У цьому сезоні варто промоніторити стан озимих культур особливо ретельно, адже на думку науковців, найбільшою загрозою цієї весни може стати випрівання й вимокання посівів через сильні снігопади й поступове танення, а також пізні заморозки. За таких умов рослини озимих виснажуються і стають уразливими до різних інфекційних хвороб, зокрема, у цьому сезоні найбільша ймовірність ураження сніговою плісенню, тифльозом тощо.
Діагностуйте посіви впевнено!

Випрівання рослин. Після танення снігу випрівання рослин проявляється осередково на посівах пшениці озимої навесні.

NB: Першопричиною ураження рослин є несприятливі умови навколишнього середовища для росту і розвитку рослин: утворення щільної ґрунтової кірки; важкі за гранулометричним складом ґрунти, що запливають; ослаблені рослини, особливо в низинних місцях, коли на непромерзлий ґрунт випадав сніг; утворення глибокого снігового покриву протягом другої половини зими, яке викликає підвищення температури на поверхні ґрунту від 0 до +2°С; часті відлиги взимку; надмірна вологість ґрунту і порівняно низька температура весною; тривале перебування рослин під водою або під притертою льодовою кіркою.

За таких умов рослини сильно виснажуються, втрачають опір до інфекційних хвороб, легко інфікуються збудниками снігової плісені, тифульозу, склероціальної гнилі.

Снігова плісень (Monographella nivalis (Schaffnit) E. Müller; Fusarium spр.). Хвороба має осередковий характер проявлення на Поліссі, в північних та західних областях Лісостепу. Зовнішні ознаки хвороби проявляються на рослинах після танення снігу.

NB: Відмерлі рослини щільно прилягають до поверхні ґрунту і покриваються білувато-рожевим нальотом, який швидко зникає у сонячну вітрову погоду. У суху погоду на листових пластинках спостерігаються великі овальної форми плями, уражена тканина спочатку забарвлена в блідо-жовтий, згодом в коричневий колір. Ураження рослин відбувається восени, а продовжується навесні.

Снігова плісень розвивається переважно на ослаблених рослинах, особливо в низинних місцях. Більш інтенсивно уражує пшеницю ранніх строків сівби, при переростанні рослин перед входом у зиму.

За інтенсивного розвитку хвороби відбувається суттєве зрідження посівів, рослини гинуть, в таких випадках площу пересівають або підсівають ярі культури.

Основне джерело інфекції уражені рештки і насіння. Життєздатність грибниці і конідій збудників хвороби можуть зберігати за мінусової температури -20… -33°С. У природних умовах така низька температура ґрунту спостерігається взимку лише тоді, коли немає снігового покриву, але тоді гинуть не тільки патогени, а й злаки.

Тифульоз (гриби із роду Typhula: T. incarnata Lasch, Epicr.; T. ishikariensis S. Imai) трапляється осередками на сходах, але частіше навесні після перезимівлі рослин, особливо у роки з різкими змінами погоди.

Типові ознаки ураження рослин хворобою можна виявити ще взимку або на початку танення снігу навесні у вигляді окремих осередків:

  • посіви на вигляд зріджені,
  • в окремих місцях рослини жовті,
  • на листках утворюються темно-зелені плями,
  • нижні листки відмирають і лежать на ґрунті, часто вкриті брудно-сірою грибницею,
  • вузол кущіння уражених рослин розсмиканий, надземна частина його легко відділяється від коріння,
  • на листкових пластинках в ураженому стеблі і на коріннях уражених рослин пізніше утворюються кулясті або злегка сплющені темно-бурі склероції.

У разі значного ураження рослини відмирають, в результаті цього весною інколи доводиться підсівати або пересівати окремі площі пшениці озимої.

Найчастіше ураження спостерігається на важких заплавних ґрунтах, особливо на ділянках, що заросли пирієм, який є резерватором інфекції.

NB: Сильно уражені рослини гинуть, що спричиняє зрідження посівів. Рослини, що одужують, мають вдвічі меншу продуктивність стебел, а кількість зерен у колосі і їх загальна маса зменшується на 30-40%.

Склероціальна гниль (Sclerotinia graminearum Elenev ex Solkina). Хвороба спостерігається на Поліссі. Проявляється на листках пшениці озимій після звільнення посівів від снігу у вигляді ватоподібного сірого нальоту. Листкові пластинки і їх основа, у тому числі нижня частина стебла, у вологу погоду загнивають, буріють і підсихають, внаслідок чого посіви зріджуються.

Основне джерело інфекції — уражені рештки, в яких збудник зберігається у вигляді склероціїв і сумчастого спороношення. Навесні на ослаблених рослинах інтенсивно розвивається грибниця і спричиняє їх загибель.

NB: За сприятливих умов (ранні строки сівби, виснаження рослин через подовження вегетації під сніговим покривом за не промерзлого ґрунту, утворення притертої льодової кірки взимку й на початку весни; внесення високих доз азотних добрив восени) навесні 2018 року прогнозується прояв снігової плісені, тифульозу, склероціальної гнилі від незначного до помірного, здебільшого у західних і північних областях переважно на перезволожених ділянках з перерослими та недорозвинутими рослинами.

Ураження рослин склероціальною гниллю навесні буде відбуватися за умов поганої аерації ґрунту, частих тривалих заморозків після відновлення вегетації, прохолодної дощової погоди, надмірної вологості ґрунту, вегетації рослин на бідному на поживні елементи ґрунті, частим повертанням культури на попереднє місце.

Іван Марков,
професор НУБіП України