Стабільна плюсова температура повітря сприяє розвитку первинної інфекції основних збудників хвороб і реактивації шкідників. Тільки-но бруньки набухають і розпускаються, на молоді листочки осідають спори фітопатогенів. Для зниження щільності популяцій шкідливих організмів необхідно провести захисні заходи на плодових і ягідних культурах у фенофази «розпускання бруньок» —  «рожевий бутон». Головне виконати їх своєчасно і кваліфіковано. Про це повідомляють науковці НААН.

Види весняних шкідників

Серйозну небезпеку для плодових дерев і кущів в період розпускання бруньок представляють садові довгоносики та трубковерти. Найбільш поширеними є сірий бруньковий довгоносик і яблуневий квіткоїд, менше букарка та казарка. У фенофазу «оголення бутонів» проводять обприскування плодових дерев і кущів проти довгоносиків.

— Небезпечні шкідники багаторічних насаджень, особливо в стадії гусениць, —  молі та листокрутки. Значної шкоди, особливо молодим деревцям, завдають кліщі, які живляться клітинним соком  рослин. Плодово–ягідним культурам шкодять бурий і червоний плодові, звичайний павутинний, глодовий, жовтий сливовий кліщі. Заселяють вони всі плодові та ягідні рослини (крім жовтого сливового), але віддають перевагу яблуні. Розвитку кліщів сприяє тепла та суха погода. Не менш шкідливими від павутинних є кліщі родини еріофіїд, які пробуджуються і шкодять ще до розпускання бруньок і мешкають всередині гал. При живленні вони виділяють у листову тканину ферменти, під впливом яких на листках утворюються гали. До цієї групи відносяться грушевий галовий, сливовий галовий, грушевий листовий, сливовий кармашковий та інші види кліщів, — наголошують науковці.

Значної шкоди плодовим культурам завдають попелиці. Шкодять в основному личинки, висмоктуючи сік рослин, що призводить до викривлення пагонів, деформації листків і плодів, зниження урожайності, морозостійкості. Плодові заселяють зелена яблунева, яблунево-подорожникова, червоногалова яблунева, грушева попелиця-листокрутка, грушево-зонтична, чорна вишнева, сливова обпилена попелиці. За вегетаційний період розвивається від 5 до 10 генерацій.

Ще одна група сисних шкідників — листоблішки або медяниці. На зерняткових поширені яблунева та грушева медяниці. В період розпускання бруньок із яєць відроджуються личинки, які зразу приступають до живлення, висмоктуючи сік із черешків, листків і квітконіжок. Медяниці виділяють липкі екскременти, які мають вигляд білих кулястих крапель (яблунева) або прозорої рідини (грушева). Яблунева дає одне, а грушева — 4-5 поколінь за вегетацію.

Наступна група шкідників, що завдає шкоди рослинам у весняний період, плодові пильщики. Найбільш поширеними  та шкідливими із них є яблуневий і сливовий плодові пильщики. Плодові рослини уражують різноманітні хвороби, серед яких домінують парша яблуні та груші, борошниста роса яблуні, кокомікоз вишні та черешні, клястероспоріоз кісточкових, моніліоз, кучерявість листків персика.

Захист плодових культур від шкідливих організмів

Одним із старовинних методів захисту рослин є механічний, який передбачає стосовно садових довгоносиків та плодових пильщиків струшування імаго. Він мало застосовується у великих колективних господарствах, де щільність популяцій цих шкідників регулюють пестицидами. Механічний метод, завдяки своїй безпечності для довкілля, набув широкого застосування у приватному секторі. Струшування дорослих комах проводять щодня, зранку (при температурі не вище 10° С). Для цього під деревом розстеляють брезент або плівку і вдаряють по гілках палкою із обв’язаною тканиною верхівкою. Постільки в прохолодну погоду імаго знаходяться у заціпенінні, то після удару палкою по гілках, вони падають. Після струшування, зібраних комах знищують.

Проти брунькоїда, у якого недорозвинуті крила і жуки не літають, а пересуваються  механічний метод буде значно ефективнішим, ніж проти квіткоїда та пильщиків, які при температурі вище 10° С починають літати. Якщо після струшування виявлено більше 40 довгоносиків або 10 пильщиків на одне дерево, без обприскування не обійтись

На яблуні в фенофазу «оголення бутонів» проти довгоносиків та на яблуні і сливі, перед цвітінням проти плодових пильщиків застосовують інсектициди Актара, 25% в. г., Децис Профі 25 ВГ,  Енжіо 247 SC к,с., Каліпсо 480 SC к.с., Пірінекс 48% к.е. Вищезазначені препарати (окрім інсектицидів з діючою речовиною тіаметоксам) ефективні проти листокруток, шовкопрядів, молей, попелиць, медяниць. Інсектициди Актара контролює лише деяких фітофагів, серед яких довгоносики, попелиці та плодові пильщики. Для регулювання чисельності кліщів застосовують акарициди Демітан, 20% к.е., Ніссоран, 10% з.п., Санмайт, 20% з.п., та інші.

У садах приватного сектору, при заселенні дерев лише сисними шкідниками, використовують господарське мило (200 – 400 г на 10 л води) або настій тютюну. Для приготування настою беруть 400 г відходів тютюну (пил, тверді частини), заливають 10 л води, настоюють одну добу, потім проціджують, добавляють 40 г попередньо розчиненого господарського мила.

В разі відсутності обробки зерняткових і кісточкових культур до розпускання бруньок 3% Бордоською рідиною, то після розпускання бруньок дерева обприскують 1% Бордоською рідиною, Хорусом, 75% в.г., Медян Екстрою 350 SC  к.с., Чемпіоном, 77% з.п. або Косайдом 2000 ВГ.

Сорти яблуні сприйнятливі до парші та борошнистої роси в фенофазу «рожевий бутон» обробляють вдруге фунгіцидами Скор, 25% к.е., Стробі, 50% в.г., Флінт 50% в.г., Ембрелія 140 кс., Терсел в.д.г. Сорти яблуні стійкі до парші, але сприйнятливі до борошнистої роси обприскують зазначеними вище фунгіцидами або застосовують препарати ефективні проти борошнисторосяних грибів — Сапроль, 20% к.е., Топаз, 10% к.е., Топсін М, 70% з.п., Талендо 20 к.е.

Перед цвітінням проти плямистостей кісточкових і моніліозу застосовують Сігнум, в.г., Топаз, Топсін М, Дітан М-45, 80% з.п., Делан, 70% в.г.,  Фитал, 65% в.р.к. або Хорус, 75% в.г. Проти кучерявості листків персика ефективні мідні препарати Бордо Ізагро, 20% з.п., Косайд 2000 ВГ та Скор, 25% к.е., Делан, 70% в.г., Фитал, 65% в.р.к.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram