У найближче десятиліття на світову продовольчу безпеку найбільше впливатимуть три ключові чинники: війни, кліматичні екстремуми та економічні шоки. Про це заявила завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України Світлана Краковська у статті «Не найбільші, а найадаптивніші: як зміна клімату переписує правила українського агробізнесу», опублікованій на GrowHow.
За словами експертки, саме збройні конфлікти сьогодні є основною причиною ризиків продовольчої безпеки у двадцяти країнах світу. Наразі близько 140 млн людей перебувають у стані гострої продовольчої небезпеки через руйнування аграрної інфраструктури та обмеження гуманітарного доступу.
Не менш серйозним викликом залишаються кліматичні екстремуми. Посухи, температурні шоки та повені вже стали головним фактором продовольчих ризиків у 18 країнах світу та впливають на життя майже 96 млн людей.
Третім системним драйвером ризиків є економічні потрясіння. Вони провокують продовольчу інфляцію, зростання боргового навантаження та нестабільність енергетичних ринків, що негативно позначається на доступності продовольства для населення.
Особливо вразливими залишаються країни з низьким та середнім рівнем доходів, де одночасно діють кілька кризових факторів. Україна також перебуває під впливом цих викликів.
За оцінками Світлани Краковської, повномасштабна війна вже суттєво вплинула на виробничий потенціал аграрного сектору. Порівняно з 2021 роком виробництво пшениці скоротилося на 23 млн тонн або 28%, а кукурудзи — на 30 млн тонн або 29%.
Крім того, близько 84% домогосподарств у прифронтових регіонах були змушені перейти на натуральне або напівнатуральне господарство через фінансові труднощі та загрози продовольчій безпеці.
Водночас Україна залишається одним із ключових гравців світового аграрного ринку. У 2024 році на частку українського соняшнику припадало 24% світового виробництва, ріпаку — 4,2%, а пшениці — 2,8%.
Однак аграрне виробництво країни дедалі більше стикається не лише з наслідками війни, а й зі зростаючим впливом кліматичних змін. Додатковими викликами залишаються забруднення сільськогосподарських земель мінами та іншими вибухонебезпечними залишками бойових дій, особливо на Півдні та Сході країни.
Експертка наголошує, що кліматичні ризики для агросектору вже перейшли з категорії потенційних до реальних, що підтверджується результатами державної оцінки вразливості сільського господарства до зміни клімату.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
