Мало не щодня ми читаємо про те, що профільні аграрні асоціації та Мінагропрод домовляються із зовнішніми ринками про експорт української аграрної продукції закордон. І навіть, якщо аграрій вже досягнув необхідних обсягів виробництва та що головне — і відповідної якості, то як йому діяти далі? Сьогодні ми не розповідатимемо про те, як знайти покупців, а саме — які процедури реєстрації необхідно пройти згідно із законодавством України.
Перший крок — зареєструйтесь у митному органі
Згідно із Порядком обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, затвердженим наказом Мінфіну від 15.06.15 р. № 552 (далі — Порядок № 552), найперше агропідприємство для виходу на зовнішні ринки повинне стати суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності (суб’єкт ЗЕД). Так, відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку №552 ставати на облік у підрозділі будь-якої митниці потрібно тільки один раз:
- за зверненням осіб, зокрема засобами електронного зв’язку, до підрозділів митниць;
- при першому здійсненні суб’єктом операції з товарами, контроль за якими покладено на митниці ДФС згідно з Митним кодексом та іншими законодавчими актами України.
Для цього потрібно подати заяву про взяття на облік (форма №1-ЗЕД) у паперовому вигляді — безпосередньо до митного підрозділу; в електронному вигляді — на адресу інформаційного порталу ДФС з використанням електронного цифрового підпису. До речі, спеціалісти запевняють, хоч і Порядком передбачається можливість реєстрації суб’єкта ЗЕД при першому здійсненні операції, але ліпше стати на облік самостійно і завчасу.
Митний орган може повернути таку заяву через невідповідні відомості оформлення заяви, але її можна доопрацювати і повернути знову на реєстрацію. Натомість зовсім відмовити в реєстрації можуть, згідно з п.6 розд. ІІ Порядку №552, якщо особа перебуває в процесі припинення діяльності; або заяву подано особою, яка вже перебуває на обліку, або заяву про внесення змін — особою, яка не перебуває на обліку; або відомості про уповноважену особу, стосовно якої відкликається право представляти інтереси особи, не включено до Реєстру.
Якщо не виникає жодного приводу для повернення заяви на доопрацювання чи відмови в реєстрації, то митниця в день отримання заяви вносить до Реєстру дані про особу ЗЕД із заяви та дані, отримані в результаті взаємодії з Єдиним банком даних та/або ДРФО. При поданні заяви засобами електронного зв’язку інформація про особу вносяться автоматично.
Про взяття на облік — особу повідомляють вже наступного робочого дня та видають витяг з Реєстру, в якому зазначений обліковий номер.
Крок другий — готуємо документи для експорту товарів
Вантажна митна декларація — це основний документ для оформлення експорту, форми бланків якої затверджені наказом Мінфіну від 22.02.12 р. № 246. Як заповняти цю декларацію можна детально дізнатись у наказі Мінфіну від 30.05.12 р. № 651. Також ці декларації можна подавати у паперовому та електронному вигляді.
Але: якщо ви плануєте експортувати зернові культури, чи горіхи (продукти, що підлягають особливому контролю митників), то від вас вимагатимуть подання усіх документів в паперовому вигляді.
Крім декларації варто також подати:
- ЗЕД-контракт (укладений письмово, чи в електронній формі, двома мовами, одна з яких має бути українська);
- рахунок виставлений отримувачу продукції нерезиденту,
- сертифікат якості, виданий акредитованою лабораторією;
- сертифікат походження (за потреби),
- фітосанітарний та карантинний сертифікати;
- документи, що підтверджують вартість товару.
До речі, ви можете скористатись посередницькими послугами митного брокера, на сайті ДФС можна знайти актуальний Реєстр підприємств, яким надано дозвіл на ведення брокерської діяльності у вигляді спеціальної ліцензії.
Як отримати карантинний та фітосанітарний сертифікати?
Окремо варто виділити отримання карантинного та фітосанітарного сертифікату. Так, карантинний сертифікат обов’язково видається на сільгосппродукцію рослинного походження із Переліку об’єктів регулювання у сфері карантину рослин для цілей імпорту, експорту та реекспорту (Перелік із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 42 від 28.01.2015; в редакції Постанови КМ № 829 від 16.11.2016).
Отож, для отримання сертифікату варто подати документи фітосанітарному інспектору до обласного відділення Держпродспоживслужби:
- заяву за формою додатка 6 до Порядку, затвердженого Постановою № 705;
- документ, що підтверджує внесення плати за видачу сертифіката.
Карантинний сертифікат видають не раніше ніж за 14 днів до дати переміщення об’єктів територією України на підставі результатів проведених фітосанітарних процедур. Інспектор зобов’язаний видати заявникові сертифікат або прийняти рішення про відмову в його видачі протягом 24 годин після завершення завантаження транспортного засобу. Це фіксується через надсилання власником вантажу інспектору письмового повідомлення про початок завантаження транспортного засобу. У повідомленні також наводиться інформація про транспортний засіб, вантаж, запланований час та дату завершення завантаження (п. 26 Порядку № 705). Строк дії такого сертифікату — 14 днів.
Якщо сільгосппродукція включена до Переліку № 705, то на неї треба оформити фітосанітарний сертифікат, для чого потрібно подати:
- заяву за формою додатка 6 до Порядку № 705, заповнену англійською мовою або однією з офіційних мов Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО);
- документ, що підтверджує внесення плати за видачу сертифіката.
Фітосанітарний сертифікат видається не раніше ніж за 14 днів до дати переміщення об’єктів регулювання на підставі проведених фітосанітарних процедур. Інспектор зобов’язаний видати сертифікат заявникові або прийняти рішення про відмову в його видачі протягом 24 годин після завершення завантаження транспортного засобу, що так само, як і з карантинним сертифікатом, фіксується шляхом надсилання письмового повідомлення (п. 22 Порядку № 705). Строк дії фітосанітарного сертифіката на території України становить 14 днів.
Експортне мито: за що стягується?
Здебільшого вивізне (експортне) мито не стягується, однак є декілька видів сільгосппродукції, яка обкладається митом, зокрема, продукція тваринництва та живі тварини. Щодо рослинництва, то тільки 10% митної вартості товару стягується при експорті насіння льону, соняшнику, рижію (ЗУ від 10.09.99 р. № 1033-XIV «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур»).
Галина Василенко
