keine Angaben

Західний кукурудзяний жук: краще попередити, аніж боротись

На сьогодні науковці стверджують, що одним з найдешевших способів захисту від західного кукурудзяного жука є сівозміна, і найоптимальнішою є 3-4-пільна сівозміна.

Без кукурудзи личинки, що відроджуються, просто гинуть. Так, якщо на полі вирощувати кукурудзу перший рік, самиці західного кукурудзяного жука мають менше часу для відкладання яєць, адже заселення посівів жуками відбувається на 2-3 тижні пізніше, ніж на полях, де кукурудза вирощується у монокультурі. В цілому кукурудза — це першочергова культура у живленні цих жуків близько перших трьох тижнів, далі вони можуть мігрувати на інші культури.

Небезпечними є як жуки, так і личинки: перші — пошкоджують волоть, листя, іноді навіть молоді качани, другі — живляться коренями кукурудзи, що особливо небезпечно, адже пошкоджуючи коріння вони заносять збудників кореневих гнилей. До речі, личинки здатні подолати до 50 см глибини у пошуках корму.

Опис жука:
Довжина  — 5-6 мм
Забарвлення — бліде, жовтувато-чорне, на крилах мають темні поздовжні смужки.

Опис личинки:
Довжина — 10-18 мм
Забарвлення — жовто-біле, мають зморшкуватий вигляд, видовжене тіло з коричневою головою.

Особливості розмноження та поширення:
Під час цвітіння кукурудзи ЗКЖ виходять з ґрунту (зазвичай протягом 5-6 тижнів). Через два тижні після спарювання самки відкладають яйця у поверхневий шар ґрунту на глибину 15 см біля основи стебла рослини. Яйцекладка зосереджена у поверхневому шарі ґрунту (до 5 см, іноді — од 20 см) та завершується до кінця серпня, а вже у вересні більшість жуків гине. Водночас, якщо зберігається сприятлива для них температура повітря, то їх можна зустріти і в листопаді. Перезимівля відбувається у стадії яйця, що дозволяє шкіднику витримувати температуру -10°С.

Як боротись?

Оскільки шкодочинною стадією західного кукурудзяного жука є власне сама личинка, яка завдає найбільшу шкоду, адже вона живиться корінням рослин кукурудзи, то компанія «Сингента» радить використовувати для протруєння препарати: Круїзер 350 FS (6,0-9,0 л/т), що є офіційно зареєстрованим проти цього шкідника, а також можна використовувати двокомпонентнтий протруйник Форс® Зеа (5,0-6,0 л/т). Останній не є офіційно зареєстрованим, але здатний контролювати практично всіх ґрунтових шкідників на кукурудзі, включаючи кукурудзяного жука. Однак, на жаль, коли ураження вже відбулось й личинки оселились в прикореневій зоні, використання будь-яких препаратів не є доцільним. Однак, якщо відслідкувати літ імаго (лат. imago — «образ»)  кукурудзяного жука, наприклад, за допомогою феромонних пасток, то з ним можна поборотись за допомогою новітнього інсектициду — Ампліго (0,2 л/га), або обприскати ввечері будь-яким піретроїдом, наприклад Карате Зеон (0,2 л/га).

Якщо говорити про заходи профілактики на наступний сезон, то — З агротехнічних заходів боротьби є дотримання сівозміни, що включає зернові (крім кукурудзи), багаторічні трави, конюшину, люцерну, просапні культури. Висівати кукурудзу на одному і тому ж полі можна лише через 3 роки, не допускаючи монокультури кукурудзи. Також важливою є обробка насіння.

Обробка насіння — одна з найважливіших передумов отримання якісного врожаю. Оброблене насіння має низку переваг — в тому числі забезпечення тривалого захисту від шкідників і хвороб. Тому до використання  рекомендуємо препарати Круїзер 350 FS або Форс® Зеа. Це в повній мірі може захистити посіви від ураження кукурудзяним жуком та іншими шкідниками.

Валентина Кравець