Цьогоріч ситуація в аграрному секторі склалася така, що, навіть при доброму урожаї класичних зернових і технічних культур, аграрії все одно не отримали очікуваного прибутку. Проблеми з експортом продукції та перехідні залишки з минулого року тільки сприяють цьому.
Запаси зернової продукції на внутрішньому ринку зростатимуть і не перетворюватимуться на обігові кошти. Тож сьогодні перед українськими сільгоспвиробниками постало питання диверсифікації виробництва.
Аграрії замислюються про те, як скласти свою сівозміну так, щоб не зазнати збитків наступного року. Чудовою альтернативою традиційним культурам можуть стати нішеві — сорго, нут, сочевиця, льон, гірчиця.
Головними перевагами таких культур є:
- вартість продукції (висока маржинальність);
- менші логістичні затрати (внаслідок меншої врожайності на гектар);
- розширення сівозміни;
- менша конкуренція;
- перспектива експорту;
- менше пестицидне навантаження.
Нішеві культури добре годяться до класичної сівозміни й не потребують специфічної агротехніки для свого вирощування та збирання.
Сорго
Хороші перспективи наступного року прогнозують вирощуванню сорго як альтернативи кукурудзі. Сорго є більш посухостійкою культурою — науковці стверджують, що для нормальної вегетації та формування врожаю потрібно на 25–30% вологи менше, ніж для кукурудзи. А потенціал урожайності сорго є зіставним із потенціалом кукурудзи. Наприклад, у центральних областях країни він сягає до 150 ц/га, а середні показники по Україні коливаються від 60 до 80 ц/га.
Також вагомою перевагою (особливо для південних та східних областей України) буде подібна до кукурудзи біологічна особливість до провокування проростання вовчку. Це вагомий інструмент фермера у боротьбі зі стрімко поширюваним паразитом.
Водночас є низка чинників, що стримують розповсюдження сорго серед українських аграріїв. Як правило, це відсутність досвіду вирощування цієї культури, хоча вона є доволі схожою до технології вирощування кукурудзи.
Також проблемою є слабко налагоджені зв’язки із закордонними імпортерами, що і стримує виробників до збільшення посівних площ. Утім, переваги вирощування цієї культури значно перевищують недоліки, що робить її привабливою для українських аграріїв.
Нут і сочевиця
Хороша альтернатива сої та гороху — нут і сочевиця. Вони менш вибагливі до вологозабезпечення, але характеризуються меншим потенціалом урожайності. Водночас ці культури потребують менших матеріальних затрат на технологію вирощування, що компенсує ризики коливання цін і невеликого потенціалу врожайності.
Нут і сочевиця будуть добрими попередниками для більшості сільськогосподарських культур. Унаслідок меншого обсягу продукції з гектара покращаться логістичні можливості й мінімізуються навантаження на складські приміщення господарства.
Одним із негативних чинників буде швидке зниження товарної якості продукції через затримання зі збиранням. Наприклад, після достигання культури навіть незначні атмосферні опади швидко спричинюють почорніння плодів. Це вимагає оперативних дій під час обмолоту. Плюс — треба бути готовим до значних коливань цін на продукцію.
Льон
Культура технічна, що не має аналогів у класичній сівозміні українських аграріїв, зважаючи на її технологію вирощування. Проте, виходячи з рентабельності, льон можна вважати альтернативою соняшнику та ріпаку, враховуючи його ціну на міжнародних ринках збуту.
Льон має невисокий потенціал урожайності (близько 2–2,5 ц/га), але це нівелюється простою і незатратною технологією вирощування. До переваг окрім прибутковості можна залічити толерантність до нестабільних умов навколишнього середовища (температура, волога).
Ще один позитивний чинник у вирощуванні льону — рослина має незакінчений тип вегетації, що дає змогу розширити вікно збирання врожаю. Тому перед збиранням посіви десикують, щоб провести пряме комбайнування. А його пожнивні рештки мають невеликий обсяг, але грубу структуру, що негативно впливає на їх подрібнення й загортання в ґрунт.
Гірчиця
Гірчиця — перспективна олійна культура, яку часто недооцінюють. Вона може замінити у вашій сівозміні ріпак або соняшник. Попри те, що гірчиця є маловрожайною (врожайність коливається на рівні 1–2 т/га), завдяки великій закупівельній ціні на неї, рентабельність вирощування може сягати 200%.
Технологія вирощування в різних регіонах України для аграріїв не стане новизною, адже культура біологічно подібна до ріпаку. Вона має низку переваг:
- холодостійка, проростати може навіть за +1…+3 °C, а сходи витримують короткочасні весняні заморозки;
- завдяки раннім строкам висіву вона найефективніше використовує осінньо-зимові запаси вологи;
- відмінний сидерат, що здатен покращити стан ґрунту, добре розгалужена коренева система після відмирання стає живильним середовищем для біоти та дощових черв’яків, що призводить до збільшення розпушеності й аерації ґрунту;
- культура є цінним медоносом (медопродуктивність від 50 до 150 кг/га).
Що ми рекомендуємо
Виходячи з нинішніх кліматичних умов та економічної ситуації на ринку України, вирощування нішевих культур є економічно виправданим, бо потребує менших витрат.
Тобто можна використовувати власний посівний матеріал, зменшити пестицидне навантаження, покращити санітарний стан ґрунту розширенням сівозміни.
Утім, не варто забувати, що нішеві культури орієнтовано більше на експорт, тому треба враховувати логістичні та митні ризики під час реалізації.
Денис ВЕРЧЕНКО,
агроном-експерт компанії Makosh
Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram
