Спаржа добре росте на багатих гумусом ґрунтах, рН яких наближений до нейтрального (рН 6.0-7.0).

NB: За рік до посадки спаржі варто на ділянці виростити зелене добриво — сидерати — зокрема, такі рослини як люпин, жито. Ці рослини обмежують забур’яненість поля, а також збагачують ґрунт органічною речовиною. Крім того, підготовка ділянки також передбачає вапнування ґрунту, для чого можна використовувати карбонат кальцію. А восени, перед посадкою, добре було б застосувати гній у нормі 40 т/га.

До речі, внесення гною під вирощування спаржі рекомендують повторювати кожні 2-3 роки.

Кількість мінеральних добрив визначається на підставі результатів хімічного аналізу ґрунту, виведеного на глибину 60 см. Орієнтовні дози повинні бути такими: 100-200 кг/га P2O5, 200-250 кг/га K2O, 100-150 кг/га MgO.

Фосфорні добрива у вигляді суперфосфату використовуються в рік, що передував внесенню (восени) гною. У свою чергу, калій у вигляді калієвої солі, а також магнію можна використовувати частково восени, а залишкову дозу — навесні.

Впродовж усього періоду вирощування схему удобрення потрібно регулювати на основі поточних результатів хімічного аналізу ґрунту.

Вміст фосфору, калію та магнію в ґрунті варто поповнювати навесні (до початку утворення сходів).

Азот у нормі 150-200 кг/га у трьох рівних частинах рекомендують застосовувати за 2 тижні до запланованого збирання спаржі та через 2 тижні після збирання. Азот можна вносити як у амонійній формі, так і в нітратній.

Валентина Кравець,
за матеріалами www.sadyogrody.pl