту сільськогосподарської продукції, насамперед органічної, підпадають під зобов’язання України перед міжнародними партнерами та згідно з практикою САП ЄС, до якого прагне долучитись Україна.

Але на фоні економічної нестабільності, зростання інфляції, невизначеності вектору економічного та сільськогосподарського розвитку задекларована у Проекті підтримка аграрного сектору залишиться суто формальною і незначно впливатиме на його розвиток. Крім того, заявлена підтримка малого підприємництва є більше соціальним, аніж економічним заходом, оскільки основу аграрного виробництва і збуту формують великотоварні підприємства, маючи розгалужену інфраструктуру та доступ до зовнішніх ринків збуту, бо саме експорт в останні роки забезпечує стабільність результатів і доходів галузі.

Тому до часу прийняття Державного бюджету на 2018 рік напрями та обсяги коштів державної підтримки аграрного сектору мають бути скоригованим на економічну ситуацію, з врахуванням інтересів та потреб усіх учасників ринку, з врахуванням економічної та соціальної відповідальності бізнесу та держави.

О.Д. Радченко, к.е.н., м. Київ