З об’єктивних причин українським аграріям непросто виростити пшеницю високої класності. Одним з найважливіших елементів у цьому процесі є правильне застосування мінеральних добрив. Завдяки цьому можна досягти потенціалу, який заклали селекціонери. Про це йдеться у статті Від живлення до класності: що потрібно знати для отримання високоякісної пшениці.
Сорт, ґрунти та удобрення є головними чинники класності пшениці. Проте суттєве значення має також й агротехніка вирощування культури, зокрема правильне мінеральне живлення. Навіть за складних цьогорічних погодних умов господарства, які подбали про внесення міндобрив отримали добрий урожай та вищий клас зерна.
Головна роль у системі удобрення належить азотним добривам. Ефективно контролюючи рівень азоту в ґрунті з мінімальними його втратами, можна збільшити врожайність культур і знизити витрати на виробництво.
Правильно підібрана система удобрення дає змогу оптимізувати азотне живлення озимої пшениці. Зокрема, передпосівне внесення добрив рекомендують здійснити за 2‒3 тижні до сівби:
- Азот (N): 10‒20% від загальної норми, орієнтовно 20‒30 кг/га д.р.
- Фосфор (P2O5): 60‒90 кг/га д.р.
- Калій (K2O): 60‒90 кг/га д.р.
На бідних ґрунтах частину азотних добрив (до 30 кг д.р.) треба вносити під передпосівну культивацію або в основному удобренні разом з фосфорними й калійними. Це прискорює розвиток і підвищує зимостійкість рослин.
При цьому важливо розуміти, що надмірна кількість азоту в осінній період знижує зимостійкість рослин. Саме тому основну частину азотних добрив вносять у весняно-літній період вегетації. Перше таке підживлення слід провести ранньою весною, коли починається активний ріст та весняне кущіння.
За проведення ранньовесняного (регенеративного) підживлення основною умовою має бути максимальне використання вкрай дефіцитної вологи у верхньому шарі ґрунту. Для цього надзвичайно важливо скористатися станом мерзлоталого ґрунту, що в часі може бути дуже обмеженим. Терміни внесення у регіонах можуть відрізнятися: лютий чи початок березня.
Читайте також: За останні три роки в Україні поступово зменшувалася кількість намолоченої пшениці найвищої якості
Це підживлення стимулює активне кущення і забезпечує формування міцного стебла, що сприяє збільшенню кількості колосків на одиницю площі. Для ранньовесняного підживлення рекомендовано використовувати аміачну селітру, ефективність якої на 15–20% вища, ніж карбаміду.
Друге підживлення потрібно проводити на IV етапі органогенезу, у фазі виходу рослин у трубку, що припадає на кінець квітня — початок травня:
- Азот (N): 50% від загальної норми підживлення.
- Сірка (S): 10‒15 кг/га.
Внесення азоту в цей період розвитку рослин сприяє кращому виживанню продуктивного стеблостою, збільшенню кількості закладених колосків у колосі, підвищенню посухостійкості рослин пшениці озимої.
Обов’язково в цей період фахівці рекомендують додавати сірку у співвідношенні 1:5, яка допомагає у засвоєнні азоту. Якщо коефіцієнт кущення дуже хороший, кількість азоту можна зменшити. Підживлення азотом у цей період сприяє формуванню колоса та збільшенню кількості зерен у колосі, що позначиться на врожайності. Сірка важлива для синтезу білків і підвищення якості клейковини, тобто формування якісних показників зерна.
Третє підживлення (за потреби) проводять під час колосіння та наливу зерна в період з травня до початку червня: азот (N): 10‒15 кг/га д.р. Значно підвищує якість зерна обприскування посівів розчином карбаміду (30–45 кг/га). Концентрація розчину (за діючою речовиною) у фазу колосіння не має перевищувати 15%, а на початку молочної стиглості зерна ― 20%.
Третє підживлення спрямоване лише на формування класності зерна та маси тисячі зерен. Позакореневі підживлення доцільно проводити на тих полях, де є можливість підвищення класу якості зерна. Необхідність проведення пізнього позакореневого підживлення визначають методом тканинної діагностики рослин у фазу колосіння.
У компанії «РАЖТ Семенс-Україна» дали також додаткові рекомендації щодо живлення пшениці для отримання висококласного зерна:
- зважати на тип ґрунту та попередник: на легких ґрунтах азотні добрива потрібно вносити частинами, на важких — більшу частину можна вносити відразу;
- стежити за станом рослин: за ознаками дефіциту або надлишку поживних речовин можна коригувати строки та норми підживлення;
- застосовувати листкові підживлення мікроелементами (цинк, марганець, мідь) для підтримки загального здоров’я рослин.
Фахівці компанії наголосили, що ці рекомендації допоможуть оптимально керувати живленням озимої пшениці, щоб досягти зерна другого класу якості. Саме пшениця першого ― третього класів вирізняється високим вмістом білка та клейковини (також її якістю), числом натурної маси, скловидністю та чистотою. З неї отримують високоякісне борошно.
Висіявши потужний сорт, наприклад, РЖТ РЕФОРМ чи РЖТ ДЕПОТ, навіть в умовах України сільгоспвиробник отримає максимально високі результати.
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
